Справа №: 398/2871/20
провадження №: 3/398/1245/20
Іменем України
"03" листопада 2020 р. Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Бугайченко Т.А., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП,
29 серпня 2020 року о 22 год. 15 хв. ОСОБА_1 в м. Олександрії Кіровоградської області на перехресті вулиць Григорія Усика (Червоноармійської) та вул. Святомиколаївської (Пролетарської), керуючи транспортним засобом «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя, рухаючись по другорядній дорозі, не надав перевагу в русі автомобілю «ВАЗ-21099», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення і транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 16.14 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 055244 ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 29 серпня 2020 року о 22 год. 15 хв. в м. Олександрії Кіровоградської області на перехресті вулиць Григорія Усика (Червоноармійської) та Святомиколаївської (Пролетарської) вчинив дорожньо-транспортну пригоду, керуючи автомобілем «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 . Під час спілкування з ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме хитка хода, млява мова та запах алкоголю з порожнини рота. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер» № 0491, результат був позитивний та становив 1,55 проміле.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Вину у вчиненні правопорушення за ст. 124 КУпАП визнав повністю.
Представник ОСОБА_1 адвокат Петушков С.А. в судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання про закриття провадження по справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке мотивував тим, що 22 листопада 2018 року прийнято Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 01 липня 2020 року в частині внесення таких змін. Даним Законом статтю 130 КУпАП було викладено в новій редакції, яка не передбачала відповідальність водіїв наземних транспортних засобів за керування в стані сп'яніння. Підпунктом 171 даного Закону Кримінальний кодекс України було доповнено статтею 286-1, яка передбачала кримінальну відповідальність за керування транспортними засобами в стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 117 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 03 липня 2020 року, виключено з Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» у пункті 2 підпункти 127, 128, 131, 149, 171, 207, якими вводилась кримінальна відповідальність. Натомість, враховуючи положення ч. 4 ст. 2 КУпАП, ч. 6 ст. 3 КК України слід було приймати закон про внесення змін саме до кодексів. На думку представника, жодне положення Закону не вводило адміністративної відповідальності за керування у стані алкогольного сп'яніння і не повертало попередню редакцію КУпАП, яка діяла до 01 липня 2020 року. З 1 липня 2020 року КУпАП, КК України чи інший закон не встановлює будь-якої відповідальності за керування транспортними засобами у стані сп'яніння чи відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП після 01 липня 2020 року, на думку представника, він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, у справі відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 був в стані алкогольного сп'яніння, оскільки відсутні докази державної повірки та сертифікації на території України приладу, яким проводилося вимірювання, також відсутні докази оформлення матеріалів відеофіксації події відповідно до наказу МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Зі змісту ст. 279 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення підлягає судовому розгляду в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Тому вони, з урахуванням положень ст. 256 КУпАП мають бути викладені в протоколі конкретно, у спосіб, який унеможливлює їх неоднозначне тлумачення та відповідати диспозиції закону про адміністративну відповідальність за вказане правопорушення.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність, яка настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму ВС України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, можуть бути лише водії транспортних засобів. При цьому пошкодження таких засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення правил дорожнього руху.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП України при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення від 29.08.2020 року серії ОБ № 107351;
-схемою місця ДТП від 29.08.2020 року, якою зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди, механічні пошкодження, які отримали транспортні засоби в результаті ДТП;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
При призначені адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП враховується характер та ступінь небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника.
Враховуючи санкцію ст. 124 КУпАП вважаю, що до ОСОБА_1 має бути застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу .
Згідно статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд зазначає наступне.
15 липня 2020 року комітетом Верховної Ради України прийнято роз'яснення щодо
окремих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 720-IX від 17 червня 2020 року.
Так, згідно роз'яснення від 15 липня 2020 року Верховною Радою України 22 листопада 2018 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі -Закон № 2617-VIII), яким визначено поняття кримінального правопорушення, кримінального проступку та особливості початку досудового розслідування у формі дізнання. Закон № 2617-VIII повинен був набрати чинності 1 січня 2020 року, а до цього часу Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону мав внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність до Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність до Закону.
3 грудня 2019 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення зміни до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 321-IX), яким відтерміновано набрання чинності Законом № 2617-VIII з 1 січня 2020 на 1 липня 2020 року.
17 червня 2020 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 720-IX).
У Розділі ІІ Закону № 720-IX зазначено, що «Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII».
1 липня 2020 року Закон № 2617-VIII набрав чинності, а Закон № 720-IX був підписаний Президентом України 2 липня 2020 року та 3 липня 2020 року опублікований в газеті «Голос України».
Частина п'ята статті 94 Конституції України передбачає, що Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Таким чином, частина п'ята статті 94 Основного Закону не допускає набрання законом чинності раніше дня його опублікування. Головною метою цієї конституційної норми, як зазначено в рішенні Конституційного Суду від 6 жовтня 2010 року № 21-рп/2010, є недопущення набрання законом чинності до моменту його офіційного оприлюднення, чим забезпечується реалізація конституційних положень, відповідно до яких закони не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність осіб, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення (стаття 58 Конституції України).
З огляду на зазначене, враховуючи положення частини п'ятої статті 94 Конституції України Комітет вважає, що Закон № 720-IX набрав чинності 3 липня 2020 року, а саме в день його опублікування.
Крім того, у зв'язку з набранням чинності 1 липня 2020 року Законом № 2617-VIII, відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування, була закріплена у статті 286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» України, а статтю 130 КУпАП було змінено.
Однак, Законом України № 720-IX внесено зміни до Закону № 2617-VIII, відповідно до яких із Закону № 2617-VIII вилучені положення, які змінювали статтю 130 КУпАП та включали до КК України статтю 286-1.
Таким чином Комітет вважає,що з 3 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII, а стаття 286-1 КК України виключена.
За наведених підстав, суд вважає, що доводи представника ОСОБА_1 адвоката Петушкова С.А. про те, що з 01 липня 2020 року жодним законом не передбачена відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння чи відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, є безпідставними.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КпАП України огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакцій, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно з п. 3 розділу ІІ Інструкції, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
При цьому, згідно з п. 5 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції, перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
П.7 Інструкції визначено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно з п. 22 вказаної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Судом встановлено, що огляд на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 було проведено за допомогою технічного пристрою газоаналізатора «Драгер 6820» № ARLJ-0491 та копію сертифікату відповідності і копію свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки до протоколу про адміністративне правопорушення долучено не було.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачяться на її користь.
У справі «Карелін проти Росії» констатовано недопустиме з боку суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, уточнення у судовому засіданні фабули правопорушення, усунення розбіжностей та неточностей, що мали місце у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки такі дії є порушенням ч. 1 ст. 6 «Про захист прав людини і основоположних свобод», тобто порушено принцип рівності сторін і змагальності судового процесу. За таких умов, особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом.
Суд позбавлений можливості самостійно збирати докази на підтвердження вини особи у вчиненні правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що показники газоаналізатора «Драгер 6820» не можуть вважатися допустимим доказом.
Вказані обставини позбавляють суд можливості використовувати результати огляду за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820» як беззаперечний доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України і дають підстави дійти висновку про те, що стан алкогольного сп'яніння належним чином встановлений поліцейським не був.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає за необхідне провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене та керуючись ст.ст. 124, 130, 247, 266, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
Провадження про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України. Назва платежу "Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, № рахунку - UA658999980313000149000011001, Назва одержувача коштів: ГУК у Кіровоградській області/Кіровоградська область/21081300, код за ЄДРПОУ - 37918230, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України).
Реквізити для сплати судового збору такі: № рахунку UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців.
Суддя Тетяна Анатоліївна Бугайченко