Ухвала
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 320/2987/19
провадження № 61-17190ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», третя особа - Структурний підрозділ «Мелітопольське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
16 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року у вказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно з правовою позицією, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа № 910/4518/16), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (середнього заробітку за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Отже, заявник звільнений від сплати судового збору в частині вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, проте у частині вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу йому необхідно сплатити судовий збір.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1 921,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Таким чином, судовий збір за подання касаційної скарги становить 4 621,22 грн (231 061,11 грн ? 1 % ? 200 %).
Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 28 грудня 2020 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ступак