Справа № 491/904/20
26 листопада 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого у справі судді - Желяскова Олега Олександровича,
за участю:
-секретаря судового засідання - Кір'як І.О.,
-захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - Гусєвої О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Ананьїв Одеської області, справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гандрабури Ананьївського району Одеської області, зареєстрованого та фактично мешкаючого в АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ананьївським РВ УМСВ України в Одеській області 19 січня 2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , тимчасово не працюючого, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, -
З матеріалів справи вбачалося, що 7 жовтня 2020 року близько 20 години 30 хвилин на автодорозі в с.Ананьїв 4-та дільниця Ананьївського району Одеської області ОСОБА_1 рухався, здійснюючи керування транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «21033» з номерним знаком « НОМЕР_3 » маючи при цьому явні ознаки алкогольного сп'яніння, таким як: нестійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини. При цьому, ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції пройти, в установленому законом порядку, огляд на стан сп'яніння відповів відмовою в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
За вказаним фактом співробітником поліції складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії БД №399390 від 7 жовтня 2020 року за ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, 7 жовтня 2020 року близько 20 години 30 хвилин на автодорозі в с.Ананьїв 4-та дільниця Ананьївського району Одеської області ОСОБА_1 рухався, здійснюючи керування транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «21033» з номерним знаком « НОМЕР_3 », не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, в наслідок чого не впорався з керуванням та допустив наїзд на електроопору, в результаті чого автомобіль отримав механічні ушкодження.
За вказаним фактом співробітником поліції складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії БД №399391 від 7 жовтня 2020 року за ст.124 КУпАП.
Постановою суду від 16 листопада 2020 року справи про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності було об'єднано в одне провадження.
Після надходження справи до суду її було призначено до розгляду на 29 жовтня 2020 року.
При цьому, 29 жовтня 2020 року розгляд справи не відбувся, оскільки до суду надійшли клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю отримання правничої допомоги та підготовки свого захисту.
Розгляд справи було відкладено на 16 листопада 2020 року, про що ОСОБА_1 було повідомлено шляхом вручення його захиснику - адвокату Гусєвій Олені Дмитрівні, повноваження якої підтверджені ордером серії ОД №312133 від 26 жовтня 2020 року та копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю віл 22 травня 2003 року №205, судової повістки про виклик до суду.
При цьому, 16 листопада 2020 року ОСОБА_1 та його захисник до суду не з'явилися.
Проте, 16 листопада 2020 року на адресу суду надійшли клопотання ОСОБА_1 про передачу справ про притягнення його до адміністративної відповідальності до Любашівського районного суду Одеської області. В задоволенні зазначених клопотань було відмовлено постановою суду від 16 листопада 2020 року, оскільки вони були безпідставними та явно спрямованими на затягування розгляду справи з метою, ймовірного, уникнення відповідальності.
Крім того, у зв'язку з наявними розбіжностями в відомостях, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №399390 від 7 жовтня 2020 року та доданих до нього матеріалах судом 17 листопада 2020 року за вихідним №491/904/20/6913/2020 було направлено запит до Комунального некомерційного підприємства «Ананьївська центральна районна лікарня» Ананьївської районної ради (а.с.71) щодо надання до суду копії акту медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, складеного 7 жовтня 2020 року лікарем КНП «Ананьївська центральна районна лікарня» Ананьївської районної ради Середа Сергієм Анатолійовичем відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відповідь на зазначений запит листом від 23 листопада 2020 року №589 (а.с.77) КНП «Ананьївська ЦРЛ» надано копію акту медичного огляду ОСОБА_1 (а.с.78).
В подальшому 25 листопада 2020 року на адресу суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 по суті справи (а.с.79-81), в яких він зазначив, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, він не визнає та просить провадження у справі в цій частині закрити. При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, він визнає в повному обсязі.
Крім того, 25 листопада 2020 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про виклик та допит у судовому засіданні свідків (а.с.82), а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
26 листопада 2020 року до суду з'явилася захисник ОСОБА_1 - адвокат Гусєва О.Д., яка діє на підставі угоди про надання правової допомоги від 26 жовтня 2020 року №24 (а.с.14-16), повноваження якої підтверджені ордером серії ОД №312133 від 26 жовтня 2020 року та копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №205, виданого 22 травня 2003 року Одеською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (а.с.18).
У судовому засіданні було постановлено на обговорення питання щодо клопотання ОСОБА_1 про виклик та допит у судовому засіданні свідків (а.с.82).
При цьому, в судовому засіданні захисник Тимчук О.П. клопотання підтримала та просила задовольнити.
Суд учасників судового процесу судом, з метою забезпечення повного, всебічного та своєчасного розгляду справи, недопущення безпідставного затягування строків судового провадження, було задоволено клопотання ОСОБА_1 про допит свідків, про що без видалення до нарадчої кімнати постановлено відповідну постанову.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 по суті справи пояснила, що 7 жовтня 2020 року ввечері вона, в якості пасажира перебувала в автомобілі марки «ВАЗ», яким керував ОСОБА_4 . На зазначеному автомобілі вони здійснювали рух по вулиці 4-ї дільниці с.Ананьїв. В цей час автомобіль колесом потрапив у вибоїну на дорозі, яка була заповнена водою, в наслідок чого вода потрапила на лобове скло автомобіля, ОСОБА_1 не впорався з керуванням та допустив зіткнення зі стовпом. Після зіткнення, невдовзі, на місце події прибув патрульний автомобіль поліції та карета «швидкої допомоги». По приїзду поліції, ОСОБА_1 про щось спілкувався з працівниками поліції, проте ОСОБА_2 стояла на певній відстані від них та суті розмови не чула. В подальшому працівники разом з ОСОБА_1 поїхали до лікарні, ОСОБА_2 відправилась до лікарні разом з ними, оскільки погано себе почувала та вирішила звернутися за медичною допомогою. По прибуттю до лікарні ОСОБА_1 та співробітники поліції прослідували до чергового лікаря, а ОСОБА_2 звернулася до медичного персоналу щоб її оглянули та зміряли артеріальний тиск, у зв'язку з чим прослідувала до іншого приміщення, де пробула приблизно десять хвилин, що відбувалося в цей час з ОСОБА_1 в лікаря ОСОБА_3 ОСОБА_2 невідомо. Після повернення вона разом з ОСОБА_1 направились до дому. Також, свідок зазначила, що 7 жовтня 2020 року ОСОБА_1 в її присутності алкогольні напої не вживав та в стані алкогольного сп'яніння не перебував.
Після допиту свідка ОСОБА_2 адвокат Гусєва О.Д. зазначила, що вважає недоцільним допит свідка ОСОБА_3 .
Судом з урахуванням думки захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності було визнано недоцільним допит свідка ОСОБА_3 , про що без видалення до нарадчої кімнати постановлено відповідну постанову.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Гусєва О.Д. зазначила, що вважає, що провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП має бути закрите за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки працівниками поліції складено відносно ОСОБА_1 протокол за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, проте факт такої відмови спростовується доданим до протоколу про адміністративне правопорушення висновком щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, складеного лікарем Ананьївської ЦРЛ ОСОБА_3 .
В подальшому судом було досліджено матеріали справи.
При цьому, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гусєва О.Д. при дослідженні матеріалів справи зауважила, що наявний в матеріалах справи акт медичного обстеження ОСОБА_1 на стан сп'яніння, складений відповідно до інструкції, яка втратила чинність у 2015 році.
Після закінчення дослідження доказів захисник Тимчук О.П. зазначила, що просять закрити провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, при цьому не заперечує вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Суд вважає за необхідне, з урахуванням змін в законодавстві, зазначити, що з 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VIII (далі Закон №2617-VIII). Підпунктом 4 пункту 1 розділу І Закону №2617-VIII ст.130 КУпАП викладена в новій редакції, якою виключена відповідальність водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі відповідальність водіїв транспортних засобів).
Разом з цим, підпунктом 171 пункту 2 розділу І Закону №2617-VIII Кримінальний кодекс України (далі КК) доповнений статтею 286-1, якою встановлена кримінальна відповідальність водіїв транспортних засобів. У зв'язку з тим, що відповідальність водіїв транспортних засобів, по суті, була криміналізована та передбачена можливість застосування кримінального покарання, а також у зв'язку з тим, що санкція за таке порушення була підвищена (збільшений розмір штрафу та строк додаткового покарання), то відповідальність водіїв транспортних засобів посилена.
Незважаючи, що Закон №2617-VIII набрав чинності з 01 липня 2020 року, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»» від 17 червня 2020 року №720-IX (далі Закон №720-IX) (розділ ІІ) передбачений особливий порядок набрання ним чинності, тобто з дня набрання чинності Законом №2617-VIII, Закон №720-IX все ж набрав чинності в силу п.4 Указу Президента України від 10 червня 1997 року з дня його опублікування в офіційному друкованому виданні, а саме у газеті «Голос України» за №110 від 03 липня 2020 року.
Вказаним Законом №720-IX були внесені зміни до Закону від №2617-VIII. Зокрема, відповідно до абз.6 п/п.2 п.117 розділу І Закону від №720-IX п/п.171 п.2 розділу І Закону №2617-VIII, яким КК доповнений новою статтею 286-1, виключений. Також відповідно до абз.1 п/п.1 п.117 розділу І Закону №720-IX виключений п/п. 4 п.1 розділу І Закону №2617-VIII, яким ст. 130 КУпАП викладена в новій редакції та з якої виключена відповідальність водіїв транспортних засобів.
Таким чином, суд вважає, що з 03 липня 2020 року ст.130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом №2617-VIII.
При цьому, суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є недоведеною, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю, виходячи з наступного.
У відповідності до положень ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Зі змісту наведених норм можливо дійти висновку, що людина, як найбільш важливий елемент соціальної структури держави є її найбільшою цінністю, при цьому з метою забезпечення збереження цієї цінності, народ України, діючи через своїх повірених у законодавчому органі України - Верховній Раді України, приймає певні нормативні акти - Закони, які, зокрема, спрямовані на захист людини, шляхом регулювання суспільних відносин та норм поведінки.
Згідно статті 1 Закону України «Про дорожній рух» цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Абзацом п'ятим частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відображення зазначеної норми знайшлось у «Правилах дорожнього руху», так підпунктом «а» пункту 2.9 Правил визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Слід зауважити, що з метою охорони прав і свобод людини, забезпечення їх всебічного дотримання та збереження, держава не тільки встановлює певні правила суспільної поведінки, а й впроваджує контроль за їх дотриманням, оскільки норми законів мають не лише існувати, а й виконуватись.
З цією метою, на виконання вимог ст.16 Закону України «Про дорожній рух» законодавцем було внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення статтю 130, частиною першою якої передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту зазначеної норми, можливо дійти висновку, що законодавцем з метою виконання закону, можливості контролю за його виконанням відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння прирівняна до знаходження в такому стані.
Зазначене логічно випливає з того, що відповідно до статті 3 Конституції України недоторканність людини є гарантованою державою, у зв'язку з чим людину не може бути змушено пройти огляд на стан сп'яніння.
В той же час, статтею 3 Конституції України також гарантується захист життя і здоров'я, безпеки громадянина, що не може страждати в наслідок керування транспортними засобами особами у стані сп'яніння, наявність якого не можливо виявити через відмову особи від проходження відповідного огляду.
З наведеного вбачається, що в даному випадку існує суспільний компроміс, який полягає в тому, що особа має не тільки розраховувати на захист держави, а й безпосередньо сприяти його реалізації, у зв'язку з чим, в деяких випадках принцип презумпції «невинуватості» може поступатися загальним інтересам суспільства, що в свою чергу ніяким чином не суперечить положенням «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
При цьому, з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №399390 від 7 жовтня 2020 року вбачається, що 7 жовтня 2020 року близько 20 години 30 хвилин на автодорозі в с.Ананьїв 4-та дільниця Ананьївського району Одеської області ОСОБА_1 рухався, здійснюючи керування транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «21033» з номерним знаком « НОМЕР_3 » маючи при цьому явні ознаки алкогольного сп'яніння, таким як: нестійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини. При цьому, ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції пройти, в установленому законом порядку, огляд на стан сп'яніння відповів відмовою в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
В протоколі про адміністративне правопорушення міститься відомості про те, що ОСОБА_1 від надання пояснень, підписання протоколу та отримання його копії відмовився.
Протокол скріплений підписами свідків - мешканців міста Ананьїв Одеської області: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які є співробітниками Комунального некомерційного підприємства Ананьївської районної ради «Ананьївська центральна районна лікарня».
До протоколу про адміністративне правопорушення додано письмові пояснення зазначених свідків, відібрані в них співробітниками поліції 7 жовтня 2020 року, в яких свідки зазначають, що 7 жовтня 2020 року близько 22 години 20 хвилин в їх присутності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, хоча мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, такі як: нестійка хода, почервоніння очей, запах алкоголю з ротової порожнини.
Також, до протоколу про адміністративне правопорушення додано пояснення ОСОБА_2 , яка зазначила, що 7 жовтня 2020 року вона разом зі своїм співмешканцем - ОСОБА_1 перебувала в своїх знайомих, де вона та її співмешканець вживали алкогольні напої. Після цього її співмешканець - ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2103» з номерним знаком « НОМЕР_3 » та вони поїхали до свого домоволодіння. При цьому, рухаючись по 4-ті дільниці с.Ананьїв, співмешканець ОСОБА_2 не впорався з керуванням та автомобіль зіткнувся з електроопором. Також, ОСОБА_2 в поясненнях зазначила, що на її думку ДТП виникло в наслідок того, що її співмешканець - ОСОБА_1 перебував у стані сп'яніння.
Проте, суд не бере зазначені пояснення ОСОБА_2 в частині факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в контексті протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки вони не містять жодних відомостей про факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, а також суперечать поясненням, наданим ОСОБА_2 в судовому засіданні, в частині перебування ОСОБА_1 в стані сп'яніння та вживання ним алкогольних напоїв.
При цьому, до протоколу про адміністративне правопорушення додано висновок (а.с.5) щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який заповнений 7 жовтня 2020 року на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №31, складеному о 22 годині 20 хвилин 7 жовтня 2020 року.
Відповідно до зазначеного висновку станом на 22 годину 20 хвилин 7 жовтня 2020 року громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Висновок складений лікарем КНП «Ананьївська центральна районна лікарня» Ананьївської районної ради ОСОБА_3 , скріплений його підписом та печаткою для довідок КНП «Ананьївська центральна районна лікарня» Ананьївської районної ради.
Також, КНП «Ананьївська ЦРЛ» на запит суду було надано копію акту медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №31, складеному о 22 годині 20 хвилин 7 жовтня 2020 року (а.с.78), з якої вбачається, що лікарем ОСОБА_3 проводився огляд ОСОБА_1 .
Дійсно деякі графи зазначеного акту містять відомості про відмову ОСОБА_1 від проходження певних тестів (графи «пульс», «артеріальний тиск», «точні рухи», «використання технічних засобів…»).
Проте, інші графи акту, такі як, наприклад, «стан свідомості…», «зовнішній вигляд…», «мовна здатність…» заповнені та свідчать про те, що лікарем огляд ОСОБА_1 фактично проводився.
Акт містить також висновок лікаря про те, що ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно пункту 2.5 «Правил дорожнього руху» водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 статті 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Відповідно до частини 3 статті 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно пункту 15 розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Пунктом 16 розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, визначено, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Зі змісту наведених норм вбачається, що саме по собі існування акту медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №31, складеному о 22 годині 20 хвилин 7 жовтня 2020 року (а.с.78) та виданого на його підставі висновку (а.с.5), спростовують факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, оскільки їх складення має відбуватися лише після проведення такого огляду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
Виконуючи, свій професійний обов'язок обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
При цьому, у рішенні від 9 грудня 2010 року справі (Заява № 20792/05) «Жупнік проти України» Європейський суд з прав людини зазначив (пункт 37 рішення) суд зазначає, що межі гарантій, передбачених підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції, мають оцінюватись, зокрема, у світлі більш загального права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. У кримінальних справах надання повної та докладної інформації щодо висунутих особі обвинувачень, які в подальшому можуть бути сприйняті судом як юридична кваліфікація діяння, є неодмінною передумовою забезпечення справедливості провадження. У цьому зв'язку необхідно зазначити, що підпункт «а» пункту 3 статті 6 Конвенції не накладає жодних формальних вимог щодо способу, у який обвинувачений має бути проінформований про характер і причини висунутих щодо нього обвинувачень. Суд також зазначає, що підпункти «a» і «b» пункту 3 статті 6 Конвенції взаємопов'язані та що право бути поінформованим про характер і причини висунутих обвинувачень слід розглядати у світлі права обвинуваченого на підготовку свого захисту (див. вищезазначене рішення у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції» (Pelissier and Sassi v. France), пункти 52-54).
Зі змісту наведеного рішення вбачається, що суд не вправі самостійно вийти за межі висунутого особі обвинувачення.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що наданими суду матеріалами не доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, зі змісту статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що вина є обов'язковою частиною складу адміністративного правопорушення.
Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Розглянувши матеріали справи в частині наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю вважає, що вина ОСОБА_1 є доведеною, виходячи з наступного.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення про адміністративне правопорушення серії БД №399391 від 7 жовтня 2020 року, вбачається, що 7 жовтня 2020 року близько 20 години 30 хвилин на автодорозі в с.Ананьїв 4-та дільниця Ананьївського району Одеської області ОСОБА_1 рухався, здійснюючи керування транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «21033» з номерним знаком « НОМЕР_3 », не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, в наслідок чого не впорався з керуванням та допустив наїзд на електроопору, в результаті чого автомобіль отримав механічні ушкодження.
Протокол про адміністративне правопорушення міститься відомості про те, що ОСОБА_1 від надання пояснень, підписання протоколу та отримання його копії відмовився.
Протокол скріплений підписом свідка ОСОБА_2 , пояснення якої наведені вище.
Згідно частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Пунктом 10.1 Правил визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно пункту 12.1 Правил під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
При цьому, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів ОСОБА_1 7 жовтня 2020 року близько 20 години 30 хвилин в с.Ананьїв 4-та дільниця Ананьївського району Одеської області рухаючись по автодорозі, здійснюючи керування транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «21033» з номерним знаком « НОМЕР_3 », не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, в наслідок чого не впорався з керуванням та допустив наїзд на електроопору, в результаті чого автомобіль отримав механічні ушкодження.
Відомості про факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху прямо підтверджуються поясненнями його співмешканки - ОСОБА_2 .
Відомості про наявність ушкоджень транспортного засобу, окрім інших матеріалів справи, підтверджені доданою до протоколу про адміністративне правопорушення фото таблицею місця дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Правопорушення, за вчинення яких притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 входить до Глави 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку» у зв'язку з чим, при прийнятті рішення суд не бере до уваги особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.40-1 КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлено у розмірі 2102 гривні.
З наведеного вбачається, що у 2020 році у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути стягнено судовий збір у розмірі 420 гривень 40 копійок (2102 гривні * 0,2 = 420,4 гривні).
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 124, 130, 247, 283, 284 КпАП України,-
Визнати, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гандрабури Ананьївського району Одеської області, зареєстрованого та фактично мешкаючого в АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ананьївським РВ УМСВ України в Одеській області 19 січня 2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , тимчасово не працюючого, винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок;
Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гандрабури Ананьївського району Одеської області, зареєстрованого та фактично мешкаючого в АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ананьївським РВ УМСВ України в Одеській області 19 січня 2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , тимчасово не працюючого, за протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №399390 від 7 жовтня 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Реквізити для сплати штрафу: Розрахунковий рахунок: UA318999980313060106000015022; Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО): 899998; Отримувач: УК в Анан.р-ні/Анан.р-н/21081100; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37880348.
Роз'яснити, що відповідно до положень ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання копії постанови, а у разі її оскарження не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у строк, зазначений вище, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір призначеного штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 гривень 40 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: УК в Анан.р-ні/Анан.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37880348; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA428999980313151206000015022; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ананьївський районний суд Одеської області (назва суду, де розглядається справа).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя: О.О.Желясков
Постанова вступила в законну силу „___” _______ 20__ року та може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців „___” _________ 20__ року.