Ухвала
24 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 369/11060/17
провадження № 61-6084св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , про визнання недійсними розпоряджень та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння за касаційними скаргами представника ОСОБА_3 - адвоката Степанової Оксани Сергіївни, представника ОСОБА_5 - адвоката Отроша Володимира Михайловича, представника ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - адвоката Юзефовича Артема Олексійовича, Деркаченко Катерини Володимирівни на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року,
У жовтні 2017 року Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив: визнати поважними причини пропуску позовної давності та поновити її, захистивши порушене право; визнати недійсними розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 21 січня 2010 року № 273 та від 12 грудня 2012 року № 3431; витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння: ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 0,0917 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5036; ОСОБА_2 - земельні ділянки площею 0,0917 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5034 та площею 0,0917 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5035; ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 0,0992 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5037; ОСОБА_5 - земельну ділянку площею 0,0992 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5038; ОСОБА_4 - земельні ділянки площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5028, площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5029, площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5030 та площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5041, які знаходяться в адміністративних межах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Юзефовича А. О. задоволено частково. Апеляційну скаргу Прокурора Київської області задоволено. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійними розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 21 січня 2010 року № 273 та від 12 грудня 2012 року № 3431. Витребувано на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння: ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 0,0917 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5036; ОСОБА_2 - земельні ділянки площею 0,0917 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5034 та площею 0,0917 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5035; ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 0,0992 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5037; ОСОБА_5 - земельну ділянку площею 0,0992 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5038; ОСОБА_4 - земельні ділянки площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5028, площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5029, площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5030 та площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5041, які розташовані в адміністративних межах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області.
02 квітня 2020 року представник ОСОБА_3 - адвокат Степанова О. С. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про залишення позову без задоволення.
02 квітня 2020 року представник ОСОБА_5 - адвокат Отрош В. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про залишення позову без задоволення.
07 квітня 2020 року представник ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - адвокат Юзефович А. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив повністю скасувати постанову апеляційного суду, скасувати рішення місцевого суду в частині позовних вимог про визнання недійсними розпоряджень і в цій частині провадження у справі закрити. Щодо інших позовних вимог - змінити мотивувальну частину рішення місцевого суду, вказавши, що підставою для відмови в задоволенні позову є незаконність і необґрунтованість позовних вимог. Резолютивну частину рішення суду першої інстанції залишити без змін.
07 квітня 2020 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 , витребувано матеріали справи з Києво-Святошинського районного суду Київської області та зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Степанової О. С. та відмовлено в задоволенні її клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - адвоката Отроша В. М. та відмовлено в задоволенні його клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - адвоката Юзефовича А. О. та відмовлено в задоволенні його клопотання про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , про визнання недійсними розпоряджень та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння за касаційними скаргами представника ОСОБА_3 - адвоката Степанової Оксани Сергіївни, представника ОСОБА_5 - адвоката Отроша Володимира Михайловича, представника ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - адвоката Юзефовича Артема Олексійовича, Деркаченко Катерини Володимирівни на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року призначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у кількості п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
С. О. Карпенко
М. Ю. Тітов