22.04.2010 Справа № 12/33
за позовом відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Закарпатської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Ужгород
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Лонкир”, м. Ужгород
про стягнення заборгованості в сумі 5 445,83 грн. (в. т. ч. 4 689,67 грн. - основного боргу; 349,09 грн. - пені; 92,74 грн. -3 % річних та 314,33 грн. - інфляційних збитків).
Суддя Тисянчин В. М.
Представники:
Від позивача - Меренич О. І., (представник за довіреністю від 14.07.2008 року)
Від відповідача - не з'явився (явка на розсуд сторін)
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов відкритим акціонерним товариством „Укртелеком”, м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Закарпатської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „Лонкир”, м. Ужгород про стягнення заборгованості в сумі 5 445,83 грн. (в. т. ч. 4 689,67 грн. - основного боргу; 349,09 грн. - пені; 92,74 грн. - 3 % річних та 314,33 грн. - інфляційних збитків).
Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.
Представник позивача підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.
На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування та копію довідки про включення до ЄДРПОУ не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/33
від 22.04.2010 року
Повідомлення № 03233788 підтверджує вручення відповідачу 20.04.2010 року ухвали від 12.04.2010 року про порушення провадження у справі, де вказано про місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист (п.4 ст. 129 Конституції України).
Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.
Позаяк, суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості його участі в судовому засіданні, як і не надано суду будь -яких доказів про відсутність боргу.
До того ж, у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні -завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола суб'єктів такого представництва у суді відповідно до ст. 28 ГПК України.
Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Заборгованість відповідача в сумі 4 689,67 грн. - основного боргу щодо оплати за надані, згідно договору № 2737 від 21.12.2007 року телекомунікаційні послуги за період з 01.01.2009 року по 19.10.2009 року, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
- рахунками за період 01.01.2009 року по 19.10.2009 року;
- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.
Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).
Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново - господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України та з урахуванням Закону України „Про телекомунікації” (ст. ст. 33, 36).
Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/33
від 22.04.2010 року
У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання - кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.
В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є надання телекомунікаційних послуг (ст. 11 ЦК України).
Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість наданих телекомунікаційних послуг є безспірним.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).
Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу відповідно до п. 5.8 укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 349,09 грн. При оцінці правильності нарахування до стягнення пені відповідно до п. 2 ст. 258 ЦК України; ст. ст. 216 - 218, 220 ГК України; Положень Закону
України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, судом визнано необґрунтованими позовні вимоги в цій частині позову і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки погашені спеціальним строком позовної давності (п. 2-1 258 ЦК України)
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також, 3% - річних від простроченої суми (п. 2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 92,74 грн. - 3 % річних та 314,33 грн. - інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.
При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно - державну значимість господарської і державної діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово - майнового стану сторони у спорі.
За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.
Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно - правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.
Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/33
від 22.04.2010 року
встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку - письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.
Методика розрахунку позивачем вартості та обсягу наданих послуг ґрунтується на встановлених нормативах і відповідачем не оспорювалась за весь період стосунків.
Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.
Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Лонкир” (м. Ужгород, вул. Чорновола, 9/103; код 35045862) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Закарпатської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 4; код 25438186) суму 4 689,67 (чотири тисячі шістсот вісімдесят дев'ять грн. 67 коп.) - основного боргу; 92,74 (дев'яносто дві грн. 74 коп.) -3 % річних; 314,33 (триста чотирнадцять грн. 33 коп.) - інфляційних збитків та 102 (сто дві грн.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) - у відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В частині позову про стягнення пені в розмірі 349,09 грн. - відмовити.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тисянчин В. М.