Ухвала
25 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 757/849/20-ц
провадження № 61-11489св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Червинської М. Є.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності на нерухоме майно, шляхом виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року та за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 серпня 2020 року,
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності на нерухоме майно, шляхом виселення.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 січня 2020 року, з урахуванням ухвали Печерського районного суду міста Києва від 12 лютого 2020 року про виправлення описки, позовні вимоги задоволено.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_5 з усіма залежними від нього особами з цієї квартири.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_2 шляхом виселення ОСОБА_2 з усіма залежними від нього особами з цієї квартири.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_3 шляхом виселення ОСОБА_2 з усіма залежними від нього особами з цієї квартири.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_4 шляхом виселення ОСОБА_2 з усіма залежними від нього особами з цієї квартири.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_5 шляхом виселення ОСОБА_2 з усіма залежними від нього особами з цієї квартири.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_6 шляхом виселення ОСОБА_2 з усіма залежними від нього особами з цієї квартири.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_7 шляхом виселення ОСОБА_2 з усіма залежними від нього особами з цієї квартири.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_8 шляхом виселення ОСОБА_2 з усіма залежними від нього особами з цієї квартири.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_9 шляхом виселення ОСОБА_2 з усіма залежними від нього особами з цієї квартири.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_10 шляхом виселення ОСОБА_2 з усіма залежними від нього особами з цієї квартири.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_11 шляхом виселення ОСОБА_2 з усіма залежними від нього особами з цієї квартири.
Не погоджуючись із рішенням Печерського районного суду міста Києва
від 23 січня 2020 року, представник ОСОБА_3 , який не брав участі у справі, - ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_3 , поданою представником ОСОБА_6 , на рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 січня 2020 року закрито.
Не погоджуючись із рішенням Печерського районного суду міста Києва
від 23 січня 2020 року особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_4 , оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності на нерухоме майно шляхом виселення повернути особі, яка подала скаргу.
04 серпня 2020 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду
від 27 липня 2020 року та передати справу для продовження розгляду до Київського апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права.
09 вересня 2020 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду
від 10 серпня 2020 року та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційних скарг викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п?яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності на нерухоме майно, шляхом виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року та за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 серпня 2020 року призначити до судового розгляду колегією у складі п?яти суддів.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
С. Ю. Бурлаков
М. Є. Червинська