№2-а-1223/10
27 квітня 2010 року Володарський районний суд Донецької області у складі
судді: Яковенко М.М.
при секретарі: Темір В.В.
за участю осіб, які приймали участь у справі:
позивач ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Володарське справу адміністративного судочинства за адміністративним позовом:
ОСОБА_1 до інспектора ІДПС РДПС ВДАІ м.Маріуполя при ГУМВС України в Донецькій області рядового міліції Михайленко Олександра Анатолійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 03.03.2009 року серії АН №182567, -
Позивач звернувся до суду по наступним підставами: 03.03.2009 року постановою інспектора ДПС роти ДПС відділу ДАІ м.Маріуполя УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області Михайленко О.А. на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. В постанові по справі про адмінправопорушення АН №182567 зазначено, що 01.03.2009 року о 12-42 год. водій автомобілю, “ЗАЗ-ДЕО” державний номер НОМЕР_1 у м.Маріуполі на пр.Карпова, рухався зі швидкістю 85 км/год., чим перевищив швидкість руху більш ніж на 20 км/годину. Позивач вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню, тому як при винесені зазначеної постанови порушення вимог КУпАП. Позивач вважає, що накладене на нього адміністративне стягнення необґрунтоване та просить постанову скасувати.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Ні відповідач по справі ні його представник у судове засідання неодноразово не з'являлися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Будь яких заяв та заперечень проти позову не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд приходить до слідуючого :
Відповідно до ст.288 КУпАП постанова посадової особи по справі про адмінправопорушення може бути оскаржена у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАСУ), з особливостями визначеними КУпАП. Виходячи з правового змісту цих вимог законодавства, передбачено, що даний позов розглядається в порядку та відповідно до вимог КАСУ, з урахуванням особливостей визначених КУпАП.
Відповідно до ст.69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Обов'язок по доведені своїх вимог та заперечень покладається на сторони, які зобов'язані довести ці обставини (ст.71 КАС України).Т.б. при розгляді даного адмінпозову (адмінпозов може містити вимоги про скасування рішення суб'єкта владних повноважень) при оскаржені постанови по справі про адмінправопорушення, суд вважає, що відповідно до цих вимог, обов'язок по доведені обставин покладається на сторони, але ж з урахуванням вимог, що стосується по з'ясуванню певних обставин, при розгляді та прийняті рішення посадовою особою при розгляді адмінсправи.
Ст.14-1 КУпАП передбачений особливий порядок виявлення порушень ПДР України за допомогою спецзасобів та прийняття на підставі даної статі відповідних рішень по справі про адмінправопорушення. Безпосередньо, до адмінвідповідальності за правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у випадку їх фіксації, працюючими в автоматичному режимі спецтехнічними засобами, які мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники транспортних засобів. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адмінправопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких посадова особа встановлює наявність або відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, які притягається до адмінвідповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічними засобами, які мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису використовуваних при нагляді за виконанням правил, норм та стандартів, які стосуються забезпечення дорожнього руху, а також іншими документами та інш. При прийняті рішення посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підставі вищезазначених норм, виходячи з їх правового змісту, суд приходить до висновку, що передбачений певний порядок виявлення факту та фіксації правопорушень в сфері безпеки руху працівниками, на яких покладений обов'язок по забезпеченню безпеки та нагляду за дорожнім рухом, т.б. органами ДАЇ. Зазначеними положеннями ст.14-1 КУпАП допускається виявлення та фіксація правопорушень засобами, які працюють в автоматичному режимі, за допомогою спецзасобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. На підставі зафіксованого факту правопорушення, особа, яка розглядала надані йому матеріали, у встановленому порядку провадження по справам про адмінправопорушення, прийняла відповідне рішення, а саме про притягнення до адмінвідповідальності позивача.
Протокол про адміністративне правопорушення не складався, але ж відповідно до вимог закону (ст.258 КУпАП) протокол про адміністративне правопорушення не складається лише при згоді особи щодо якої складається протокол з порушенням, або якщо правопорушення зафіксовано за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функцію фото і відеозйомки і постанова в такому разі виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Із представлених матеріалів справи не вбачається, що прилад «Візир» яким велась фіксація відноситься до працюючого в автоматичному режимі спеціального технічного засобу, у зв'язку з чим постанова не могла бути складена у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а при її незгоді з зазначеним порушенням особа, яка складає постанову повинна була скласти протокол адміністративного правопорушення. Суд не може прийняти як доказ фото, зафіксованого правопорушення, тому суд вважає цей доказ неналежним. Крім того, як вбачається з витребуваних з відділу ДАІ матеріалів-представлених фотознімків, на підставі яких був зроблений висновок відповідача про притягнення до адмінвідповідальності позивачку, то на них поруч з автомобілем позивача, які потрапили у вимірювач швидкості «Візір», рухається ще ряд автомобілів.
Ст.289 КУпАП передбачено, що скарга на постанову по справі про адмінправопорушення може бути подана протягом 10 днів з дня винесення постанови. У випадку пропуску строку з поважних причин цей строк може бути по заяві особи поновлений. Враховуючи, що постанова по справі винесена 17.03.2009 року, яку він оскаржив до суду 19.03.2010 року, т.б. фактично з пропуском строку на оскарження після прийняття відповідного рішення (постанова) по справі про адмінправопорушення, будь-яких належних доказів про отримання постанови не представлено, заяв про застосування строків звернення до суду не заявлялось, тому суд приходить до висновку про можливий розгляд даного позову без застосування цих строків.
Оцінюючи та аналізуючи досліджені у справі докази у їх взаємній сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку, будь-яких доказів які б спростовували заперечення позивача з того приводу, що безпосередньо саме він перевищив встановлену швидкість руху, суду не представлено і встановлено не було. Крім того, відповідно до теххакрактеристи вимірувача швидкості РВ “Візір” (керівницвтво по експлуатації БКЮФ 2.786.100РЄ), даний прилад має найстройки кута обзору, відповідно до чого, функцією певної кнопки сужається кут обзору, при чому, при сужені куту обзору відеозображення “приближає” удалені об*єкти стають більш розлічиними, однак, при цьому об*єкти, розташовані близько від відеокамери, можуть не поміщатися на екрані у приближеному стані що ставить під сумнів, що саме позивач порушив ПДР України. Враховуючи, що рішення про притягнення до адмінвідповідальності не може грунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведенності вини особи тлумачаться на її користь (конституційний принцип призумції невинуватості), тому розглядаючи позов в межах заявлених вимог, враховуючи, що при винесені постанови по справі про адмінправопорушення не були враховані всі необхідні обставини для прийняття обґрунтованого та законного рішення, в зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.159-163, 167 КАС України, Главою 24 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 1984 року із змінами та доповненнями, Постановою КМ України від 10.10.2001 року №1306 “Про правила дорожнього руху” із змінами та доповненнями, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 03.02.2009 року серії АН № 182567 задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АН №182567 від 03.03.2009 року інспектора ДПС роти ДПС відділу ДАІ м.Маріуполя при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області рядового міліції Михайленко Олександра Анатолійовича про накладання штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 255 гривен.
Повний текст постанови виготовлений 30.04.2010 року.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження через Володарський районний суд протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Володарський районний суд до Донецького адміністративного апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.М.Яковенко