Справа № 147/815/20
Провадження № 2/147/345/20
23 листопада 2020 року смт.Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Натальчук О. А. ,
із секретарем Свистун А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини.
Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що 22.11.2016 р. вона з відповідачем зареєструвала шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 . Дитина проживає разом з позивачкою. З кінця липня 2019 року сторони припинили шлюбні відносини та проживають окремо. Також зазначила, що дитині необхідно забезпечувати належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Такий рівень вона одна забезпечити не може, тому батько, який є здоровим та працездатний, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), оскільки працює у військовій частині № НОМЕР_1 Збройних сил України та має постійний дохід. Також позивач вказує, що на даний час не працює та у зв'язку із складним матеріальним становищем, потребує матеріальної допомоги на своє утримання від відповідача.
Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня звернення до суду і до повноліття дитини, а також стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дружини в розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною трьох річного віку.
Ухвалою суду від 27.08.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 03.11.2020 р. витребувано від Військової частини НОМЕР_1 довідку про доходи відповідача та відкладено судове засідання, однак ухвала суду залишилась без виконання з невідомих суду причин.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю та просила задовольнити позов. Проти ухвалення судом заочного рішення не заперечила.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що остання скористалася своїми процесуальними правами.
У судові засідання, призначені на 07.10.2020 р., 03.11.2020 р. та 23.11.2020 р. відповідач не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав (а.с. 20, 25, 34).
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 22.11.2016 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 (а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 08.11.2017 р. Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 6).
Згідно довідки №317 від 14.08.2020 р. виданої Четвертинівською сільською радою Тростянецького району Вінницької області, ОСОБА_3 , 2017 р.н., дійсно проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні (а.с. 4).
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Обставин, які б доводили необхідність звільнення його від обов'язків утримувати дитину, судом не встановлено, та відповідачем в силу ст. 81 ЦПК України не доведено.
Згідно ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Встановлені судом фактичні обставини відповідають сімейні правовідносини, що регулюються Сімейним кодексом України та гарантуються Основним Законом України.
Відповідно до ст.ст. 180, 181 ч.3, 183 ч.1 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу одного з батьків і (або) у твердій грошовій сумі, що визначається судом.
При визначенні розміру аліментів у відповідності до ст. 182 СК України суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року передбачено, що згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
Суд також враховує, що дитина проживає з матір'ю, яка має обмежені можливості її утримувати, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а забезпечення потреб дитини вимагає значних витрат.
Частиною другою статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини всіх доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Доказів того, що відповідач не має можливості утримувати сина та те, що у нього на утриманні перебувають інші діти, непрацездатні батьки, що має значення для визначення розміру аліментів, суду надано не було.
Незважаючи на те, що суду не надано витребувану ухвалою інформацію про дохід відповідача за останні 6 місяців, суд ураховує, що батько дітей працездатний, отримує регулярний дохід, а тому може сплачувати аліменти на утримання дитини.
Відповідно до положень ст. ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідач зобов'язаний нарівні з позивачем утримувати сина ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття, створювати необхідні умови для його розвитку та життя.
Таким чином суд приходить до висновку, що з урахуванням фактичних обставин справи та виходячи із закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, стягненню підлягають аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня звернення до суду і до повноліття дитини.
Також позивач ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 2000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку.
Відповідно до ч. 2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Згідно з ч. 4 ст.84 цього Кодексу дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Крім того, згідно ч.6 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання і в разі розірвання шлюбу.
Підставою для стягнення аліментів на користь дружини до досягненню дитиною трьох років є лише встановлення обставин того, що чоловік може таку допомогу надавати.
Згідно ч.1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальне становище платника аліментів, який є особою молодого віку, фізично здоровим, повністю працездатним.
Таким чином суд приходить до висновку, що з урахуванням фактичних обставин справи та виходячи із закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, стягненню підлягають аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. на утримання дружини, щомісячно і до досягнення сином трирічного віку. Даний висновок зроблений судом з урахуванням того, що хоч і на день розгляду справи дитина - ОСОБА_3 02.11.2017 року досягла трирічного віку, однак на день звернення до суду із даною вимогою (14.08.2020 року) позивач мала право на отримання вказаних платежів.
Крім того, згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 СК України, розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Згідно ч. 1 ст. 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Позивач звернулась до суду з позовною заявою 14.08.2020 року, а тому аліменти підлягають стягненню саме з цієї дати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду слід допустити до негайного виконання в межах суми аліментних платежів за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
З огляду на викладене необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.08.2020 р. і до досягнення ним повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 14.08.2020 р. і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.
Рішення суду в частині стягнення суми аліментного платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 23.11.2020 р.
Суддя О. А. Натальчук