Справа № 158/3330/19 Головуючий у 1 інстанції: Поліщук С. В.
Провадження № 22-ц/802/1149/20 Категорія: 40 Доповідач: Бовчалюк З. А.
18 листопада 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Карпук А.К., Федонюк С.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Ковалько О.М.
представника позивача Ганенко О.І.,
представника відповідача Зубашенка Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 серпня 2020 року,
Позивач АТ "Універсал Банк" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.10.2008 року між ВАТ "Універсал Банк" правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 був укладений Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL 10632 та додаткова угода № BL 10632/К-1 за якою ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 92000,00 грн.
Позичальник відповідно до п.3.4.2. Генерального договору зобов'язався у строк вказаний цим договором та окремими індивідуальними угодами, виконати взяті на себе зобов'язання по своєчасному поверненню заборгованості перед банком, а також сплачувати плату за кредитні послуги на рахунок банку відповідно до умов вказаного договору та індивідуальних угод, що є невід'ємною частиною цього договору.
У зв'язку з порушенням позичальником умов вказаного Договору та Додаткової угоди до нього рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 08.11.2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість в сумі 110 716,15 грн. Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.11.2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" інфляційні втрати та 3% річних за невиконання зобов'язань за кредитним договором в сумі 89 707, 38 грн.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаними договорами між кредитором та ОСОБА_2 24.10.2008 року було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Кузьміч Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №2613 за умовами якого іпотекодавець передав кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: магазин - бар "У Федора", загальною площею 71,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . На дане майно було накладеного заборону відчуження за реєстровим №2614.
Відповідно до п.4.1 Договору іпотеки від 24.10.2008 р. позивач набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках та на підставах, передбачених законодавством України, в тому числі у разі порушення будь-якого основного зобов'язання, що забезпечене іпотекою за цим Договором . Як вбачається із п.6.1 даного договору сторони погодили, що даний договір діє до повного виконання зобов'язань за Основним(ми) договором (ми), що обумовлюють основне зобов'язання.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Оскільки спадкодавець був і позичальником за кредитним договором і іпотекодавцем за договором іпотеки, після його смерті відбувається заміна позичальника за кредитним договором на спадкоємця, який прийняв спадщину та надалі несе відповідальність за кредитним договором у межах вартості одержаного спадкового майна.
01.08.2017 року Кредитором направлено на адресу Ківерцівської державної нотаріальної контори претензію до спадкоємців померлого позичальника - іпотекодавця. Дану претензію також було скеровано приватному нотаріусу Ківерцівського районного нотаріального округу Кузьміч Н.В., щодо майна померлого ОСОБА_2 , яку було зареєстровано у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №249 та долучено до спадкової справи №50/2017, а також було повідомлено спадкоємців померлого про наявність претензії банку.
Станом на даний час судові рішення про стягнення заборгованості з Позичальника є невиконаними.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 06.12.2019 року власником предмета іпотеки - магазин - бар " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за адресою АДРЕСА_1 до теперішнього часу є ОСОБА_2 .
Із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця до приватного нотаріуса звернувся син спадкодавця - відповідач ОСОБА_1 .
За таких умов до відповідача ОСОБА_1 у порядку спадкування перейшли права та обов'язки іпотекодавця ОСОБА_2 ..
Просить визнати відповідача ОСОБА_1 таким, що прийняв спадщину після смерті спадкодавця - ОСОБА_2 на спадкове майно: магазин - бар "У Федора", загальною площею 71, 4 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та звернути стягнення на предмет іпотеки згідно Договору іпотеки від 24.10.2008 року на вказане майно, що належить спадкоємцю - ОСОБА_1 на праві власності шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій для задоволення грошових вимог позивача АТ "Універсал Банк" за Генерльним договором про надання кредитних послуг № BL 10632 від 24.10.2008 року та Додатковою угодою № BL 10632/К-1 від 24.10.2008р. в сумі 202 876.30 грн. Стягнути з відповідача в користь позивача судові витрати по справі.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 серпня 2020 року позов в даній справі задоволено.
Ухвалено визнати відповідача у справі - ОСОБА_1 таким, що прийняв у спадщину після смерті померлого ОСОБА_2 спадкове нерухоме майно: магазин-бар « ІНФОРМАЦІЯ_2 », загальною площею 71,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: магазин-бар " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", загальною площею 71,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що належить спадкоємцю ОСОБА_1 на праві власності шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або належним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, для задоволення грошових вимог Акціонерного товариства "Універсал Банк" (місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) за Генеральним договором про надання кредитних послуг BL № 10632 від 24.10.2008р. та Додатковою угодою BL №10632/К-1 від 24.10.2008р. до Генерального договору про надання кредитних послуг BL №10632 від 24.10.2008р. в сумі 202 876 (двісті дві тисячі вісімсот сімдесят шість) грн 30 коп.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати це рішення у зв'язку з неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та порушенням норм процесуального та матеріального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу АТ "Універсал Банк" просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що 24.10.2008 року між ВАТ "Універсал Банк" правонаступником якого є позивач ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 був укладений Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL 10632 та додаткова угода № BL 10632/К-1 за якою ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 92000,00 грн зі сплатою 25.25% річних строком до 01.10.2018р.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором та Додатковою угодою 24.10 .2008 року між ВАТ "Універсал Банк" правонаступником якого є позивач ПАТ "Універсал Банк", як іпотекодержателем та ОСОБА_2 як іпотекодавцем, було укладено договір іпотеки, за умовами якого належний ОСОБА_2 на праві власності предмет іпотеки - магазин - бар " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 71,4 кв. м. забезпечує виконання зобов'язання Боржника в повному обсязі за договором та/або договорами, що обумовлюють основне зобов'язання. Відповідно до пункту 2.1.1 даного Договору іпотеки держатель має право у разі невиконання або неналежного виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки (а.с. 32-34). Право власності на предмет іпотеки зареєстровано у Комунальному підприємстві "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" за реєстровим №12 в книзі №1 26 серпня 2008 року в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №24410893 (а. с. 46).
Факт укладення між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 . Генерального договору про надання кредитних коштів № LB 10632 від 24.10.2008 року, Додаткової угоди № 10632/К-1 від 24.10.2008 року до вказаного Генерального договору (а. с. 39-45) про надання кредитних коштів та факт порушення ОСОБА_2 зобов'язань за Генеральним договором, що стало підставою для звернення ПАТ "Універсал Банк" з позовом про дострокове повернення усієї суми кредиту та нарахованих відсотків в загальній сумі 110716 грн 15 коп. встановлено судом.
У зв'язку з порушенням позичальником умов вищевказаного Договору та Додаткової угоди до нього рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 08.11.2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість в сумі 110 716,15 грн. Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.11.2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" інфляційні втрати та 3% річних за невиконання зобов'язань за кредитним договором в сумі 89 707, 38 грн.
З довідки (а.с. 31) вбачається, що станом на 22.11.2019 року рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 в користь позивача боргу в сумі 110716 грн 15 коп. та 89707 грн 38 коп. не виконані та відсутні будь які платежі в рахунок погашення боргу.
Позичальник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерті серії НОМЕР_1 виданим 10 травня 2017 року виконавчим комітетом Олицької селищної ради Ківерцівського району Волинської області (а. с. 65).
01.08.2017 року ПАТ "Універсал Банк" звернувся до Ківерцівської державної нотаріальної контри у Волинській області з вимогою про обов'язок спадкодавця, за змістом якої просили прийняти вимогу (претензію) банку як кредитора померлого спадкодавця ОСОБА_2 та довести до відома спадкоємців, які прийняли спадщину про подання цієї вимоги( а. с. 78).
Вказана вимога (претензія) державним нотаріусом Ківерцівської державо нотаріальної контори Волинської області 07.08.2017 року була скерована за належністю приватному нотаріусу Ківерцівського районного нотаріального округу Кузьміч Н.В., яка останньою була зареєстрована в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ за №249 і долучена до спадкової справи №50/2017, а також доведено до відома спадкоємців померлого ОСОБА_2 про наявність претензії банку.
09.06.2017 року із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернувся син спадкодавця, відповідач по справі - ОСОБА_1 , інші спадкоємці спадщини не приймали (а.с. 73).
Згідно з відповіддю приватного нотаріуса Ківерцівського районного нотаріального округу Кузьміч Н.В. від 13.03.2018 року ПАТ "Універсал Банк» проінформовано щодо повідомлення спадкоємців померлого ОСОБА_2 про наявність претензії вказаного банку (а.с. 108). З повідомлення приватного нотаріуса Кузьміч Н.В. від 20.05.2019 року на ім'я АТ "Універсал Банк" вбачається, що станом на вказану дату свідоцтво про право на спадщину спадкоємцям ОСОБА_2 не видавалось ( а. с. 112).
У зв'язку з невиконанням рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 в користь позивача боргу в сумі 110716 грн 15 коп. та 89707 грн 38 коп. не виконані, банк звернувся у 2019 році з позовом до відповідача, як до спадкоємця про звернення стягнення на іпотечне майно.
Відповідач подав до суду заяву про застосування строку позовної давності.
Оскаржуваним рішенням визнано відповідача у справі - ОСОБА_1 таким, що прийняв у спадщину після смерті померлого ОСОБА_2 спадкове нерухоме майно: магазин-бар " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", загальною площею 71,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Твердження суду в означеній частині зроблені з порушенням норм матеріального права, що регулюють дані правовідносини.
Порядок прийняття спадщини, яка відкрилася після 1 січня 2004 року, визначений главою 87 ЦК України.
Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права й обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком прав і обов'язків, зазначених у статті 1219 ЦК України (ст. 1218, 1231цього Кодексу).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. ст. 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій ст.1268, ст. 1269 ЦК України.
Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України "Здійснення права на спадкування") та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу "Оформлення права на спадщину").
Відповідно до частини першої ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Частиною першою ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст. 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
09.06.2017 року із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернувся син спадкодавця, відповідач по справі - ОСОБА_1 , інші спадкоємці спадщини не приймали (а.с. 73).
Враховуючи зазначене нормами ЦК України врегульовано порядок прийняття спадщини, а тому позовна вимога АТ. "Універсал Банк" про визнання відповідача у справі - ОСОБА_1 таким, що прийняв у спадщину після смерті померлого ОСОБА_2 спадкове нерухоме майно: магазин-бар « ІНФОРМАЦІЯ_2 », загальною площею 71,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не підлягає до задоволення, оскільки прийняття чи відмова від спадщини залежить виключно від дій спадкоємця та врегулювано відповідними нормами ЦК України. Вимога позивача про визнання спадкоємця таким, що прийняв або не прийняв спадщину не відповідає способу захисту порушеного права та не може бути задоволена.
Задовольняючи позовні вимоги позивача та звертаючи стягнення на предмет іпотеки, а саме: магазин-бар " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", загальною площею 71,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суд виходив з того, що позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення з відповідним позовом та наявні всі правові підстави для його задоволення.
Однак з таким твердженням суду погодитись не можна.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252-255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними обставинами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
Отже, за змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов'язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
У статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання.
Частина перша статті 35 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Договором іпотеки від 24 жовтня 2008 року сторони узгодили, що іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо виконання зобов'язань Боржником в повному обсязі за договором, що обумовлюють основне зобов'язання.
Умовами укладеного Генерального договору про надання кредитних коштів № LB 10632 від 24.10.2008 року, Додаткової угоди № 10632/К-1 від 24.10.2008 року до вказаного Генерального договору передбачено строк дії договору до 01 жовтня 2018 року.
Разом з тим, сторони узгодили право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань у цілому ( п. 61. Генерального договору про надання кредитних коштів № LB 10632 від 24.10.2008 року).
08 квітня 2013 року у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань по повернення кредиту, позивачем відповідно до п. 6 1 Генерального договору від 24 жовтня 2008 року було направлено на адресу позичальника вимогу про дострокове погашення кредиту у повному обсязі з врахуванням процентів та штрафних санкцій, що підтверджується позовною заявою ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, що в свою чергу не оспорюється позивачем.
Пред'явивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов укладеного договору змінив строк виконання основного зобов'язання.
Право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло в кредитора у зв'язку з невиконанням боржником вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі.
При цьому таке право згідно з умовами укладених договорів виникає через тридцять календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги та за умови її невиконання.
У справі, яка є предметом перегляду, позивач міг пред'явити позов до іпотекодавця протягом трьох років, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання (тридцять перший день після отримання вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі).
Установивши, що банк, пред'явивши 08 квітня 2013 року боржнику ОСОБА_2 , який є і поручителем досудову вимогу про дострокове повернення всього боргу за кредитним договором та посилаючись на пункт 6.1 Генерального договору, змінив строк виконання основного зобов'язання, суд першої інстанції, не звернув увагу на те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду із цим позовом, оскільки позивач міг пред'явити позов до іпотекодавця ( ОСОБА_2 ), починаючи від дати невиконання ОСОБА_2 забезпеченого іпотекою зобов'язання (тридцять перший день після отримання вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі - 09 травня 2013 року) протягом трьох років (до 09 травня 2016 року), пред'явивши вимогу саме до ОСОБА_2 ( помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проте до суду звернувся з позовом лише у грудні 2019 року.
Крім того слід зазначити, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 08.11.2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість в сумі 110 716,15 грн, яке набрало законної сили 19 листопада 2013 року, що в свою чергу ще раз підтверджує той факт, що банк змінив строк виконання зобов'язання. Навіть і у цьому випадку позивачем пропущено строк для звернення з позовом про звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки 3 роки закінчились 19 листопада 2016 року.
Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.
Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20 грудня 2007 року у за заявою №23890/02 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").
З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов'язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.
Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Пред'явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду за вирішенням наявного між сторонами спору. Саме із цією процесуальною дією пов'язується початок процесу у справі і переривається перебіг позовної давності.
За змістом статті 264 ЦК України переривання позовної давності передбачає наявність двох строків - до переривання та після нього. Новий строк починає перебіг безпосередньо з того моменту, коли перервався первісний.
Підстави переривання позовної давності є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
Однією із підстав переривання позовної давності є пред'явлення особою позову до одного із боржників.
Указаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 522/31199/13-ц (провадження 61-3872св18).
У зв'язку із цим, звернувшись до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості у жовтня 2013 році, який розглянутий судом по суті, банк перервав строк позовної давності у спорі щодо погашення останнім спірної кредитної заборгованості, а тому при зверненні у грудні 2019 року до суду із позовом у цій справі щодо тієї ж суми кредитної заборгованості, але шляхом вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, пред'явивши його до спадкоємця, банк пропустив строк позовної давності, що спростовує відповідні доводи позовної заяви.
Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені з порушенням норм матеріального права, та при не повному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, що згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
З врахуванням ст. 141 ЦПК України з Акціонерного товариства "Універсал Банк" в користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 5763 гривень судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 372, 376, 382,384 ЦПК України суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 серпня 2020 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволені позову Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Універсал Банк" в користь ОСОБА_1 5763 гривень судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий
Судді
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Постанова набрала законної сили 18 листопада 2020 року
Помічник судді С.В. Мулярчук
Дата засвідчення копії: 27 листопада 2020 року