Ухвала
25 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 303/126/20
провадження № 61-16590 ск20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Печунка Віктор Омелянович, на ухвалу Закарпатського апеляційного суду у складі судді Собослоя Г. Г. від 13 жовтня 2020 року про повернення апеляційної скарги у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Кохан П. І., публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», про розірвання шлюбу та розподіл майна подружжя набутого під час шлюбу,
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі та надання строку для примирення.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.
Ухвалою Закарпатського апеляційного судувід 13 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2020 року повернуто особі, що подала апеляційну скаргу.
До Верховного Суду 03 листопада 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.
Статтею 353 ЦПК України визначений перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Цей припис згідно з позицією абзацу п'ятого підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду.
Аналіз статті 353 ЦПК України дає підстави дійти висновку про те, що ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у зупиненні провадження у справі та наданні строку для примирення, не є тією ухвалою, яка згідно з положеннями статті 353 ЦПК України підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Свої заперечення на цю ухвалу, яка не перешкоджає подальшому руху справи, заявник може включити до апеляційної скарги на рішення суду згідно з вимогами частини другої статті 353 ЦПК України. Таке відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження є прогнозованим та передбачуваним з огляду на зміст частини першої статті 353 ЦПК України.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги з підстав, визначених пунктом 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України, оскільки ухвала про відмову у зупиненні провадження у справі та наданні строку для примирення не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення, тобто, заперечення на таку ухвалу у апеляційному порядку можливо висловити разом з рішенням суду по суті спору.
Аналогічні правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду по суті спору ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18).
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Оскільки правильне застосування судом пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, то колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на законність і обґрунтованість судового рішення, а є незгодою заявника з його змістом та тлумачення норм процесуального права на свій розсуд.
Керуючись частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Печунка Віктор Омелянович, на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року про повернення апеляційної скарги у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Кохан П. І., публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», про розірвання шлюбу та розподіл майна подружжя набутого під час шлюбу.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара