Іменем України
04 листопада 2020 року м. Кропивницький
справа № 388/404/18
провадження № 22-ц/4809/19/20
Кропивницький апеляційний с,уд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Дуковського О.Л.;
суддів Голованя А.М., Письменного О.А.
з участю секретаря Демешко Л.В.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Чуприн С.П.;
відповідач - ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Заболотній П.Л.;
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Писаковська Анастасія Геннадіївна.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 01 серпня 2018 року, у складі головуючого судді Баранського Д.М, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Писаковська Анастасія Геннадіївна про визнання правочину недійсним, -
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Писаковська Анастасія Геннадіївна про визнання правочину недійсним.
Посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - ОСОБА_4 , а після його смерті спадщину прийняв позивач.
Вказував на те, що ОСОБА_4 був власником земельної ділянки площею 8,4081 га, кадастровий номер 3521987800:02:000:0009, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, право власності на земельну ділянку посвідчено державним актом на право приватної власності на землю серії І-КР № 017913, виданий 17 квітня 2001 року Суходільською сільською радою Долинського району Кіровоградської області.
З метою оформлення права власності на спадкове майно, ОСОБА_1 звернувся до відділу Держгеокадастру у Долинському районі за отриманням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що належала спадкодавцю.
07 березня 2018 року нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер 3521987800:02:000:0009 з тих підстав, що за даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ-3504212012017 від 14 квітня 2017 року) власником земельної ділянки є ОСОБА_2 .
06 квітня 2018 року ОСОБА_1 отримав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 119917576 та дізнався, що 05 червня 2015 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковською А.Г. зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3521987800:02:000:0009 за ОСОБА_2 згідно з договором міни, номер запису про право власності 9934613.
06 квітня 2018 року ОСОБА_1 отримав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 119919971 та дізнався, що 05 червня 2015 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковською А.Г. зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3523455100:02:003:1032 за ОСОБА_4 згідно з договором міни, номер запису про право власності 9934755.
Позивач зазначав, що оборотоздатність земельних ділянок, що знаходяться у власності громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв) є обмеженою.
ОСОБА_1 вказує, що міна земельних ділянок відбулася 05 червня 2015 року, тобто після видачі державного акта на право приватної власності на землю. Внаслідок цього правочину ОСОБА_5 фактично позбувся права власності на свій виділений в натурі земельний пай в обмін на право власності на частку сформованого та виділеного в натурі паю ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_2 зберегла своє право власності на більш ніж 99 % виділеного їй паю на місцевості, набувши право власності на значно більший за площею земельний пай, що знаходиться в іншому районі Кіровоградської області.
Вказує на те, що не можна вважати, що на підставі оспорюваного правочину відбувся обмін земельних ділянок за схемою «пай на пай».
Вважає, що вищезазначені обставини дають підстави визнати недійсним договір міни земельних ділянок кадастровий номер 3521987800:02:000:0009 та 3523455100:02:003:1032 від 05.06.2015 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що був посвідчений приватним нотаріусом.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 01 серпня 2018 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір міни земельних ділянок кадастровий номер 3521987800:02:000:0009 та кадастровий номер 3523455100:02:003:1032, укладений 5 червня 2015 року між ОСОБА_2 від імені якої діяв представник ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від імені якого діяв представник ОСОБА_7 , що посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградської міського нотаріального округу Писаковською Анастасією Геннадіївною, зареєстрований у реєстрі за № 460.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказує на те, що договір міни (обміну) проведено між фізичними особами у відповідності до вимог ст.. 715 ЦК України.
Відзивів на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходило.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Суд першої інстанції послався на те, що спірний договір міни земельних ділянок укладено в період дії заборони на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) та з порушенням вимог Закону № 899-IV, а тому є підстави для визнання цього правочину недійсним.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії І-КР № 017913, виданим 17 квітня 2001 року мав у власності земельну ділянку площею 8,41 га на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 7).
09 листопада 2011 року ОСОБА_4 видано ОСОБА_7 довіреність, що посвідчена приватним нотаріусом Новгородківського районного нотаріального округу Кіровоградської області Щербанем С.Ф., зареєстрована у реєстрі за № 1111. (а.с.105).
Вказаною довіреністю ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_7 вчиняти будь-які дії щодо належної йому згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії І-КР № 017913 земельної ділянки площею 8,41 га .
05 червня 2015 року між ОСОБА_2 через представника ОСОБА_6 та ОСОБА_4 через представника ОСОБА_7 укладено договір міни земельних ділянок, що посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області Писаковською А.Г., зареєстрованого у реєстрі за № 460.
05 червня 2015 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про право власності, що виникло за договором міни, номер запису про право власності 9934613, номер запису про право власності 9934755.
За цим Договором, Сторона 1 передала у власність належну ОСОБА_2 на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а Сторона 2 взамін передала у власність належну ОСОБА_4 на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У власність Стороні 1 переходить земельна ділянка площею 8,4081 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 3521987800:02:000:0009, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, а у власність Стороні 2 переходить земельна ділянка площею 0,01 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 3523455100:02:003:1032, що знаходиться на території Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області.
Земельна ділянка, що переходить за даним договором від Сторони 1 у власність Сторони 2 належить на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 29872424, виданого 22 листопада 2014 року реєстраційною службою Новгородківського районного управління юстиції Кіровоградської області, зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22 листопада 2014 року, індексний номер 29872716, номер запису про право власності 7789023, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 5083597352345.
Цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Земельна ділянка, що переходить за даним договором від Сторони 2 у власність Сторони 1 належить на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії І-КР № 017913, виданого 17 квітня 2001 року Суходільською сільською радою Долинського району Кіровоградської області, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 347, зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15 грудня 2014 року, індексний номер 31009787, номер запису про право власності 8080727, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 528861735219.
Обмін земельних ділянок проводиться без грошової доплати.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .
Після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовим І.Ю. заведено спадкову справу № 63/2016.
В матеріалах справи міститься копія спадкової справи №63/2016 відкритої після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
23 грудня 2016 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_1 , який є сином спадкодавця.
Звернувшись із даним позовом позивач посилався на те, що договір міни укладений з порушенням пункту 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу (далі - ЗК) України у редакції, чинній на час укладення договору міни, яким була встановлена заборона відчуження, зокрема, земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельних часток (паїв) (далі - заборона відчуження), і статті 14 Закону України від 5 червня 2003 року № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі - Закон № 899-IV), яка передбачає, що у разі, якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву.
Апеляційним судом встановлено, що обидві земельні ділянки призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Колегія суддів вважає, що договір міни від 05 червня 2015 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено сторонами добровільно і з усвідомленням значення своїх дій.
В подальшому умови договору були виконані.
Правовідносини, які виникли на підставі договору міни, не суперечать пункту 15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України у редакції, чинній на час укладення договору міни, а приписи статті 14 Закону № 899-IV до спірних правовідносин не застосовуються.
Встановлена пунктом 15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України заборона відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення у редакції, чинній до 1 січня 2020 року, передбачала винятки, одним з яких була можливість обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону, а не земельної частки (паю) на іншу земельну частку (пай).
За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості (частини перша-третя статті 715 ЦК України).
У разі якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву (частина перша статті 14 Закону № 899-IV).
Сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку (абзац одинадцятий частини першої статті 5 Закону № 899-IV), а в редакції, чинній з 1 січня 2020 року, - до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Частина перша статті 14 цього Закону визначає один з випадків можливого обміну земельними ділянками, що використовуються їхніми власниками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не регулює обмін земельними частками (паями), права на які підтверджені сертифікатом, і розподіленими та визначеними у натурі земельними ділянками, які ще не зареєстровані за власниками земельних часток (паїв).
Стаття 14 Закону № 899-IV не забороняє можливість обміну земельними ділянками, що використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в інших випадках, ніж той, який визначений у частині першій цієї статті, як і не забороняє можливість обміну іншими, ніж призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельними ділянками сільськогосподарського призначення.
Заборона відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, визначена у підпункті «б» пункту 15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України у редакції, чинній до 1 січня 2020 року, та виключення з неї можливості обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону стосуються не тільки земельних ділянок, що використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а й інших земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Наявність у сільських, селищних, міських рад і районних державних адміністрацій передбаченого в абзаці одинадцятому частини першої статті 5 Закону № 899-IV повноваження оформляти матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку (з 1 січня 2020 року - до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку), не виключає можливість обміну згідно з чинним законодавством земельними ділянками, на які вже були видані державні акти на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).
Таким чином, спірний договір укладено у відповідності до ст.715 ЦК України і відсутні підстави для визнання даного договору недійсним.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 01 серпня 2018 року - скасувати.
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Писаковська Анастасія Геннадіївна про визнання правочину недійсним - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі - 1057,20 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
26.11.2020 - складено постанову.
Головуючий суддя О.Л.Дуковський
Судді А.М. Головань
О.А. Письменний