Справа № 755/14910/19
Провадження №: 2-ві/755/30/20
"24" листопада 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва, в складі: судді Катющенко В.П., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 та її правонаступника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відвід судді Гончарука В.П., подану у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 в особі правонаступника ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Бублик Тетяна Володимирівна про розірвання договору довічного утримання, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 та її правонаступника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відвід судді Гончарука В.П. від розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 в особі правонаступника ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Бублик Тетяна Володимирівна про розірвання договору довічного утримання, яка мотивована тим, що головуючий суддя протягом розгляду справи вдається до процесуальних порушень прав сторони позивача, зокрема: безпідставно долучив до матеріалів справи докази, що були подані представником відповідача ОСОБА_5 , тривалий час залишає поза увагою заяву сторони позивача про забезпечення позову, у судовому засіданні 16 листопада 2020 року безпідставно відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про залучення у справі у якості третьої особи нового власника квартири ОСОБА_6 . Вказане, на думку сторони позивача, свідчить про упередженість судді Гончарука В.П. до сторони позивача та його прагнення догодити відповідачці, про що свідчить затягування ним стадії підготовчого провадження. Вважає, що суддею порушується баланс сил, можливостей реалізації права на здійснення правосуддя на умовах рівності сторін та змагальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 листопада 2020 року вирішення питання про відвід передано судді Катющенко В.П.
Згідно з ч. 8 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Вивчивши заяву про відвід та дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так, відповідно до ст.ст. 3, 10 Цивільного процесуального кодексу України цивільні справи вирішуються на основі закону, за умов, що виключають сторонній вплив на них. Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу. Можливість заявити відвід суду має забезпечити надійний захист процесу від ймовірного негативного впливу з боку упередженого суду. Метою відводу судді є недопущення до вирішення справи упередженого судді.
Перевіривши наведені в усній заяві підстави для відводу головуючого у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки не вбачається будь-яких підстав для відводу, визначних ст. 36-37 ЦПК України, а також - процесуальних порушень у діях судді Гончарука В.П .
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об'єктивним критерієм.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Змагальність судового процесу та покладення на суд обов'язку здійснювати цивільне судочинство об'єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.
Таким чином, усі дії головуючого під час розгляду даної справи в повній мірі відповідають завданням та засадам цивільного судочинства, спрямовані на забезпечення захисту прав усіх учасників справи, в тому числі відповідача.
Відповідно до ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Підстави для відводу судді можуть мати об'єктивний чи суб'єктивний характер.
Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер.
Якщо заяву про відвід подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказуванню. Чинним законодавством не передбачено, якими саме засобами доказування можуть бути доведені підстави для відводу.
Отже, за умовами ч. 5 ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на підстави застосування відводу, а саме: у зв'язку з наявністю обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді, заявник не звільнений від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Проаналізувавши матеріали справи з метою встановлення обставин, які є підставами звернення із заявою про відвід, суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав у задоволенні заяви про відвід, оскільки заявником не надано належних доказів, які б підтверджували пряму чи побічну заінтересованість судді у результаті розгляду справи, а також не надано доказів наявності інших обставин, що викликали б сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, інших підстав для відводу судді, передбачених ст.ст. 36 та 37 Цивільного процесуального кодексу України, судом також не встановлено. Крім того, постановлення ухвал суду під час судового розгляду справи та визначення його порядку задля об'єктивності судового процесу не є встановленою законом підставою для відводу судді, оскільки сторони наділено процесуальним правом оскарження ухвал суду окремо від рішення суду та/або правом подачі заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, шляхом включення таких заперечень до апеляційної скарги на рішення суду.
Таким чином, підстави звернення із заявою про відвід судді - є суб'єктивною оцінкою заявника та не можуть бути підставами для відводу, за відсутності доказів протилежного.
З огляду на вищевикладене, заява представника позивача ОСОБА_1 та її правонаступника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відвід судді Гончарука В.П., подана у межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 в особі правонаступника ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Бублик Тетяна Володимирівна про розірвання договору довічного утримання - є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36, 38-40, 258, 260, 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 та її правонаступника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відвід судді Гончарука В.П., подану у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 в особі правонаступника ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Бублик Тетяна Володимирівна про розірвання договору довічного утримання - відмовити.
Справу за позовом ОСОБА_1 в особі правонаступника ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Бублик Тетяна Володимирівна про розірвання договору довічного утримання - передати для продовження розгляду в тому ж складі суду.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: