Справа №523/16784/20
Провадження №1-кс/523/4129/20
про повернення клопотання про скасування арешту майна
23 листопада 2020 року
Слідчий суддя Суворовського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , отримавши клопотання адвоката ОСОБА_2 29.10.2020 року, діючого в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, -
09.11.2020 року до Суворовського районного суду м.Одеси від адвоката ОСОБА_2 надійшло клопотання про скасування арешту на вилучені 02.09.2020 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно та речі ОСОБА_3 , накладеного ухвалою слідчого судді вказаного районного суду м.Одеси.
В обґрунтування означеного клопотання адвокат ОСОБА_4 посилається на те, що (з клопотання - дослівно) «…підставами для скасування арешту є необґрунтованість накладення арешту, а також те, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба…».
Вивчивши клопотання адвоката ОСОБА_4 й додані до нього відповідні документи, слідчий суддя дійшов наступного.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Частиною 1 ст.174 означеного Кодексу регламентовано, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як слідує зі змісту означеного клопотання, адвокат ОСОБА_4 у своєму клопотанні посилається на те, що ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м.Одеси на речі та майно ОСОБА_3 було накладено арешт, але на підтвердження наведених у клопотанні доводів копії вказаної ухвали в розпорядження суду не надано, що обумовлює сумніви в обґрунтованості викладених у клопотанні обставин у зазначеній частині та перешкоджає слідчому судді пересвідчитись у дійсному накладенні арешту на майно, про скасування якого йдеться у внесеному клопотанні.
Разом із тим, додані адвокатом ОСОБА_4 до клопотання копії відповідних документів оформлені всупереч визначеному пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 р. № 55 «ДСТУ 4163-2003» порядку засвідчення копій документів, оскільки не містять обов'язково-визначених відміток такого засвідчення, що у свою чергу не надає слідчому судді можливості пересвідчитись у ідентичності таких копій документів та у дотриманні встановленого порядку надання таких документів до суду.
Наведені обставини, у свої сукупності, перешкоджають призначенню судового розгляду внесеного адвокатом ОСОБА_2 до суду клопотання про скасування арешту майна, внаслідок чого означене клопотання підлягає поверненню адвокату, у зв'язку з його неналежним поданням.
Керуючись ст.ст.170-174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_2 , діючого в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту на речі та майно останньої, - повернути вказаному адвокату, у зв'язку з його неналежним поданням.
Роз'яснити адвокату ОСОБА_2 , що повернення клопотання не позбавляє володільця майна права повторного звернення до належного органу після усунення наведених вище недоліків в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення і оскарженню в порядку ст.309 КПК України не підлягає.
Слідчий суддя: