Справа № 175/1416/20
Провадження № 2-а/175/29/20
03 листопада 2020 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Озерянської Ж.М.,
за участю секретаря Кравченко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
В квітні 2020 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати дії Інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області командира роти старшого лейтенанта поліції Бондар Сергія Ігоровича неправомірними та скасувати постанову серії ЕАК №2383803 від 13 квітня 2020 року про притягнення його, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області надав суду відзив на позов (а.с.19-22) в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та розглядати справу за його відсутності.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.
Пункт 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Встановлено, що Інспектором 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області командира роти старшого лейтенанта поліції Бондар С.І. при несенні служби 13 квітня 2020 року о 17-18 год., було виявлено, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Мерседес Бенц» державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись в м. Дніпро по вул. Богдана Хмельницького, 6-а, здійснив проїзд перехрестя, а саме здійснив поворот праворуч не дочекавшись зеленого сигналу світлофору у додатковій секції, чим порушив п. 8.7.3«з» ПДР України (а.с.12). За результатами розгляду адміністративної справи та з метою припинення вказаного правопорушення, а також забезпечення дотримання вимог Правил, до ОСОБА_1 інспектором було застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 425 грн., шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2383803 від 13 квітня 2020 року, відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 8.7.3(з) ПДР України, вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).
Частиною 2 ст. 122 КУпАП встановлена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Встановлено, що 13 квітня 2020 року Інспектором винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., в якій зазначено що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом здійснив проїзд перехрестя шляхом повороту праворуч під час вимкненої додаткової секції світлофору, чим порушив п. 8.7.3(з) ПДР України.
Відповідно до циклограми роботи світлофорів 13 квітня 2020 року на перехресті пр-т Слобожанський - вул. Богдана Хмельницького світлофор працював в 3-фазного режимі згідно до закладеної у дорожній контролер програми: 1 фаза - 15 с. + 3 с. зеленого миготіння - рух транспортних засобів по пр-т Слобожанський в обох напрямках та правим поворотом з пр-т Слобожанський на вул. Богдана Хмельницького; Т(пром) - 4 с.; 2 фаза - 22 с. + 3 с. зеленого миготіння - рух транспортних засобів по пр-т Слобожанський в обох напрямках, рух пішоходів, що перетинають вул. Богдана Хмельницького; Т(пром) - 4 с.; 3 фаза - 25 с. + 3 с. зеленого миготіння - рух транспортних засобів по вул. Богдана Хмельницького з правим та лівим поворотом на пр-т Слобожанський, рух транспортних засобів по пр-т Слобожанський тільки з правим поворотом на вул. Богдана Хмельницького, рух пішоходів, що перетинають проїздну частину пр-т Слобожанський; Т(пром) - 4 с. (а.с.57).
Виявивши транспортний засіб, в діях водія якого містяться ознаки порушення вимог чинного законодавства в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме порушення п. 8.7.3(з) ПДР України, за вчинення якого передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляду штрафу, враховуючи той факт що така дія була скоєна в присутності поліцейського і останній бачив її вчинення на власні очі, останнім було прийнято рішення про зупинку такого транспортного засобу на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», та в подальшому розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки в матеріалах справи мається достатньо доказів на підтвердження порушень п.8.7.3(з) Правил дорожнього руху України, останнього.
Відповідно до висновків Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 14.02.2018 року по справі 536/583/17, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.
Суд, прийшов до висновку, що вказані в відзиві на позов та самому позові обставини свідчать про порушення позивачем норм чинного законодавства та не ставить під сумнів правомірність винесеної Інспектором ДПС постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, встановлені в судовому засіданні обставини не спростовують факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а доводи щодо порушення інспектором порядку розгляду адміністративної справи під час винесення постанови не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, позивачем не було доведено своєї невинуватості у вчиненні правопорушення, в той час як інспектором було надано вичерпні докази на користь винуватості позивача у вчиненні правопорушення.
Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд, вважає, що доводи позивача ґрунтуються тільки на його твердженнях про те, що він не порушував п. 8.7.3(з) ПДР України, однак зазначене не може свідчити про відсутність в його діях складу правопорушення та бути підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення. Обставини, викладені в постанові про адміністративне правопорушення, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, отже підстави для задоволення позову відсутні.
Що стосується позовних вимог щодо визнання дії відповідача неправомірними, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, положеннями ч. 3 ст. 286 КАС України, які регулюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, не передбачено можливості прийняття судом рішення про визнання протиправними дій суб'єктів владних повноважень по притягнення особи до адміністративної відповідальності за результатами розгляду такої категорії справи, тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині також задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 251, 289 КпАП України, п. 8.7.3(з) Правил дорожнього руху України, ст. ст. ст. 6, 8, 9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення .У разі проголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в письмову провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ж.М. Озерянська