Справа № 682/2015/20
Провадження № 2/682/835/2020
27 листопада 2020 року м. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :
головуючої судді Зеленської В.І,
з участю секретарки судових засідань Козир О.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,
30.09.2020 р ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 19459,39 грн неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та 10935,48 грн неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на її утримання.
В позовній заяві позивачка зазначила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 ; має з ним спільних дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням суду від 13.12.2019 року з ОСОБА_2 стягуються в її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 889,50 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з 03.10.2019 року і до досягнення повноліття дітьми, а також аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Однак, відповідач ухиляється від виконання рішення суду і аліментів на утримання дітей та позивачки не сплачує. Внаслідок таких дій відповідача станом на 1 вересня 2020 року за ним утворилась заборгованість зі сплати аліментів в сумі 19459,39 грн по сплаті аліментів на утримання дітей та заборгованість в сумі 10935,48 грн по сплаті аліментів на її утримання. Сума неустойки (пені) у зв'язку з несплатою аліментів на утримання неповнолітніх дітей з 03.10.2019 р по 01.09.2020 р становить 35061,74 грн грн., а сума неустойки (пені) у зв'язку з несплатою аліментів на її утримання з 03.10.2019 р по 01.09.2020 р становить 19944,50 грн. Оскільки відповідач без поважних причин ухиляється від сплати аліментів, то відповідно до вимог ст. 196 СК України просить стягнути з нього в її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 19459,39 грн та 10935,48 грн неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на її утримання .
Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про розгляд справи судом в порядку спрощеного провадження, не подав суду заяву про розгляд справи з участю сторін, не подав заперечення у вигляді відзиву на позов.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.6).
12 травня 2020 року рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області шлюб між сторонами розірвано (а.с.11).
15 січня 2020 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області на підставі рішення від 13.12.2019 р видано виконавчий лист № 682/2986/19 про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 889,50 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 03.10.2019 року і до досягнення повноліття дітьми (а.с.8) та виконавчий лист № 682/2989/19 про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , віку 3 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.10).
Майнове становище платника аліментів відповідно до ст. 182 СК України враховується судом при визначенні розміру аліментів, але не звільняє боржника від сплати аліментів у розмірі, визначеному судом.
Відповідно до ст.188 СК України тільки за рішенням суду батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідач ОСОБА_2 не звертався і судом не приймалось рішення про звільнення його від сплати аліментів в користь ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх дітей та на її утримання, або про зменшення їх розміру в порядку ст.ст. 188, 192 СК України. Не здобуто таких підстав і в ході розгляду справи.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
З наданого державним виконавцем розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом № 682/2986/19 від 15.01.2020 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання дітей за період з 03 жовтня 2019 року по 01 вересня 2020 року становить 19459,39 гривень (а.с.7).
З наданого державним виконавцем розрахунку заборгованості зі сплати аліментів згідно виконавчого листа № 682/2989/19 від 15.01.2020 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання позивачки ОСОБА_1 за період з 03 жовтня 2019 року по 01 вересня 2020 року становить 10935,48 гривень (а.с.9).
Із вказаних розрахунків заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_2 з жовтня 2019 року не здійснював сплати аліментів на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей та на її утриманння (а.с.7, 9).
Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з приписами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у своїй постанові від 25.04.2018 у справі № 572/1762/15-ц відступив від попередніх правових позицій щодо розрахунку пені та вказав, що пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
У постанові Верховного суду від 25.04.2018 року по справі № 572/1762/15-ц, вказано наступне. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
При цьому, слід зауважити, що згідно з ч. 1 ст. 196 СК України, сума пені не може бути більшою, ніж 100% заборгованості по аліментам на дитину. Враховуючи, що аліменти нараховуються щомісячно, суд, здійснюючи розрахунок неустойки, буде застосовувати вказане правило про обмеження пені за кожний місяць - не більше 100% заборгованості за відповідний місяць. Кількість днів прострочення суд розраховуватиме починаючи з першого числа наступного місяця і до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, як то визначив Верховний Суд у своїй постанові від 25.04.2018 по справі № 572/1762/15-ц.
Враховуючи суму пені за порушення відповідачем ОСОБА_2 аліментних зобов'язань по утриманню неповнолітніх дітей, яка визначена у відповідності до роз'яснень Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 по справі № 572/1762/15-ц та становить за розрахунком позивачки 35061,74 грн за період з 03 жовтня 2019 року по 01 вересня 2020 року (а.с.2) та за порушення аліментних зобов'язань по утриманню позивачки, яка становить за розрахунком позивачки 19944,50 грн за період з 03 жовтня 2019 року по 01 вересня 2020 року (а.с.2) і 100% перевищує заборгованість по аліментним зобов'язанням, вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 196 СК України, та відсутність штрафу за несплату аліментів в користь позивачки, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача неустойку (пеню) в сумі 19459,39 грн, що дорівнює 100% заборгованості по аліментах на утримання неповнолітніх дітей за період з 03 жовтня 2019 року по 01 вересня 2020 року та 10935,48 грн неустойки (пені), що дорівнює 100% заборгованості по аліментах на утримання позивачки ОСОБА_1 за період з 03 жовтня 2019 року по 01 вересня 2020 року.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в користь держави відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 141, 263, 265, 274 ЦПК України, ст. 196 СК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 , пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітіх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в сумі 19459,39 грн (дев'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять грн 39 коп) та пеню за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в сумі 10935,48 грн (десять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять грн 48 коп).
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 840 грн 80 коп судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційнорї скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд.
Головуючий суддя Зеленська В. І.