Справа № 147/369/20
Провадження № 2/147/248/20
23 листопада 2020 року смт.Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Натальчук О.А.,
із секретарем Свистун А.П.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача, адвоката Бодачевської М.В.,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
29 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що з відповідачем перебуває у шлюбі з 12.12.2008 р. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 син - ОСОБА_4 . Неповнолітні діти проживають разом з позивачкою та перебувають на її утриманні. Відповідач не виконує свій батьківський обов'язок щодо утримання дітей, не надає будь-якої матеріальної допомоги. Крім того, позивач зазначила, що не працює, оскільки здійснює догляд за малолітнім сином ОСОБА_4 , який є інвалідом з дитинства та має хворобливий стан здоров'я.
З огляду на викладене, для забезпечення життєдіяльності та нормального розвитку неповнолітніх дітей, позивач просить стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання синів в розмірі 2000 грн. щомісяця на кожну дитину.
Ухвалою суду від 13.08.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
07.09.2020 року через канцелярію суду було надано відзив на позовну заяву, в якій відповідач вказує, що не має постійного місця роботи та стабільного заробітку; сплачує аліменти ще на двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , 2004 р.н., та ОСОБА_5 2006 р.н.; не має на праві власності дорогого рухомого чи нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; ним не придбано речей, вартість яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи; молодший син, ОСОБА_4 , незважаючи на перенесену операцію, живе повноцінним життям, відвідує дитячий садочок, проходить лише рекомендоване обстеження для призначення статусу дитини-інваліда, як для дитини, що перенесла складну операцію на серці. В ОСОБА_1 є можливість працювати. Мати дітей зловживає алкогольними напоями, доказами чого є притягнення до відповідальності за водіння в стані алкогольного сп'яніння та виклики поліції за адресою проживання через скарги дітей на алкогольне сп'яніння позивачки. Тому просить позовні вимоги задовольнити частково. Зокрема ухвалити рішення суду, яким призначити гарантований розмір аліментів на кожну дитину: 50 відсотків прожиткового мінімуму для ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 50 відсотків прожиткового мінімуму для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки це відповідає інтересам дитини.
Позивач підтвердила, що з лютого 2020 року вона з відповідачем проживає окремо, так як між ними виникають конфлікти. Діти залишились проживати з нею та вона самостійно їх доглядає. На даний час, позивач не працює та отримує пенсію на дитину, яка має статус інваліда. Старший син має вади зору та потребує носіння окулярів.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та вказав, що дійсно з лютого 2020 року він не проживає з позивачкою та із дітьми. Однак, він допомагає дітям фінансово. Так він надає продукти харчування та грошові кошти. Гроші він дає дітям особисто, оскільки позивачка їх не використовує за призначенням. Крім того вказав, що мати дітей вживає алкогольні напої, що стало причиною притягнення її до відповідальності за керування транспортним засобом в нетверезому стані та неодноразового виклику поліції за місцем проживання. Вона не працює, позичає у людей кошти та не віддає їх.
Також відповідач не заперечував щодо необхідності брати участь в утриманні дітей, однак вважає, вказану позивачем суму завищеною, оскільки він сплачує аліменти на утримання двох дітей від попереднього шлюбу та ніде не працює, а позивачка отримує кошти на дитину -інваліда та не бажає іти працювати.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 12.12.2008 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, про що Виконавчим комітетом Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області було складено відповідний актовий запис №13 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 (а. с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 18.09.2019 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Тростянецькому та Чечельницькому районах Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а. с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 18.09.2019 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Тростянецькому та Чечельницькому районах Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а. с. 7).
Згідно довідок №484 та №485 від 08.04.2020р., виданих виконкомом Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2. , зареєстровані та проживають в с. Летківка разом з матір'ю - ОСОБА_1 , та знаходяться на її утриманні (а. с. 3,4).
Відповідно до довідки Летківської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів від 04.09.2020 року №02-04/108, ОСОБА_1 займається питанням навчання сина ОСОБА_3 , який має належний зовнішній вигляд, регулярно відвідує уроки та забезпечений усім необхідним для навчання.
З копії посвідчення серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_4 2015 року народження, має статус дитини - інваліда у зв'язку з перенесеним оперативним втручанням (а.с.9). Згідно цього ж посвідчення вбачається, що дитині призначено державну соціальну допомогу. Крім того, з наданих суду медичних документів вбачається, що ОСОБА_4 часто перебуває на лікуванні та обстеженні.
Судом також прийнято до уваги надані позивачем виписки про проведення огляду сина ОСОБА_3 з приводу хвороб зору.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Між позивачем та відповідачем виник спір з приводу утримання неповнолітніх синів. Тобто, на даний час сторони не дійшли згоди із питання утримання дітей, наполягаючи на його вирішенні в судовому порядку.
Частиною 1ст. 141 СК України передбачено, мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до ч. 1ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно із ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
У п. 17 Постанови № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до частини першої та другої статті 80 СК аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З урахуванням викладеного, суд приймає до уваги надані позивачем докази, які підтверджують, що діти проживають разом з нею та вона займається їх вихованням. Разом з тим, суд вважає, що дані докази не підтверджують відсутність у позивача можливості працювати та отримувати самостійний дохід.
Судом критично оцінено доводи відповідача про те, що позивач веде аморальний спосіб життя та не приділяє належної уваги вихованню та утриманню дітей, оскільки дані його твердження не підтверджені жодним доказом.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня. Ця ж норма визначає, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: із 1 січня - 2218 гривень, із 1 липня - 2318 гривень, із 1 грудня - 2395 гривень.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 не отримує регулярний дохід у виді заробітної плати, сплачує аліменти на утримання двох дітей від попереднього шлюбу, однак не заперечує необхідність утримувати і синів. Разом з тим, відповідач у своєму відзиві просить стягувати з нього аліменти у виді 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Визначити аліменти у частці від заробітку суд не має можливості, оскільки ч. 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Разом з тим, з урахуванням Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік», суд вважає, що вказана позивачем сума, яка підлягає стягненню з відповідача на утримання її та їх сина, є завищеною. Зокрема, в разі задоволення позовних вимог у зазначеному в позові розмірі, з відповідача слід стягувати близько 90 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, що є невірним з точки зору пропорційності, розумності та прямо випливає із аналізу зазначених вище норм.
Тому, суд ураховуючи позицію відповідача, яка була озвучена ним у судовому засіданні, вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги частково та визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у твердій грошовій сумі у розмірі 1200 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення повноліття.
Згідно ч. 1 ст.79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Позивач звернулась до суду з позовною заявою 29.04.2020 року, а тому аліменти підлягають стягненню саме з цієї дати.
Враховуючи те, що позивач була звільнення від сплати судового збору при поданні позову до суду, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст. 2,4, 76, 81, 133, 137, 141, 259, 264, 268, 272, 293 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 29.04.2020 року і до досягнення старшим сином повноліття.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір в розмірі 840 ( вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Рішення суду в частині стягнення суми аліментного платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, РНОКПП - НОМЕР_5 , жителька АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, РНОКПП - НОМЕР_6 , житель АДРЕСА_2
Повний текст рішення виготовлено 24 листопада 2020 року.
Суддя О.А. Натальчук