Ухвала
25 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 363/3555/17
провадження № 61-22274св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Червинської М. Є.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих грошових коштів, упущеної вигоди та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада
2019 року,
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 16 квітня
2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 261 620,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Вишгородського районного суду Київської області
від 30 серпня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 616,20 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 квітня
2019 року в частині стягнення 261 620,00 грн та додаткове рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В іншій частині рішення Вишгородського районного суду Київської області
від 16 квітня 2019 року залишено без змін.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 12 000,00 грн.
10 грудня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року та залишити в силі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 квітня
2019 року та додаткове рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2019 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону
від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п?яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих грошових коштів, упущеної вигоди та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада
2019 року призначити до судового розгляду колегією у складі п?яти суддів.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
С. Ю. Бурлаков
М. Є. Червинська