"16" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2046/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,
при секретарі судового засідання Серган А.П.
розглянувши у судовому засіданні справу №916/2046/20
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях
до відповідача Фізичної особи-підприємця Лужанської Наталії Борисівни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Ізмаїльський річковий порт "Дунайсудносервіс"
про стягнення, розірвання договору та виселення
за участю представників:
від позивача: Кравченко Ю.В. /самопредставництво/
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Лужанської Наталії Борисівни, в якому просить суд:
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Лужанської Наталії Борисівни до Державного бюджету України заборгованість на загальну суму 31 927, 49 грн, з яких: 29 359, 15 грн. - заборгованість по орендній платі; 2 568, 34 грн. - пеня;
- розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.09.2018р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (правонаступником якого є РФ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях) та фізичною особою-підприємцем Лужанською Наталією Борисівною;
-виселити Лужанську Наталію Борисівну із займаних орендованих вбудованих приміщень магазину загальною площею 45,20 кв.м., які розташовані за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Севастопольська, буд. 24;
-стягнути з Лужанської Наталії Борисівни на користь Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області витрати по оплаті судового збору у розмірі 6 306, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди №209840911908 від 31.07.2019р. нерухомого майна, що належить до державної власності щодо своєчасної сплати орендної плати.
20.07.2020р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі, та розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.08.2020р. та сторонам встановлено строк на подання до суду заяв по суті справи (відзив, відповідь на відзив та заперечення).
05.10.2020р. за вх.№26492/20 господарським судом Одеської області одержано клопотання позивача, в якому позивач просить пункт 3 прохальної частини позову викласти у наступній редакції:
-розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.07.2019р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (правонаступником якого є РФ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях) та Фізичною особою-підприємцем Лужанською Наталією Борисівною.
У судовому засіданні 17.08.2020р. судом поставлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залучено ПрАТ "Ізмаїльський річковий порт "Дунайсудносервіс" та строк підготовче провадження продовжено на 30 днів.
У судовому засіданні 05.10.2020р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідач у судові засідання не з'явився та відзив на позов не надав. При цьому, судові ухвали, які надіслані відповідачу на адресу, що зазначена у позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті до суду органами поштового зв'язку із зазначенням причин повернення "адресат відсутній за вказаною адресою" та "за закінченням терміну зберігання".
Третя особа ПрАТ "Ізмаїльський річковий порт "Дунайсудносервіс" у судові засідання також не з'явилися та про причини свого нез'явлення суд не повідомила.
Отже, враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації відповідачем та третьою особою своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 16.11.2020р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено:
31.07.2019р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Лужанська Наталія Борисівна (Орендар) укладений договір оренди №209840911908 нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно з яким Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані приміщення магазину, загальною площею 45,20 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Севастопольска, буд. № 24 (Майно), що не увійшло до статутного капіталу ПрАТ "Ізміїльськи річковий порт "Дунайсудносервіс" (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ "Сінергія інвест" станом на 31.03.2019р. та становить 431 000, 00 грн.
Відповідно до п.2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання-передавання Майна.
Пунктом 2.5. Договору встановлено, що орендоване нерухоме майно залишається на балансі Балансоутримувача із зазначенням того, що цей об'єкт є орендованим.
Згідно з п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. (зі змінами) (надалі - методика розрахунку) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (травень 2019р.) - 2922, 38 (дві тисячі дев'ятсот двадцять дві сорок вісім) гривень 38 коп.
Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2019р. визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці І цього пункту на індекси інфляції червень, липень 2019р.
Відповідно до п.3.3. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистки України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Приписами п.3.6. Договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету 100% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 100% надсилається Орендарем Орендодавцеві.
Умовами п.3.7. Договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
За ініціативою Орендодавця стягнення заборгованості з орендної плати та пені вирішується в судовому порядку.
Згідно з п.5.3. р.5 Договору Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету (у платіжних дорученнях, які оформлює Орендар, вказується "Призначення платежу" за зразком, який надає Орендодавець листом при укладенні договору оренди).
Відповідно до п.5.9. Договору щомісячно до 12 числа надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України та Балансоутримувача). На вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.
Пунктом 8.2. р.8 Договору установлено, що Орендодавець та Балансоутримувач мають право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору, стягнення збитків по заборгованості з орендної плати, пені, неустойки, його розірвання в разі погіршення стану Об'єкту оренди, а також його втрати (повної або часткової) внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору.
Приписами п.9.1. Договору передбачено, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до п.9.3. Договору спори, які виникають за цим Договором або в зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів або в порядку досудового врегулювання, вирішуються у судовому порядку.
Згідно з пп. "г" п.9.4. Договору Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або) відшкодування збитків у разі, якщо Орендар не сплачує орендну плату або несвоєчасно сплачує орендну плату.
Пунктом 10.1 Договору установлено, що цей Договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, який діє з моменту підписання його сторонами.
Відповідно до п.10.3. Договору, зміни до умов цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди Сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надходження до розгляду іншою Стороною, укладаються у вигляді Договору про внесення змін.
За ініціативою однієї із сторін цей Договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством, та у разі якщо Орендар не погоджується підписувати новий розрахунок орендної плати та відповідні зміни до Договору при зміні Методики розрахунку орендної плати.
Згідно з п.10.9 Договору у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.
У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Відповідно до п.10.10 Договору майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендодавця.
Згідно з р.12 Додатки до цього Договору є його невід'ємною і складовою частиною. До цього Договору додаються: розрахунок орендної плати, акт приймання-передавання орендованого Майна.
Відповідно до Акту приймання-передавання державного нерухомого майна, що обліковується на балансі державного нерухомого майна, що не увійшло до статного капіталу ПрАТ "Ізмаїльський річковий порт "Дунайсудносервіс" від 31.07.2019р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані приміщення магазину, загальною площею 45,20 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Севастопольська, буд. 24, які призначені для використання, з метою здійснення Орендарем своєї господарської діяльності.
Також судом встановлено, що внаслідок несплати орендної плати у Орендаря виник борг в розмірі 29359,15 грн., про що свідчить звіт про стан надходження коштів до бюджету у термін з 12.08.2019р. по 30.06.20р., а саме:
за липень на суму 93,24 грн.;
за серпень на суму 2 881,65 грн.;
за вересень на суму 2 901,82 грн.;
за жовтень на суму 2 922,14 грн.;
за листопад на суму 2 925,06 грн.;
за грудень на суму 2 919,21 грн.;
за січень на суму 2 925,05 грн.;
за лютий на суму 2 916,27 грн.;
за березень на суму 2 939,60 грн.;
за квітень на суму 2 963,12 грн.;
за травень на суму 2 972,01 грн.
Окрім того, відповідно до наданого позивачем розрахунку пені за період з 12.08.2019р. по 30.06.20р. за договором оренди №209840911908 від 31.07.2019р., розмір становить 2 568, 34 грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вище встановлено господарським судом, відповідач користується вбудованим приміщенням магазину, загальною площею 45,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Севастопольська, буд. 24, на підставі договір оренди №209840911908 нерухомого майна від 31.07.2019р. та відповідно до Акту приймання-передавання від 31.07.2020р.
Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно із частиною першою статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
У даній справі, орендоване майно є державним, а тому на ці правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-ХІІ від 10.04.1992р., який був чинним на момент укладення відповідного договору між позивачем і відповідачем (надалі - Закон №2269).
Так, відповідно до ч.1 ст.19 Закону України №2269 орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у частинах 1, 7 ст.193 ГК України.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п. 3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.
Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У ч.2 ст.551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 3.7. Договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок пені, згідно з яким розмір пені становить 2586.34 грн., господарським судом встановлено, що вказаний розрахунок здійснений позивачем без врахування вимог ч.6 ст.232 ГК України.
За таких обставин, господарським судом здійснений розрахунок пені, згідно з яким розмір пені становить 2239,95 грн., а саме: за період з 13.08.2019р. по 10.02.2020р. сума боргу 93,24 грн., розмір пені становить 14,09 грн.; за період з 13.09.2019р. по 13.03.2020р. сума боргу 2881,65 грн., розмір пені становить 408,28 грн.; за період з 13.10.2019р. по 12.04.2020р. сума боргу 2901,82 грн., розмір пені становить 379,84 грн.; за період з 13.11.2019р. по 13.05.2020р. сума боргу 2922,14 грн., розмір пені становить 346,76 грн.; за період з 13.12.2019р. по 13.05.2020р. сума боргу 2925,06 грн., розмір пені становить 310,94 грн.; за період з 13.01.2020р. по 30.06.2020р. сума боргу 2919,21 грн., розмір пені становить 260,18 грн.; за період з 13.02.2020р. по 30.06.2020р. сума боргу 2925,05 грн., розмір пені становить 199,00 грн.; за період з 13.03.2020р. по 30.06.2020р. сума боргу 2916,27 грн., розмір пені становить 147,57 грн.; за період з 13.04.2020р. по 30.06.2020р. сума боргу 2939,60 грн., розмір пені становить 98,95 грн.; за період з 13.05.2019р. по 30.06.2020р. сума боргу 2963,12 грн., розмір пені становить 59,80 грн.; за період з 13.06.2020р. по 30.06.2020р. сума боргу 2972,01 грн., розмір пені становить 17,54 грн.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу з орендної плати в розмірі 29 359,15 грн. та пені в розмірі 2 239,95 грн.
Щодо позовних вимог в частині розірвання договору оренди та виселення відповідача із займаного приміщення, господарський суд виходить з наступного.
Чинним законодавством України, зокрема вимогами п.1 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що розірвання договору є правовим наслідком, який настає у разі порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Судом встановлено, що відповідач взагалі не сплачував орендної плати за період з серпня 2019р. по червень 2020р., що в свою чергу свідчить про порушення зобов'язань з боку відповідача.
Згідно з пп. "г" п.9.4. Договору Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або) відшкодування збитків у разі, якщо Орендар не сплачує орендну плату або несвоєчасно сплачує орендну плату.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині розірвання укладеного між сторонами договору оренди, оскільки договором оренди №209840911908 від 31.07.2019р. чітко передбачено право Орендодавця вимагати розірвання договору оренди, у разі не сплати орендної плати Орендарем.
Відповідно ч.1 ст.27 Закону №2269 у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Умовами п.10.9. Договору оренди зазначено, що у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.
У разі, якщо Орендарем затримав повернення Майна, він несе ризики його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Згідно з ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття фізичною особою-підприємцем Лужанською Наталією Борисівною об'єкту оренди у зв'язку із припиненням відповідного договору оренди, внаслідок його розірвання, позовні вимоги в частині виселення відповідача також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Між тим, відповідач не надав до суду жодних заперечень щодо позовних вимог, а тим більш доказів, які спростовують позовні вимоги.
Щодо заявлених до стягнення з відповідача судових витрат з оплати судового збору та на підставі ст.129 ГПК України такі витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лужанської Наталії Борисівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України (УК у м. Одесі/Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 38016923, Казначейство України (ЕАП), UA078999980313121206083015008) заборгованість по орендній платі у розмірі 29 359 (двадцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 15 коп., та пеню у розмірі 2 239 (дві тисячі двісті тридцять дев'ять) грн. 95 коп.
3.Розірвати Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.07.2019р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (правонаступником якого є РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях) та Фізичною особою-підприємцем Лужанською Наталією Борисівною.
4.Виселити Фізичну особу-підприємця Лужанську Наталію Борисівну із займаних орендованих вбудованих приміщень магазину, загальною площею 45, 20 кв.м., які розташовані за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Севастопольська, буд. № 24, який не увійшов до статутного капіталу ПрАТ "Ізмаїльський річковий порт "Дунайсудносервіс" та обліковується на його балансі.
5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6.Стягнути з фізичної особи-підприємця Лужанської Наталії Борисівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївський областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. № 15, код ЄДРПОУ 43015722) витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 284 (шість тисяч двісті вісімдесят чотири) грн 38 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 26 листопада 2020 р.
Суддя Г.Є. Смелянець