26.04.2010 Справа № 8/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансової компанії „Надія України”, м. Київ в особі Закарпатської філії ТзОВ „Фінансової компанії „Надія України”, м. Ужгород
до відповідача 1 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Чинадієво Мукачівського району
до відповідача 2 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Мукачево
про стягнення солідарно суми 2375,30 грн., в т.ч. 540 грн. основного боргу, 1778,49 грн. відсотків за користування кредитом та 56,81 грн. пені
Суддя В.С. Русняк
Представники:
Від позивача - Балога М.І. - начальник Закарпатської філії, довіреність №2039 від 22.09.09;
Від відповідача 1 - не з'явився;
Від відповідача 2 - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансовою компанією „Надія України”, м. Київ в особі Закарпатської філії ТзОВ „Фінансової компанії „Надія України”, м. Ужгород заявлено позов до відповідача 1 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Чинадієво Мукачівського району та до відповідача 2 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Мукачево про стягнення солідарно суми 2375,30 грн., в т.ч. 540 грн. основного боргу, 1778,49 грн. відсотків за користування кредитом та 56,81 грн. пені (з урахуванням заяви від 15.03.10 про зменшення позовних вимог на суму 500 грн.)
Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі укладеного між ТзОВ „ФК „Надія України” в особі Закарпатської філії ТзОВ „ФК „Надія України” та підприємцем ОСОБА_1 Договору кредиту №ДК 88-29 від 26.12.08 позивачем було надано підприємцю ОСОБА_1 кредит у розмірі 6000 грн. Для забезпечення виконання зобов'язань по Договору кредиту було укладено Договір поруки №59 від 26.12.08 між ТзОВ „ФК „Надія України” в особі Закарпатської філії ТзОВ „ФК „Надія України” та підприємцем ОСОБА_2 відповідно до умов якого Поручитель несе солідарну відповідальність з підприємцем ОСОБА_1 по виконанню Позичальником взятих на себе зобов'язань. Відповідач 1 -підприємець ОСОБА_1, не виконував взяті на себе зобов'язання обумовлені Договором кредиту, а саме систематично порушував Графік погашення кредиту і відсотків за ним. У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду, і просить стягнути з відповідачів 1, 2 заборгованість, яка на момент подачі позову до суду становила 2875,30 грн., в т.ч. 1040 грн. основного боргу, 1778,49 грн. відсотків за користування кредитом та 56,81 грн. пені.
В порядку ст. 22 ГПК України представником позивача подано заяву від 15.03.10 про зменшення позовних вимог на суму 500 грн., у зв'язку з частковою проплатою суми заборгованості. Просить стягнути солідарно з відповідачів 1 та 2 суму 2375,30 грн., в т.ч. 540 грн. основного боргу, 1778,49 грн. відсотків за користування кредитом та 56,81 грн. пені.
Відповідач 1 належним чином повідомлені про час і місце розгляду даної справи (ухвали суду надіслані відповідачу 1 рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, які отримані ним 05.03.10 та 20.03.10). Свого уповноваженого представника для участі в судових засіданнях не направив. Вимоги суду, викладені в ухвалах від 02.03.10 та 15.03.10 по справі №8/21 не виконав. Про причини невиконання вимог ухвал суду та неявки в судове засідання без поважних причин представника відповідача 1 суду не повідомлено.
Ухвали суду, надіслані рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу відповідача 2, повернуті органом зв'язку з довідками, що „за зазначеною адресою не проживає”.
До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (інформаційний лист ВГСУ 02.06.2006р. №01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”.
За таких обставин, суд вирішує спір у даному судовому засіданні в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
26 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України” в особі Закарпатської філії ТзОВ „Фінансова компанія „Надія України” (Кредитором) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Позичальником) було укладено Договір кредиту №ДК 88-29. Відповідно до умов зазначеного Договору кредиту Кредитор зобов'язується надати Позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 6000 грн., з оплатою по процентній ставці 3,3% на місяць, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених Договором. Пунктом 3.2 Договору кредиту передбачено, що Позичальник зобов'язується повністю повернути кредит, отриманий за цим договором, та відсотки за користування ним, до 16-00 години 25.12.2009 року включно. Відповідно до пункту 4.2.4 Договору кредиту Позичальник зобов'язується проводити погашення кредиту і відсотків у порядку та строки згідно з Графіком погашення кредиту і відсотків (Додаток №1), який є невід'ємною частиною Договору. Днем погашення кредиту та/або відсотків є день надходження грошових коштів до каси Кредитора або зарахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитора.
На підставі зазначеного Договору кредиту №ДК 88-29 та видаткового касового ордеру №101 від 29.12.08 позивачем було надано, а підприємцем ОСОБА_1 отримано грошові кошти в сумі 6000 грн.
Між тим, приватний підприємець ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором кредиту виконував не систематично та не в повному обсязі. Відповідачем 1 було частково повернуто кредит та відсотки за користування ним, внаслідок чого, станом на 15.02.10 виник борг перед позивачем по кредиту в сумі 2818,49 грн. Разом з тим, відповідачу нараховано борг по відсотках за користування кредитом в сумі 1778,49 грн.
Крім, того, пунктом 7.1 Договору кредиту передбачено притягнення Позичальника до відповідальності за порушення терміну повного погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 10.01.02 встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, позивачем нараховано підприємцю ОСОБА_1 56,81 грн. пені за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом та оплаті відсотків за користування кредитом (підтверджено розрахунком пені по кредиту №ДК 88-29 від 26.12.2008, ОСОБА_1М.).
Отже, станом на 15.02.10 заборгованість відповідача 1 перед позивачем становить 2875,30 грн., в т.ч. 1040 грн. основного боргу, 1778,49 грн. відсотків за користування кредитом та 56,81 грн. пені (підтверджено історією платежів по кредиту №ДК 88-29 від 26.12.2008 станом на 15.02.2010 р.).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також, дане правило закріплено в Господарському кодексі України статтею 193.
У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання - кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.
В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є надання кредиту (ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, обов'язок відповідача 1 повернути надані в кредит грошові кошти є безспірним.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст.ст. 615; 625 ЦК України). Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Для забезпечення виконання зобов'язань по Договору кредиту було укладено Договір поруки №59 від 26.12.2008 року між ТзОВ „ФК „Надія України” в особі Закарпатської філії ТзОВ „ФК „Надія України” та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2. Відповідно до умов Договору поруки Поручитель на добровільних засадах зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання підприємцем ОСОБА_1М (Позичальником) своїх зобов'язань, що випливають з Договору кредиту №ДК 88-29 від 26.12.08.
Згідно Договору поруки Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату основного боргу за Договором кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом, пені у розмірах, передбачених Договором кредиту, а також відшкодування збитків.
Зважаючи на це, 18.09.09, у зв'язку з не проведенням оплат за кредитною угодою, позивач звернувся до відповідача 1 з листом №150 яким повідомлено про наявність заборгованості по кредиту та заявлено вимогу щодо її оплати. Проте, підприємцем ОСОБА_1 лист про наявність заборгованості залишено без належного реагування, заборгованість по кредиту не погашено.
18.09.2009 року позивачем було направлено відповідний лист за №152 з вимогою погасити борг до Поручителя ОСОБА_2, однак, на вказану вимогу належним чином Поручитель не відреагував, борг не погасив.
Таким чином, з урахуванням заяви від 15.03.10 розмір позовних вимог зменшено на суму 500 грн., внаслідок чого станом на день вирішення спору розмір заборгованості становить 2375,30 грн., в т.ч. 540 грн. основного боргу, 1778,49 грн. відсотків за користування кредитом та 56,81 грн. пені.
Отже, відповідачами 1 та 2 вимоги позивача не спростовані, судом проаналізовані, а отже, підлягають задоволенню повністю.
За таких обставин, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення солідарно з відповідачів 1 та 2 на його користь 2375,30 грн., в т.ч. 540 грн. основного боргу, 1778,49 грн. відсотків за користування кредитом та 56,81 грн. пені.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідачів 1 та 2 у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 338 грн., в т.ч. 102 грн. по оплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансової компанії „Надія України” в особі Закарпатської філії товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансової компанії „Надія України” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, буд. 16, к. 206, код ЄДРПОУ 35792805, п/р 26500209382200 АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) суму 2375,30 (дві тисячі триста сімдесят п'ять гривень тридцять копійок) грн. (в т.ч. 540 грн. основного боргу, 1778,49 грн. відсотків за користування кредитом та 56,81 грн. пені) та суму 338 (триста тридцять вісім гривень) грн. відшкодування судових витрат (в т.ч. 102 грн. по оплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).
Видати наказ.
Суддя В.С. Русняк