Справа № 203/1155/18
Провадження № 1-кп/0203/935/2020
25.11.2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018042010000088 від 09.03.2017 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Грузії смт. Хуло, Хуловського району Батумської області, громадянина Грузії, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше судимого: 07.11.2018 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі, яке повністю відбув 22 листопада 2019 року, 05.12.2019 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі. Відповідно до вироку Дніпровського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2019 року скасовано в частині призначеного покарання, та призначено за ч. 2 ст. 186 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2018 року більш суворим за даним вироком визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,
08.03.2018 року, близько 22 години 30 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись на пішохідному мості залізничного вокзалу станції Дніпро-Головний, що розташований за адресою: м. Дніпро, Центральний район, де на підставі раптово виниклого умислу, керуючись злочинним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його злочинними діяннями ніхто не спостерігає, та він діє таємно, побачив, що на асфальті лежить барсетка з надписом «Fashion» потерпілого ОСОБА_4 , вартість якої становить 311 грн., в якій знаходився мобільний телефон Nokia 8800 Arte Saphire, вартістю 2 490 грн., а також знаходились грошові кошти в сумі 700 гривень НБУ, та підняв її, після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд. Таким чином ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинив таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 3 501 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто скоїв проступок, передбачений ч.1 ст.185 КК України.
Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження.
Судом встановлено, що відповідно до положень ч.2 ст.302 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 прокурором роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
До обвинувального акту долучена письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 ,що складена у присутності захисника ОСОБА_6 , відповідно до якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового в судовому засіданні та без його участі, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною 2 ст. 302 КПК України.
Потерпілий також звернувся до суду із заявою, в якій зазначив, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності всіх учасників справи. Цивільний позов по даний справі ним не подавався, у зв'язку із тим, що викрадене майно частково йому повернуто, претензій майнового характеру до обвинуваченого немає.
Суд перевіривши матеріали кримінального провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваного було роз'яснено та дотримано, сумнівів у добровільності відповідної заяви підозрюваного у суду не виникло, перешкод для спрощеного провадження судом не встановлено.
Судом, у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України, визнано можливим розглядати обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд вважає доведеним, що обвинуваченому ОСОБА_3 своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч.1 ст. 185 КК України.
При призначенні обвинуваченому покарання за вчинений кримінальний проступок, суд керується вимогами ст. 65 КК України та виходить з аналізу даних про особу обвинуваченого, суспільної небезпеки вчиненого ним, його відношення до скоєного, враховує наявність пом'якшуючим та обтяжуючих відповідальність обставин, матеріальний та сімейний стан особи.
Призначаючи покарання, суд приймає до уваги тяжкість скоєного кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря нарколога та психіатру не знаходиться, характеризується посередньо, вину визнав повністю, щиро покаявся у скоєному.
Обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують його покарання, які наведені вище, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 має бути призначене покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.185 КК України, а саме у вигляді обмеження волі, і саме таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення до постановлення вироку Дніпровського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року, при остаточному призначенні покарання слід застосувати ч.4 ст.70 КК України.
Судові витрати, в розмірі 1114 гривень 00 копійок, за проведення експертизи, відповідно до ст. 124 ч.2 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 370-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і призначити покарання у вигляді одного року обмеження волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Дніпровського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року, остаточно призначити покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили обрати у виді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 22 серпня 2018 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта - 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 00 копійок.
Речовий доказ: барсетку чорного кольору з надписом «Fashion» посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , які передані під зберігальну розписку ОСОБА_4 , залишити останньому за належністю.
На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1