24 листопада 2020 р. № 400/1717/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 24.02.2020 року № 297 в частині оголошення догани старшому оперуповноваженому ВКП Центрального ВП ГУНП Миколаївській області, -
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 297 від 24.02.2020 року в частині оголошення догани старшому оперуповноваженому ВКП Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області майору поліції ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо обов'язку сумлінно ставитися до виконання обов'язків поліцейського, безумовно виконувати накази керівників, сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, утриматись від дій, які підривають авторитет Національної поліції, ст. 18 Закону України "Про національну поліцію" щодо обов'язку неухильно дотримуватись нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати свої службові обов'язки, а також порушенні вимог розкладу відділу післядипломної освіти курсів підвищення кваліфікації працівників карного розшуку з 09.12.2019 року по 20.12.2019 року, затвердженого 06.12.2019 року керівництвом ОДУВС, в частині обов'язкового відвідування занять під час проходження довгострокових курсів підвищення кваліфікації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на початку лютого ОСОБА_1 було повідомлено про початок проведення службового розслідування за фактом порушення вимог розкладу відділу післядипломної освіти курсів підвищення кваліфікації працівників карного розшуку з 09.12.2019 року по 20.12.2019 року, затвердженого 06.12.2019 року керівництвом ОДУВС, в частині обов'язкового відвідування занять під час проходження довгострокових курсів підвищення кваліфікації. Зазначив, що ОСОБА_1 дійсно проходив довгострокові курси підвищення кваліфікації в ОДУВС з 09.12.2019 року по 20.12.2019 року та не мав жодного пропуску занять під час їх проходження. Разом з тим, вказав, що він не тільки не вчиняв дисциплінарного проступку, а й успішно склав заліки за результатами проходження довгострокових курсів підвищення кваліфікації в ОДУВС та не допускав порушень вимог розкладу відділу післядипломної освіти курсів підвищення кваліфікації працівників карного розшуку. Вказав, що звернувся до голови дисциплінарної комісії - начальника ВПН УКЗ ГУНП в Миколаївській області підполковника поліції Міцика О.В. з проханням надати матеріали службового розслідування для ознайомлення, одночасно повідомивши, що він зможе надати пояснення, після огляду зазначених матеріалів. Проте, в порушення вимог ч. 3 ст. 18 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" матеріали службового розслідування ОСОБА_1 не надали, у зв'язку з чим його позбавили можливості скористатись своїм правом на оскарження, передбаченим ч. 1 ст. 24 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 року.
Ухвалою суду від 04.05.2020 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
14.05.2020 року за вх. №9907 через канцелярію суду від позивача до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви разом з заявою про поновлення строку для звернення до суду. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що з оскаржуваним наказом його було ознайомлено у відділі кадрів 24.03.2020 року, що підтверджується розпискою про ознайомлення, яка залишилася у відповідача.
Ухвалою від 19.05.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/1717/20 та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 17.06.2020 року.
16.06.2020 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Національної поліції в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, послався на те, що наказом ГУНП в Миколаївській області № 492 о/с від 21.11.2019 року майор поліції ОСОБА_1 був направлений до Одеського державного університету внутрішніх справ з 09.12.2019 року по 21.12.2019 року. Наказом Одеського державного університету внутрішніх справ №431 від 09.12.2019 року згідно з Положенням про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженим наказом МВС України від 24.12.2915 року №1625, та листом Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України від 06.08.2019 №22/2/2-4315 майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого ВКП Центрального ВП зараховано з 09 грудня 2019 року по 21 грудня 2019 року слухачем відділу післядипломної освіти університету для проходження навчання згідно з навчально-тематичним планом підвищення кваліфікації працівників карного розшуку Національної поліції України. Вказав, що керівництво Одеського Державного університету внутрішніх справ направило лист до ГУНП в Миколаївській області в якому зазначено що ОСОБА_1 без поважних причин був відсутній на заняттях. На підставі вказаного листа призначено службове розслідування в ході якого встановлено, що згідно з розкладом занять ВПО курсів підвищення кваліфікації працівників карного розшуку заняття проходять з 8.30 по 17.30 кожен день крім вихідних днів (субота та неділя), тобто ОСОБА_1 повинен знаходитись на заняттях з 09 грудня 2019 року по 21 грудня 2019 року кожен день з 8.30 по 17.30 годин, крім вихідних. Зазначив, що особовий склад навчальної групи зобов'язаний: перебувати на заняттях зі службової підготовки в однострої відповідно до тематики; відвідувати заняття, що проводяться відповідно до розкладу занять. Однак, згідно з відомості присутності слухачів на заняттях курсів підвищення кваліфікації кримінальної поліції з 09.12.2019 року до 20.12.2019 року, позивач був відсутній без поважних причин з 10.12 2019 року по 13.12.2019 року, чим скоїв дисциплінарний проступок який виразився в порушення вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 18 ЗУ "Про Національну поліцію". Надати пояснення за вказаним фактом ОСОБА_1 відмовився. За скоєння дисциплінарного проступку ОСОБА_1 наказом ГУНП в Миколаївській області від 24.02.2020 року № 297 оголошено догану. Підставою для прийняття такого рішення став дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні обов'язку сумлінно ставитися до виконання обов'язків поліцейського, безумовного виконання наказів керівників, сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, професійно виконувати свої службові обов'язки, а також порушенні вимог розкладу занять відділу післядипломної освіти курсів підвищення кваліфікації працівників карного розшуку з 09.12.2019 року по 20.12.2019 року.
Ухвалою від 17.06.2020 року суд ухвалив продовжити шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №400/17178/20 на тридцять днів та відклав підготовче засідання по даній адміністративній справі на 12.08.2020 року.
04.08.2020 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що відповідач в своєму відзиві наголошує, що ОСОБА_1 був відсутній на заняттях 4 дні, проте в висновку службового розслідування ГУНП в Миколаївській області встановлювався факт відсутності 10.12.2019 року та 11.12.2019 року- 2 дні. Відповідач у відзиві зазначає, що підставою для прийняття такого рішення став дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні обов'язку сумлінно ставитися до виконання наказів керівників, сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, професійно виконувати свої обов'язки, а також порушенні вимог розкладу занять ОДУВС. При цьому, ОСОБА_1 не було ознайомлено ані з вимогами розкладу відділу післядипломної освіти курсів підвищення кваліфікації працівників карного розшуку з 09.12.2019 року по 20.12.2019 року, затвердженого 06.12.2019 року керівництвом ОДУВС, в частині обов'язкового відвідування занять під час проходження довгострокових курсів підвищення кваліфікації, ані з самим розкладом. ГУНП в Миколаївській області до відзиву долучило копію рапорту ОСОБА_1 з проханням дозволити бути відсутнім на заняттях 12.12.2019 року та 13.12.2019 року за сімейними обставинами від 11.12.2019 року, що само по собі доводить присутність ОСОБА_1 у навчальному закладі 11.12.2019 року. ОСОБА_1 дійсно звертався з проханням бути відсутнім на заняттях 12.12.2019 року та 13.12.2019 року, проте оскільки жодної реакції ним отримано не було, то він був вимушений бути присутнім в зазначені дні.
Ухвалою від 12.08.2020 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 24.02.2020 року № 297 в частині оголошення догани старшому оперуповноваженому ВКП Центрального ВП ГУНП Миколаївській області та призначив справу № 400/1717/20 до судового розгляду по суті на 08 вересня 2020 року.
Судове засідання, призначене на 08.09.2020 року, відкладено на 30.09.2020 року для виклику свідків, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Судове засідання, призначене на 30.09.2020 року, відкладено на 21.10.2020 року.
В судовому засіданні, призначеному на 21.10.2020 року предстаник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив.
В судовому засіданні представники сторін заявили клопотання про подальший розгляд справи № 400/1717/20 в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, ознайомившись з заявами учасників справи по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції України на посаді старшого оперуповноваженого ВКП Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області.
Наказом ГУНП в Миколаївській області № 492 о/с від 21.11.2019 року з метою забезпечення виконання вимог ст. 75 Закону України "Про Національну поліцію", наказів МВС України від 24.12.2015 №1625 "Про затверлження Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції" та Національної поліції України від 07.12.2018 №113 "Про організацію підвищення кваліфікації та спеціалізації поліцкйських у 2019 році" майора поліції ОСОБА_1 було направлено до Одеського державного університету внутрішніх справ з 09.12.2019 року по 21.12.2019 року.
Наказом Одеського державного університету внутрішніх справ №431 від 09.12.2019 року згідно з Положенням про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженим наказом МВС України від 24.12.2915 року №1625, та листом Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України від 06.08.2019 року №22/2/2-4315 майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого ВКП Центрального ВП зараховано з 09 грудня 2019 року по 21 грудня 2019 року слухачем відділу післядипломної освіти університету для проходження навчання згідно з навчально-тематичним планом підвищення кваліфікації працівників карного розшуку Національної поліції України.
Листом від 28.12.2019 року № 2942 Одеський Державний університет внутрішніх справ повідомив ГУНП в Миколаївській області про те, що за період навчання при перевірці слухачів було виявлено відсутність на заняттях трьох працівників карного розшуку, зокрема слухач ОСОБА_1 , майор поліції, старший оперуповноважений ВКП Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області з 10.12.2019 року по 11.12.2019 року був відсутній без поважної причини.
28.01.2020 року начальником Головного управління Національної поліції в Миколаївській області винесено наказ № 78 про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії, яким за фактом можливих порушень службової дисципліни працівниками ГУНП призначено службове розслідування.
Пояснення за вказаним фактом ОСОБА_1 відмовився надавати, про що 13.02.2020 року складено Акт про відмову надати пояснення.
Про результати службового розслідування складено Висновок службового розслідування за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни працівниками ГУНП в Миколаївській області від 24.02.2020 року, який затверджений начальником ГУНП в Миколаївській області.
Відповідно до вказаного висновку, відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування підтвердилися, а в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо обов'язку сумлінно ставитися до виконання обов'язків поліцейського, безумовно виконувати накази керівників, спияння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, утриматись від дій, які підривають авторитет Національної поліції, ст. 18 Закону України "Про національну поліцію" щодо обов'язку неухильно дотримуватись нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати свої службові обов'язки, а також порушенні вимог розкладу відділу післядипломної освіти курсів підвищення кваліфікації працівників карного розшуку з 09.12.2019 року по 20.12.2019 року, затвердженого 06.12.2019 року керівництвом ОДУВС, в частині обов'язкового відвідування занять під час проходження довгострокових курсів підвищення кваліфікації.
Наказом начальника ГУНП в Миколаївській області від 24.02.2020 року № 297 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП області" за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо обов'язку сумлінно ставитися до виконання обов'язків поліцейського, безумовно виконувати накази керівників, спияння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, утриматись від дій, які підривають авторитет Національної поліції, ст. 18 Закону України "Про національну поліцію" щодо обов'язку неухильно дотримуватись нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати свої службові обов'язки, а також порушенні вимог розкладу відділу післядипломної освіти курсів підвищення кваліфікації працівників карного розшуку з 09.12.2019 року по 20.12.2019 року, затвердженого 06.12.2019 року керівництвом ОДУВС, в частині обов'язкового відвідування занять під час проходження довгострокових курсів підвищення кваліфікації, майору поліції старшому оперуповноваженому ВКП Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_1 оголошено догану.
Вважаючи наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначаються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII, який згідно з пунктом 1 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону набрав чинності з 7 листопада 2015 року.
За приписами п.1 п.2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", визначено поняття основних обов'язки поліцейського, згідно яких поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 09.11.2016 р., поліцейський під час виконання службових обов'язків, зокрема, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституціїта законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно із частиною 2 статті 19 цього Закону підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (надалі - Закон № 2337) затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2337 службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Статтею 12 Закону № 2337 визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 2337 за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 2337 службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Частиною 3 статті 1 Закону № 2337 передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з частиною 1 та 6 статті 4 Дисциплінарного статуту, наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Керівник відповідає за відданий (виданий) наказ, результати його виконання, відповідність його закону.
Частинами 1, 2 статті 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Відповідно до статті 12 Закону № 2337 дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною 1 статті 13 Закону № 2337 передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 2337 до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 14 Закону № 2337 службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (ч. 4 статті 14 Закону № 2337).
Згідно ч. 6 статті 14 Закону № 2337 службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 статті 14 Закону № 2337).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі - Порядок).
Відповідно до абз. 2 п. 1 розділу ІІ Порядку підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (п. 4 розділу ІІ Порядку) .
У відповідності до п. 1 pозділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування висновку службового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 2337 проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України (ч. 7 ст. 15 Закону № 2337).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України затверджено Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України.
Частиною 1, 2 статті 16 Закону № 2337 передбачено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч. 10 статті 14 Закону № 2337).
Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника (п. 9 pозділу VІ Порядку).
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч. 3 статті 19 Закону № 2337).
Пунктом 1 розділу VІІ Порядку передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи (п. 2 розділу VІІ Порядку).
Суд зауважує, що відповідно до статті 72 Закону №580-VIII, професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно - службової діяльності.
Частиною 1 статті 75 Закону №580-VIII визначено, що післядипломна освіта поліцейських здійснюється на загальних засадах, визначених Законом України "Про вищу освіту", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, і складається з: 1) спеціалізації; 2) перепідготовки; 3) підвищення кваліфікації; 4) стажування.
Організаційно-правові засади організації післядипломної освіти працівників Національної поліції України визначає Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24.12.2015 року №1625 (далі - Положення №1625), який видано на виконання частини 7 статті 75 Закону України "Про Національну поліцію".
Згідно з пунктом 1 розділу І Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 24.12.2015 №1625, цим Положенням визначаються організаційно-правові засади організації післядипломної освіти працівників Національної поліції України (далі - поліція), що проходять службу (працюють) на посадах, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів, фахівців та робітничих кадрів (далі - працівники поліції).
Метою післядипломної освіти є задоволення індивідуальних потреб працівників поліції в особистому професійному зростанні, забезпечення потреб держави у кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати свої функції (п. 3 розділу І даного Положення).
Відповідно до розділу VIII Положення №1625, підвищення кваліфікації працівників поліції здійснюється: для тих, що проходять службу (працюють) на посадах, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів та фахівців, - у ВНЗ НП; для тих, що проходять службу (працюють) на посадах, які за класифікацією професій належать до категорії робітничих кадрів, - у ЗПО НП.
Працівники поліції направляються на підвищення кваліфікації за потребою, але не рідше одного разу на 3 роки, а також перед призначенням на керівну посаду, у тому числі вищу керівну посаду, ніж займана.
Підвищення кваліфікації працівників поліції здійснюється за такими видами:
підвищення кваліфікації за професійними програмами (довгострокове) - проводиться для працівників поліції, яких зараховано до кадрового резерву;
короткострокове підвищення кваліфікації (спеціалізовані навчальні курси, тематичні семінари, семінари-практикуми, семінари-тренінги, інші види).
Тривалість довгострокового підвищення кваліфікації визначається програмою обсягом не менше 72 академічних годин.
Так, наказом ГУНП в Миколаївській області № 492 о/с від 21.11.2019 року з метою забезпечення виконання вимог ст. 75 Закону України "Про Національну поліцію", наказів МВС України від 24.12.2015 №1625 "Про затверлження Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції" та Національної поліції України від 07.12.2018 №113 "Про організацію підвищення кваліфікації та спеціалізації поліцкйських у 2019 році" майора поліції ОСОБА_1 було направлено до Одеського державного університету внутрішніх справ з 09.12.2019 року по 21.12.2019 року.
Отже, за вимогами Закону № 580-VIII та Дисциплінарного статуту, позивач, як поліцейський, отримавши від керівника наказ повинен неухильно та у визначений строк точно його виконувати, у разі неможливості його виконати зобов'язаний негайно повідомити про це з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Доказів на підтвердження неможливості виконання наказу з обґрунтуванням причин невиконання позивачем до суду надано не було, таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у позивача перешкод для його виконання.
Наказом Одеського державного університету внутрішніх справ №431 від 09.12.2019 року згідно з Положенням про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженим наказом МВС України від 24.12.2915 року №1625, та листом Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України від 06.08.2019 року №22/2/2-4315 майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого ВКП Центрального ВП зараховано з 09 грудня 2019 року по 21 грудня 2019 року слухачем відділу післядипломної освіти університету для проходження навчання згідно з навчально-тематичним планом підвищення кваліфікації працівників карного розшуку Національної поліції України.
Згідно з розкладом занять ВПО курсів підвищення кваліфікації працівників карного розшуку заняття проходять з 8 години 30 хвилин по 17 годину 30 хвилин кожен день крім вихідних днів (субота та неділя).
Листом від 28.12.2019 року № 2942 Одеський Державний університет внутрішніх справ повідомив ГУНП в Миколаївській області про те, що за період навчання при перевірці слухачів було виявлено відсутність на заняттях трьох працівників карного розшуку, зокрема слухач ОСОБА_1 , майор поліції, старший оперуповноважений ВКП Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області з 10.12.2019 року по 11.12.2019 року був відсутній без поважної причини.
Вказане було задокументовано у відомості присутності слухачів на заняттях курсів підвищення кваліфікації кримінальної поліції.
28.01.2020 року начальником Головного управління Національної поліції в Миколаївській області винесено наказ № 78 про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії, яким за фактом можливих порушень службової дисципліни працівниками ГУНП призначено службове розслідування.
Пояснення за вказаним фактом ОСОБА_1 відмовився надавати, про що 13.02.2020 року складено Акт про відмову надати пояснення.
Про результати службового розслідування складено Висновок службового розслідування за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни працівниками ГУНП в Миколаївській області від 24.02.2020 року, який затверджений начальником ГУНП в Миколаївській області.
Відповідно до вказаного висновку, відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування підтвердилися, а в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо обов'язку сумлінно ставитися до виконання обов'язків поліцейського, безумовно виконувати накази керівників, спияння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, утриматись від дій, які підривають авторитет Національної поліції, ст. 18 Закону України "Про національну поліцію" щодо обов'язку неухильно дотримуватись нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати свої службові обов'язки, а також порушенні вимог розкладу відділу післядипломної освіти курсів підвищення кваліфікації працівників карного розшуку з 09.12.2019 року по 20.12.2019 року, затвердженого 06.12.2019 року керівництвом ОДУВС, в частині обов'язкового відвідування занять під час проходження довгострокових курсів підвищення кваліфікації.
Разом з цим, ОСОБА_1 заперечив факт своєї відсутності на заняттях курсів підвищення кваліфікації з 10.12.2019 року по 11.12.2019 року.
ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування будь-яких підтверджуючих документів щодо своєї присутності на заняттях у період з 10.12.2019 року по 11.12.2019 року не надав, що підтверджується відсутністю клопотання про долучення до матеріалів службового розслідування документів на ім'я голови дисциплінарної комісії.
В свою чергу, як вбачається з наявної в матеріалах справи відомості присутності слухачів на заняттях курсів підвищення кваліфікації кримінальної поліції, позивач був відсутній на заняттях з 10.12.2019 по 13.12.21019.
Крім того, відсутність позивача на заняттях у період з 10.12.2019 року по 13.12.2019 року підтверджується записами викладачів в Журналу обліку відвідування занять та успішності слухачів курсів підвищення кваліфікації за період з 09.12.2019 року по 21.12.2019 року.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які разом з позивачем проходили підвищення кваліфікації в Одеському державному університеті внутрішніх справ, повідомили суду, що ОСОБА_1 був присутній на заняттях під час проходження довгострокових курсів підвищення кваліфікації, проте не змогли вказати точні дати перебування позивача на навчанні.
Крім того, свідки підтвердили, що кожного дня до них приходив представник університету, який перевіряв явку слухачів на заняттях під час проведення підвищення кваліфікації та відмічав у відомостях присутніх на заняттях. Представник університету приходив у різний час та у разі, якщо хтось з слухачів вийшов, про це попереджали представника, щоб той зачекав, та кликали відсутнього слухача, щоб той повернувся та відмітився у відомостях.
Допитаний у якості свідка позивач зазначив, що ним було подано рапорт на ім'я ректора Одеського державного університету внутрішніх справ Аброськіна В. на дозвіл бути відсутнім у період з 12.12.2019 року по 13.12.2019 року на заняттях за сімейними обставинами, але у зв'язку з тим, що його рапорт залишився без реагування він у вказаний період перебував на заняттях.
Так, в матеріалах справи наявний рапорт позивача, у відповідності до якого позивач просив дозвіл бути відсутнім у період з 12.12.2019 року по 13.12.2019 року на заняттях за сімейними обставинами.
Однак, доказів розгляду та задоволення зазначеного рапорту сторонами до суду надано не було.
Водночас, позивач не зміг пояснити суду чому у відомості та у записах викладачів в Журналі обліку відвідування занять міститься інформація про його відсутність на заняттях, де він перебував під час перевірки явки слухачів на заняттях.
Також в матеріалах справи міститься рапорт начальника відділу післядипломної освіти полковника поліції Томіної В. на ім'я ректора Одеського державного університету внутрішніх справ Аброськіна В., в якому Томіна В. довела до відома ректора про те, що при перевірці слухачів на заняттях під час проведення підвищення кваліфікації у визначений термін, згідно розкладу занять та записами викладачів в Журналі обліку відвідування занять та успішності було виявлено, що слухач ОСОБА_1 , майор поліції, ст. о/у ВКП Центрального ВП ГУНП в Миколаївсьткій області у період з 10.12.2019 року по 13.12.2019 року був відсутній без поважної причини.
Стосовно вказаного рапорту Томіної В. позивач жодних пояснень не надав.
Крім того, ані матеріали службового розслідування, ані матеріали адміністративної справи не містять доказів підтверджуючих поважність відсутності позивача на заняттях.
З огляду на зазначені обставини відповідач дійшов висновку, що майором поліції старшим оперуповноваженим ВКП Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_1 допущено порушення вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо обов'язку сумлінно ставитися до виконання обов'язків поліцейського, безумовно виконувати накази керівників, спияння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, утриматись від дій, які підривають авторитет Національної поліції, ст. 18 Закону України "Про національну поліцію" щодо обов'язку неухильно дотримуватись нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати свої службові обов'язки, а також порушення вимог розкладу відділу післядипломної освіти курсів підвищення кваліфікації працівників карного розшуку з 09.12.2019 року по 20.12.2019 року, затвердженого 06.12.2019 року керівництвом ОДУВС, в частині обов'язкового відвідування занять під час проходження довгострокових курсів підвищення кваліфікації.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що він не був обізнаний з розкладом занять ВПО курсів підвищення кваліфікації працівників карного розшуку, оскільки, як було встановлено в процесі розгляду справи, позивача було ознайомлено з з наказом ГУНП в Миколаївській області № 492 о/с від 21.11.2019 року, яким майора поліції ОСОБА_1 було направлено до Одеського державного університету внутрішніх справ для проходження навчання з підвищення кваліфікації працівників карного розшуку Національної поліції України з 09.12.2019 року по 21.12.2019 року, і як підтверджує сам позивач він прибув до Одеського державного університету внутрішніх справ для проходження курсів підвищення кваліфікації.
Щодо тверджень позивача про порушення процедури службового розсідування, суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (частина 2 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Частиною 6 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Відповідно до пункту 2 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 (далі - Порядок №893) поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
До матеріалів службового розслідування стосовно позивача та до суду не надано доказів щодо надання позивачем дисциплінарній комісії клопотань, заяв тощо з приводу його участі у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії, або з приводу необхідності отримання правничої допомоги.
Окрім того, пояснення за вказаним фактом ОСОБА_1 відмовився надавати, про що 13.02.2020 року складено Акт про відмову надати пояснення.
Отже, доводи позивача про те, що службове розслідування проведено з порушенням процедури, а саме не забезпеченням реалізації права позивача на захист особисто або за участю адвоката, надання пояснень і доводів, а також надання доказів на підтвердження наявності пом'якшуючих обставин є необґрунтованими.
Відповідно до Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 року визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень органу, який вільний у виборі останнього.
Враховуючи встановлені службовим розслідуванням обставини, які підтверджуються встановленими під час судового розгляду обставинами, суд вважає, що вони в достатній мірі підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Таким чином, суд вважає, що позивач безпідставно ухилявся від належного виконання наказу ГУНП в Миколаївській області № 492 о/с від 21.11.2019 року, яким майора поліції ОСОБА_1 було направлено до Одеського державного університету внутрішніх справ з 09.12.2019 року по 21.12.2019 року для проходження навчання з підвищення кваліфікації працівників карного розшуку, чим допустив порушення вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо обов'язку сумлінно ставитися до виконання обов'язків поліцейського, безумовно виконувати накази керівників, спияння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, утриматись від дій, які підривають авторитет Національної поліції, ст. 18 Закону України "Про національну поліцію" щодо обов'язку неухильно дотримуватись нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати свої службові обов'язки, а також порушення вимог розкладу відділу післядипломної освіти курсів підвищення кваліфікації працівників карного розшуку з 09.12.2019 року по 20.12.2019 року, затвердженого 06.12.2019 року керівництвом ОДУВС, в частині обов'язкового відвідування занять під час проходження довгострокових курсів підвищення кваліфікації, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, відповідач врахував суть діяння, обставини його скоєння та характеристику позивача за попередній період служби, а тому, оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнятий відповідачем у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законом.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани. Відтак, відсутні підстави для скасування оскаржуваного наказу.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд зазначає, що відповідачем надано належні докази в обгрунтування правомірності застосуванням дисциплінарного стягнення стосовно позивача.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) про визнання протиправним та скасування наказу від 24.02.2020 року № 297 в частині оголошення догани старшому оперуповноваженому ВКП Центрального ВП ГУНП Миколаївській області - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 24.11.2020 року.
Суддя Г.В. Лебедєва