Справа № 369/6998/18
Провадження № 2/369/1293/20
Іменем України
21.10.2020 року
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Одинцов О.С.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про поділ житлового будинку з надвірними будівлями в натурі між власниками та визначення порядку користування земельною ділянкою,
У червні 2018 року позивач звернувсь до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були власниками по Ѕ частині житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0.2500 га, також біля будинку знаходиться земельна ділянка площею 0.0950 га. Після смерті ОСОБА_5 , Ѕ частини будинку поділилась між спадкоємцями, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилася спадщина за законом на 2/3 частини будинку. 02.03.2014 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку спадщини, що становить 1/3 частини житлового будинку. 23.05.2014 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку спадщини, що становить 1/3 частини житлового будинку.
Вказує, що даний будинок складається із 4 окремих кімнат житловою площею 88,3 кв.м., коридору, кладової, кухні, котельні, тамбуру, загальна площа якого становить 122,7 кв.м.. Також на прибудинковій території розташована літня кухня, погріб під будівлею, навіс та погріб під навісом, вбиральня, свердловина, ворота з хвірткою та огорожа. Протягом тривалого часу між сторонами виникли непорозуміння щодо порядку користування житловим будинком, надвірними господарськими будівлями, садибо та городом.
Після уточнення позовних вимоги відповідно до запропонованих варіантів поділу експертом просила суд виділити ОСОБА_1 Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до варіанту 1, додатку №2 висновку судової Будівельно-технічної експертизи №1-03/05 від 03.05.2019 року. Визнати за ОСОБА_1 порядок користування земельними ділянками відповідно до Ѕ частини житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та надвірних будівель згідно висновку експерта №1-03/05 від 03.05.2019 року, варіант №1, додаток №3, площею 1207,7 кв.м.; земельною ділянкою площею 84,6 кв.м.; земельною ділянкою площею 475 кв.м.
У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали. Просили задоволити позов.
У судовому засіданні відповідач та її представник проти позову заперечували. Просили відмовити в їх задоволенні, поділити спільне майно відповідно до поданого ними висновку. Подали до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначили, що з висновком експерта вони не згодні, на підставі цього замовили додаткову будівельно-технічну експертизу. Вказали, що відповідно до акту від 10.09.2019 року складеного депутатом Горенецької сільської ради Шостак В.М., про те що ОСОБА_3 з дня народження проживала в спірному будинку,весь час вела спільне господарство з батьками, яких доглядала та по цей час продовжує проживати в частині житлового будинку. Просили визнати за відповідачем порядок розподілу та користування житловим будинком та земельною ділянкою загальною площею 0,2500 га відповідно до висновку експерта від 29.09.2020 року №566/09/2020. Визнати за відповідачем порядок користування земельною ділянкою площею 0,0950 відповідно до висновку експерта №1-03/05 від 03.05.2019 року, а саме варіанту №2. З приводу судових витрат просили відмовити в повному обсязі.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши наведені в позовній заяві доводи та перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
За ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 отримали у спадок по 1/6 частини житлового будинку після смерті ОСОБА_5 .
02 квітня 2014 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на Ѕ частину спадщини, що становить 1/3 частини житлового будинку, посвідчене державним нотаріусом Києво-Святошинського районної державної нотаріальної контори Панікар В.М.
23 травня 2014 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на Ѕ частину спадщини, що становить 1/3 частини житлового будинку, посвідчене державним нотаріусом Києво-Святошинського районної державної нотаріальної контори Панікар В.М.
Як вбачається з матеріалів справи земельна ділянка з площею 0,2500 га призначена під забудову та земельна ділянка площею 0.0950 га призначена для ОСГ перебуває в користуванні в рівних частках ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 19 ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Згідно статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Законодавством також встановлено, що межі земельних ділянок визначаються в технічній документації із землеустрою та в натурі (на місцевості).
Згідно частини 1 статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно п. „а" ч. 1 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання прав.
У відповідності до ч. 2 ст. 1278 ЦК України кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.
Для встановлення технічної можливості поділу спірного майна та виділу окремої частки кожному з співвласників судом була призначена судова експертиза, проведення якої доручено експертам Українського центру судових експертних (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 2). Експерти попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, передбачену ст.ст.384,385 Кримінального кодексу України. На вирішення експерту поставлені наступні запитання:
Яка дійсна вартість житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ?
Чи можливий поділ вказаного житлового будинку на дві ізольовані частини по 1/2 частині з дотриманням вимог чинних нормативів?
Вказати можливі варіанти поділу зазначеного житлового будинку та господарських будівель і споруд між співвласниками згідно з належними їм частками в спільній частковій власності?
Які будівельні роботи (перепланування або переобладнання) необхідно провести при поділу будинку на дві ізольовані частини відповідно до зазначених часток та якою є вартість цих робіт?
Чи можливий поділ земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та земельної ділянки площею 0.0950 га, цільове призначення для ведення особистого сільського господарства згідно кадастрового плану та відповідно до належних на праві власності позивачу та відповідачу (по 1/2) частин земельної ділянки?
При можливості поділу земельної ділянки у зазначених частках вказати можливі варіанти її поділу з урахуванням варіантів розподілу будинку?
При умові розподілу житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки в натурі з відступом від ідеальних часток спільної часткової власності який розмір грошової компенсації необхідно буде сплатити тому співвласнику, частка якого виявиться меншою від ідеальної ?
У розпорядження експертів були надані матеріали цивільної справи №369/6998/18.
У Конституції України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності (статті 13, 41 Конституції України).
Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.
Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Поняття спільної часткової власності викладено в частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.
Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.
Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України).
У частині другій статті 364 ЦК України передбачено, що виділ в натурі частини неподільної речі є юридично неможливим.
Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (частина друга статті 183 ЦК).
Річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною (частина перша статті 183 ЦК).
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Тому визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.
Такий правовий висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 03.04.2013 у справі № 6-12цс13.
Крім того, суд враховує роз'яснення, що містяться у пункті 6 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», згідно з яким при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1-03/05 від 03 травня 2019 року: дійсна (ринкова) вартість будинку ( в тому числі господарських будівель та споруд) за адресою: АДРЕСА_1 ,в цінах станом на час проведення дослідження, з врахуванням вартості земельних ділянок площею 0,2500 га та площею 0,0950 га, становить 2109435 грн.
Дійсна (ринкова) вартість будинку ( в тому числі господарських будівель та споруд) за адресою: АДРЕСА_1 ,в цінах станом на час проведення дослідження, без врахуванням вартості земельних ділянок площею 0,2500 га та площею 0,0950 га, становить 784029 грн.
Відповідно до вимог нормативної документації в галузі будівництва, з технічної точки зору поділ житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на дві ізольовані квартири, згідно часток співвласників Ѕ та 1/2 , можливий (з відхиленням від вказаних часток).
Можливі варіанти розподілу будинку (в тому числі господарських будівель та споруд), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно часток співвласників Ѕ та 1/2 , з відхиленням від вказаних часток, викладено в дослідницькій частині по другому-сьомому питаннях та зображено в додатках № 2, 3 до висновку (варіанти № 1, 2), (а.с.94, 95).
Перелік будівельних робіт, які необхідно виконати для обладнання двох ізольованих квартир, відповідно до запропонованих варіантів розподілу будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , викладено в дослідницькій частині по другому - сьомому питаннях, (а.с.82-87).
Визначення вартості будівельних робіт (в тому числі матеріалів), виконання яких необхідно для перепланування, переобладнання (реконструкції) будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіантів поділу, в тому числі систем інженерного обладнання, визначається, та залежить від прийнятих конкретних рішень (об'ємно-планувальних, конструктивних, тощо), способу виконання, робіт, застосованих, будівельних матеріалів і виробів, які обумовлюються розробленою відповідно до вимог законодавства проектною та технічною документацією, виконання (розроблення) якої не відноситься до завдань судової будівельно-технічної експертизи.
Порядок користування земельними ділянками, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га та площею 0,0950 га, згідно часток співвласників 1/2 та 1/2 можливий.
Можливі варіанти порядку користування земельними ділянками, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га та площею 0,0950 га, згідно часток співвласників 1/2 та Ѕ. відповідно до варіантів поділу будинку, викладено в дослідницькій частині по другому-сьомому питаннях та зображено в додатках № 3, 4 до висновку (варіанти № 1, 2), (а.с.96-99)
Розміри грошової компенсації співвласнику, частка якого за варіантами поділу будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є меншою за ідеальну, викладено в дослідницькій частині по другому-сьомому питанню, (а.с.82-87).
15.10.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив визнати порядок розподілу та користування житловим будинком відповідно до висновку експерта від 29.09.2020 року.
Відповідно до ч. 1. ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
Відповідно до ч. 1. ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 3. ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Згідно ст. 364 ЦК України співвласник, також має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Як випливає з положення ч. 1 та ч. 3 ст. 367 ЦК України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов'язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.
Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.
Такі висновки позивача ґрунтуються на положенні ст. 15, 16 ЦК України, відповідно до яких кожній особі гарантується право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема поділу (виділу) в натурі майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до абзацу першого п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991 року (з подальшими змінами та доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Крім того, в абзаці 4 п. 7 та п. 8 Постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», Пленум Верховного суду України роз'яснив, що при поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику. Різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле.
Також, згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток житлового будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній стороні може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним входом.
Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Положення ст. 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Кожен учасник права спільної часткової власності має суб'єктивне цивільне право на виділ своє частки. Юридичне значення виділу полягає в тому, що учасник отримує у натурі певне майно, яке відповідає його частці, а у разі неможливості - компенсацію за нього, у власність. При цьому право спільної власності щодо суб'єкта, який виділив свою частку у натурі, припиняється. Проте якщо після виділу суб'єктів-співвласників залишилося хоча б двоє, право спільної часткової власності продовжує існувати - з перерозподіленими частками та, як правило, з видозміненим складом майна, яке перебуває у спільній частковій власності.
Верховний Суд України у абзаці першому пункту 6 постанови Пленуму "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 р. N 7 підкреслює, що судам при вирішенні справ про виділ у натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, слід мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
При цьому, відповідно до п.п. «а» п. 12, п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» та п.п. 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при поділі будинку в натурі, що є спільною частковою власністю, суди повинні мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом або за технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири, які відповідають розміру їх часток у приватній власності.
Виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується (ст. 152 ЖК України).
Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своєї частки в ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.
У судовому засіданні встановлено, що технічно можливо виділити в натурі частку у домоволодінні, яка належить на праві власності позивачу та відповідачу в окремі ізольовані приміщення, між сторонами склались неприязні стосунки, добровільно дійти згоди щодо поділу спільного майна сторони не можуть, суд вважає за можливе задовольнити частково заявлені вимоги позивача в частині поділу житлового будинку та встановити порядок користування земельною ділянкою.
При визначенні варіанту розподілу суд враховує висновки саме судового експерта, який проводив експертизу за матеріалами даної справи. Суд не може визнати порядок розподілу житлового будинку та земельної ділянки відповідно до висновку №566/09/2020, оскільки матеріали висновку містять чорно-білі нечитабельні фотографії та нерозбірливі варіанти поділу майна, особливо земельних ділянок, відступи від ідеальних часток є значними, даний висновок зроблений на підставі нового технічного паспорту, який відсутній в матеріалах справи. У даному висновку експерт робить вказує про неможливість проведення поділу по першому варіанту судової експертизи, разом з тим даний висновок не конкретизований, а містить просто перелік нормативних вимог, разом з тим, дана експертиза не є додатковою або повторною.
Оскільки між сторонами склались неприязні стосунки протягом тривалого часу, то суд обирає варіант з мінімальним спільним користування майном (як будинком, так і земельними ділянками) для уникнення в подальшому можливих конфліктів. Також суд враховує, що відповідачка проживає в будинку, повністю користується будинком, тому у подальшому для уникнення негативних наслідків поділу майна в натурі, обирає варіант найбільш наближений до вказаного відповідачем ОСОБА_3 - перший варіант висновку судового експерта. У судовому засіданні позивачка та представник позивача вказували, що з одного боку ОСОБА_1 все одно який варіант розподілу обере суд, але їй бажано саме перший варіант судової експертизи. При цьому суд виділяє ОСОБА_1 та визнає за нею право власності на 60/100 частин житлового будинку, а саме: тамбур І - площею 6,3 кв.м, коридор 1-1 площею 7,8кв.м., кухню 1-7 площею 9,5 кв.м, кладову 1-6 площею 3,8 кв.м, житлову 1-5 площею 17,3 кв.м, котельню 1-8 площею 7,0 кв.м, ганок, а також господарські будівлі та споруди: Ѕ частина свердловини І, навіс літ. Д, погріб під Д, ворота з хвірткою 1, огорожа2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Виділяє ОСОБА_3 та визнає за нею право власності на 40/100 частин житлового будинку, а саме: житлову 1-4 площею 31,0 кв.м, приміщення 1-3а площею 4,7 кв.м, житлова 1-3 площею 8,0 кв.м, житлову 1-2 площею 27,3 кв.м, а також господарські будівлі та споруди: Ѕ частини свердловини І, літня кухня літ.Б, погріб під Б, вбиральня літ.Ж, огорожа2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки сторони не можуть дійти згоди щодо встановлення порядку користуванням земельними ділянками, то суд задовольняє позовні вимоги в цій частині по першому варіанту судової експертизи.
Водночас суд враховує, що виділ позивачеві Ѕ частки домоволодіння технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальної частки, при даному поділу всі господарські будівлі та споруди поділяються на дві частини. Зважаючи, що вартість частини будинку з надвірними будівлями, які виділяються позивачеві менша від вартості ідеальної відповідача, суд доходить висновку про стягнення з відповідачів на її користь грошової компенсації у вказаному розмірі, саме 1654 грн. Оскільки для завершення виділу часток, слід провести переобладння, суд зобов'язує ОСОБА_1 закласти дверний отвір між приміщеннями 1-1 та 1-2, між приміщеннями 1-5 та 1-2; влаштувати дверний отвір між приміщеннями 1-5 та 1-6; на території земельної ділянки, яка виділяється, влаштувати не каналізаційну вбиральню; та ОСОБА_3 влаштувати вхідний дверний отвір до приміщення 1-3а на місці віконного отвору; влаштувати перегородку з дверним отвором між приміщеннями 1-3 та 1-3а згідно схеми; влаштувати кухню в приміщенні 1-3; влаштувати дверний отвір між приміщеннями1-3а та 1-4.
Крім того, на підставі положень статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору та витрати за проведення судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи у розмірі 10 653 грн.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про поділ житлового будинку з надвірними будівлями в натурі між власниками та визначення порядку користування земельною ділянкою задоволити частково.
Виділити ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на 60/100 частин житлового будинку, а саме: тамбур І - площею 6,3 кв.м, коридор 1-1 площею 7,8кв.м., кухню 1-7 площею 9,5 кв.м, кладову 1-6 площею 3,8 кв.м, житлову 1-5 площею 17,3 кв.м, котельню 1-8 площею 7,0 кв.м, ганок, а також господарські будівлі та споруди: Ѕ частина свердловини І, навіс літ. Д, погріб під Д, ворота з хвірткою 1, огорожа2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Виділити ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на 40/100 частин житлового будинку, а саме: житлову 1-4 площею 31,0 кв.м, приміщення 1-3а площею 4,7 кв.м, житлова 1-3 площею 8,0 кв.м, житлову 1-2 площею 27,3 кв.м, а також господарські будівлі та споруди: Ѕ частини свердловини І, літня кухня літ.Б, погріб під Б, вбиральня літ.Ж, огорожа2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Припинити спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_1 закласти дверний отвір між приміщеннями 1-1 та 1-2, між приміщеннями 1-5 та 1-2; влаштувати дверний отвір між приміщеннями 1-5 та 1-6; на території земельної ділянки, яка виділяється, влаштувати не каналізаційну вбиральню.
Зобов'язати ОСОБА_3 влаштувати вхідний дверний отвір до приміщення 1-3а на місці віконного отвору; влаштувати перегородку з дверним отвором між приміщеннями 1-3 та 1-3а згідно схеми; влаштувати кухню в приміщенні 1-3; влаштувати дверний отвір між приміщеннями1-3а та 1-4;
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію в різниці в частках в розмірі 1654 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят чотири грн.).
Виділити частку ОСОБА_3 та виділити в користування земельну ділянку (із земельної ділянки загальною площею 0,2500га) площею 1082,90 м2, що має форму багатокутника АБВСТЩШЧЯФРПЗА та земельну ділянку площею 124,8 кв.м, що має форму багатокутника НДЕИЛМН, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Виділити частку ОСОБА_1 та виділити в користування земельну (із земельної ділянки загальною площею 0,2500га) ділянку площею 133,3 м2, що має форму багатокутника ЩТСРФЯЧШЩ, земельну ділянку площею 684,2 кв.м, що має форму багатокутника СВГДНС, та земельну ділянку площею 390,8 кв.м, що має форму багатокутника ЗПОКИЕЖЗ, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Залишити в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 земельну ділянку (із земельної ділянки загальною площею 0,2500га) площею 84,6 м2, що має форму багатокутника ПРСНМЛИКОП, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Межі розподілу прокласти по лініям (схематичне зображення порядку користування земельною ділянкою площею 0,2500 га відповідно до варіанту поділу будинку викладено в додатку № 3, варіант № 1 висновку судового експерта №1-03/058, складеного 03 травня 2019 року)
відрізки ФЯ, ЯЧ, ЧШ прокласти згідно варіанту розподілу житлового будинку;
відрізок ШЩ, довжиною 1,15 м, прокласти з точки Ш, перпендикулярно до лівого фасаду житлового будинку;
відрізок ЩТ, довжиною 12,56 м, прокласти з точки Щ, паралельно лівому фасаду житлового будинку;
відрізок ФР, довжиною 1,5 м, прокласти з точки Ф, перпендикулярно до правого фасаду житлового будинку;
відрізок РП, довжиною 2,01м, прокласти з точки Р, паралельно правому фасаду житлового будинку;
відрізок ПЗ, довжиною 22,87 м, прокласти з точки П, паралельно правому фасаду житлового будинку;
відрізок РС, довжиною 7,7 м, прокласти з точки Р, паралельно правому фасаду житлового будинку;
відрізок ТС, довжиною 13,7 м, отримати шляхом з'єднання точок Т та С;
відрізок СВ, довжиною 41,17 м, прокласти з точки С, при цьому точка В находиться на відстані 16,56 м від точки Г;
відрізок МЛ, довжиною 9,14 м, прокласти по лінії лівого фасаду літньої кухні «Б»;
відрізок ЛИ, довжиною 1м, прокласти з точки Л, перпендикулярно до центрального фасаду літньої кухні «Б»;
відрізок ИЕ, довжиною 11,42м прокласти з точки И, паралельно центральному фасаду літньої кухні «Б»;
відрізок МН, довжиною 3,76 м прокласти з точки М, перпендикулярно тильному фасаду літньої кухні «Б»;
відрізок СН, довжиною 7,75 м, отримати шляхом з'єднання точок С та Н;
відрізок НД, довжиною 8,58 м, прокласти з точки Н, при цьому точка Д знаходиться на відстані 13,62 м від точки Е;
відрізок ИК, довжиною 1,8 м, прокласти з точки И, паралельно центральному фасаду літньої кухні «Б»;
відрізок КО, довжиною 4,25 м, прокласти з точки К по лінії правого фасаду навісу «Д»;
відрізок ПО, довжиною 6,49м, отримати шляхом з'єднання точок П та О.
Виділити частку ОСОБА_3 та виділити в користування земельну ділянку площею 475м2 (із земельної ділянки загальною площею 0,0952га), що має форму багатокутника АВГБА, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Виділити частку ОСОБА_1 та виділити в користування земельну ділянку площею 475 м2, що має форму багатокутника БГДЕБ, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Межі розподілу прокласти по лініям (схематичне зображення порядку користування земельною ділянкою площею 0,0950 га відповідно до варіанту поділу будинку викладено в додатку № 4, варіант № 1 висновку судового експерта №1-03/058, складеного 03 травня 2019 року):
відрізок ГБ, довжиною 29,47 м, прокласти шляхом з'єднання точок Г та Б, при цьому точка Г знаходиться на відстані 15,91 м від точки Д, а точка Б знаходиться на відстані 16,56 м від точки Е.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 10 653 грн. (десять тисяч шістсот п'ятдесят три грн.).
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя