Справа № 420/450/20
13 листопада 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,
сторін:
позивач: Казарновський О.Л. - за ордером
відповідач: Мікуліна Т.О. - за Витягом
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецього,13) про визнання протиправним та скасування наказу від 21 грудня 2019 року №4079/к «Про накладення дисциплінарного стягнення»,-
До Одеського окружного адміністративного суду 21 січня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, в.о. державного секретаря Міністерства юстиції України, директора Департаменту публічного права Кравченко Людмили Миколаївни про визнання протиправним та скасування наказу від 21 грудня 2019 року №4079/к «Про накладення дисциплінарного стягнення».
Ухвалою суду від 27 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху та наданий термін для уточнення позовних вимог.
Ухвалою від 29 січня 2020 року, у зв'язку з усуненням недоліків, що зумовило залишення позову без руху прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від 21 грудня 2019 року №4079/к «Про накладення дисциплінарного стягнення» та відкрито загальне позовне провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ, яким позивача попереджено про неповну посадову відповідність є необґрунтованим та не відповідає вимогам закону, а тому має бути скасований.
Так, позивач зазначив, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначено висновок службового розслідування від 06 грудня 2019р. за фактами недостатнього контролю з боку керівництва Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України за діяльністю підпорядкованих установ Державної кримінально-виконавчої служби України та його письмове пояснення. У висновку службового розслідування від 06 грудня 2019р. зазначено про незадовільний відомчий контроль з боку заступника начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України ОСОБА_1 за визначеним напрямком діяльності Південного міжрегіонального управління, Миколаївського СІЗО та Кропивницького СІЗО.
Позивач зазначив, що відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Однак, позивач звернув увагу, що відсутній наказ про призначення службового розслідування стосовно позивача, наказ Державного секретаря Міністерства юстиції України від 09 жовтня 2019 року № 3627/7 не містить відомостей про призначення службового розслідування, цим наказом лише створено комісію з проведення службового розслідування, що є наступним етапом в проведенні службового розслідування. На думку позивача, відсутність наказу про призначення службового розслідування, прийнятого уповноваженою особою, нівелює правові наслідки такого службового розслідування, робить неможливим затвердження його результатів та є підставою для визнання протиправним та скасування наказу від 21 грудня 2019 №4079/к «Про накладення дисциплінарного стягнення».
Також в позові зазначено, що участь у службовому розслідуванні безпосереднього начальника - керівника міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України забезпечено не було, чим порушено вимоги п. 9 Порядку проведення службового розслідування, отже склад комісії із проведення службового розслідування не відповідав вимогам закону.
В наказі Міністерства юстиції № 3627/7 від 09 жовтня 2019 року не зазначено чіткий перелік посадових осіб, відносно яких здійснюється службове розслідування; найменування підпорядкованих установ виконання покарань, за якими на думку ініціаторів проведення службового розслідування керівництвом управління не було забезпечено належного контролю; в яких саме діях чи бездіяльності проявилось не забезпечення належного контролю з боку кожного керівника управління; період, в кому мали місце такі події, тощо.
У зв'язку з цим, на думку позивача, виникає плутанина. Позивач вважає, що накладення дисциплінарної відповідальності за виконання обов'язків, які не були передбачені наказом № 54/Аг від 03 березня 2018 року та не покладались на позивача, в силу приписів Закону України «Про національну поліцію» та Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», Дисциплінарного статуту є не можливим.
Так, відповідно до наказу № 54/Аг від 03 березня 2018 року, позивач забезпечував та відповідав за діяльність державних підприємств, координував та контролював діяльність: управління виробничої діяльності підприємств; управління матеріально-технічного забезпечення; сектору державного нагляду за охороною праці та навколишнім середовищем. До цих напрямків роботи у комісії, яка здійснювала службове розслідування, претензій не було. За напрямки роботи, до яких у комісії виникли претензії, відповідав перший заступник міжрегіонального управління та заступник начальника міжрегіонального управління з питань дотримання прав засуджених та осіб, узятих під варту.
Однак, в порушення зазначеного виконавці службового розслідування, визначаючи відповідальних осіб та відповідно встановлюючи в діях позивача ознаки дисциплінарного проступку помилково виходили із розподілу функціональних обов'язків, визначених наказом № 183/Аг від 27 вересня 2019 року, який на момент виявлення порушень навіть не існував.
Позивач вважає, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право, серед іншого, ознайомлюватися з підставами проведення службового розслідування та матеріалами такого розслідування, брати в ньому участь, надавати пояснення та докази. Реалізація особою, стосовно якої проводиться службове розслідування, цих прав є однією із важливих форм гарантій для захисту своїх законних прав та інтересів проти безпідставного застосування до неї дисциплінарного стягнення, так як правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування всіх обставин його вчинення, у тому числі і з урахуванням письмового пояснення особи, щодо якої проводиться службове розслідування.
В той же час, Міністерством юстиції України не забезпечено право позивача на участь у проведенні службового розслідування, ознайомлення його з підставами та матеріалами службового розслідування.
Також позивач вважає, що службове розслідування було необ'єктивним, оскільки протягом 2018-2019 років співробітниками Управління на постійній основі проводились перевірки діяльності підпорядкованих установ; за результатами перевірок проводились заслуховування керівників підпорядкованих установ, зокрема державних установ «Миколаївський слідчий ізолятор», «Кропивницький слідчий ізолятор» та їх структурних підрозділів, а також щотижня на оперативних нарадах розглядалися стан оперативної обстановки, за результатами нарад, матеріали спрямувались особам, які мають право призначати службові розслідування.
Таким чином, позивач вважає, що оскільки службове розслідування було проведено без його призначення, склад комісії з проведення службового розслідування не відповідав вимогам закону, а само розслідування проведено необ'єктивне, правових підстав для видання оскаржуваного наказу 21 грудня 2019 №4079/к «Про накладення дисциплінарного стягнення» не було, а тому зазначений наказ має бути визнаний протиправним та скасований.
У встановлений судом строк відповідач надав відзив на позовну заяву (вхід. №8214/20 від 24.02.2020 року), відповідно до якого, відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову повністю, зазначивши, що оскаржуваний наказ прийнятий Міністерством юстиції України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідач зазначив, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений письмовий наказ уповноваженого на те начальника (пункт 6 розділу II Порядку №356/5). Державний секретар Міністерства юстиції України або особа, яка виконує його обов'язки, має право призначати службові розслідування за всіма підставами, визначеними цим Порядком. Згідно із пунктом 121 Положення про Міністерство юстиції України, Державний секретар є вищою посадовою особою з числа державних службовців Міністерство юстиції України та саме до повноважень Державного секретаря МЮУ належить повноваження щодо ініціювання службового розслідування та застосування дисциплінарного стягнення до позивача, а також проводити службове розслідування.
Також, представник відповідача зазначив, що протягом 2018-2019 років працівниками Управління пенітенціарних інспекцій здійснено 11 інспектувань слідчих ізоляторів та установ виконання покарань, підпорядкованих Південному Управлінню, за результатами яких виявлені порушення вимог чинного законодавства, а також недотримання міжнародних стандартів у сфері поводження з засудженими та особами, взятими під варту. Значна частина недоліків та порушень, виявлених під час проведення контрольних інспектувань, фактично, залишилась не усунутою. Належних організаційно - практичних заходів щодо їх усунення керівництвом установ та Південного Управління не вживалось, що стало підставою для ініціювання Державним секретарем МЮУ проведення службової наради 20.09.2019 під головуванням Міністра юстиції України Малюськи Д.Л. та за участю керівництва Південного міжрегіонального управління (Малахов О.А., Мастицький В.В., Ковтун А.М., Білак Н.І.), а також начальників державних установ «Миколаївський слідчий ізолятор», «Херсонський слідчий ізолятор», «Одеський слідчий ізолятор» та «Кропивницький слідчий ізолятор», з метою розгляду причин незадовільної організації їх роботи і недопущення недоліків у подальшій діяльності (лист Міністерства юстиції України від 18.09.2019 № 7630/26.2/32-19).
Відповідач звернув увагу, що за результатами службової наради 20.09.2019 підготовлено відповідний протокол, яким, крім іншого, прийнято рішення організувати та провести службове розслідування за фактами незадовільної організації роботи керівництвом державних установ «Миколаївський слідчий ізолятор» та «Кропивницький слідчий ізолятор», а також щодо недостатнього контролю з боку керівництва Південного міжрегіонального управління за їх діяльністю.
Державним секретарем МЮУ був прийнятий наказ Міністерства юстиції України від 09.10.2019 №3627/7 «Про проведення службового розслідування», яким було призначено службове розслідування, як встановлено статтею 14 Дисциплінарного статуту. Відповідно до зазначеного наказу, утворено комісію з проведення службового розслідування, якій доручено організувати та провести службове розслідування за фактами недостатнього контролю з боку керівництва Південного Управління за діяльністю підпорядкованих установ Державної кримінально-виконавчої служби України.
Представник відповідача стверджував, що склад комісії з проведення службового розслідування, відповідає вимогам п. 9 розділу III Порядку, яким встановлено, що службове розслідування може проводитися декількома особами у складі комісії, до складу якої входять найбільш досвідчені посадові особи органу або установи, здатні всебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об'єктивні висновки.
Представник відповідача звертає увагу на те, що наказ про проведення службового розслідування №3527/7, прийнятий відносно всього керівництва Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, по яким проводиться службова перевірка, а тому не можливо застосувати у даному випадку пункт 8 Порядку.
Відповідач зазначив, що позивач викликався до Міністерства юстиції України, який надав відповідні пояснення.
Також відповідач зазначив, що в ході службового розслідування виявлені порушення вимог чинного законодавства та недотримання міжнародних стандартів у сфері поводження з засудженими та особами, взятими під варту. Так, у ході інспектування Миколаївського СІЗО встановлено непоодинокі випадки порушення, зокрема, організація та дотримання стану протипожежної безпеки в установі не в повному обсязі; для персоналу не створені належні умови для несення служби; у деяких камерах, ув'язнені тримались зі значним перевищенням норм площі визначеної законодавством; харчування ув'язнених організовано з порушенням вимог Положення про організацію продовольчого забезпечення у державній кримінально-виконавчій службі на мирний час. У Кропивницькому СІЗО також виявлено ряд грубих порушень вимог національного законодавства та факти недотримання міжнародних стандартів щодо порядку і умов тримання ув'язнених, зокрема, станом на 09.07.2019 року загальний некомплект осіб рядового та молодшого складу станови 28 посад або 21 %; відпочинок персоналу під час несення добового чергування був неналежним чином організований (спальні місця були не в належному стані, у душовій бойлер тривалий час знаходися в несправному стані), приміщення збірного відділення не обладнані санітарними вузлами, столами на довжину приміщення; лазне-пральне обслуговування ув'язнених не в повній мірі відповідає вимогам відповідного Положення; станом на 01.07.2019 року існувала кредиторська заборгованість за воду та водовідведення. Також під час інспектування виявлено, що відомчий контроль за діяльністю Кропивницького СІЗО з боку керівництва Південного міжрегіонального управління не здійснювався, що підтверджено даними з журналу зауважень і пропозицій СІЗО в період з 06.06.2018 року по 11.07.2019 року, в якому відсутні записи про відвідування СІЗО управлінням.
Крім того, відповідач зазначив, що про складну оперативну обстановку у Кропивницькому СІЗО та відсутність дієвого контролю за діяльністю установи з боку керівництва Управління також свідчить вказівка Прокуратури Кіровоградської області від 13.09.2019 року № 16-553вих-19, в якому міститься інформація про не обладнання технічними засобами охорони; відсутні достатня кількість камер відеоспостереження; ув'язненим не забезпечено в повному обсязі належні матеріально-побутові умови, що відповідали б правилам санітарії та гігієни; неналежний санітарний стан у третині камерних приміщень слідчого ізолятора; тривалий час існує проблема з водопостачанням; електропроводка, розетки у неналежному стані; не дотримання норми площі в утриманні осіб в камерах.
Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідно до норм чинного законодавства із дотриманням процедури службового розслідування, тяжкість та співмірність дисциплінарного стягнення відповідають, тому, на думку відповідача, оскаржуваний наказ є правомірним та не підлягає скасуванню.
Ухвалою від 17 березня 2020 року задоволено клопотання відповідача та зупинено провадження у адміністративній справі №420/450/20 до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 13 липня 2020 року поновлено провадження у справі зі стадії, на якій воно було зупинено.
Ухвалою від 13 липня 2020 року витребувано у Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецього,13) належним чином засвідчену копію наказу від 21 грудня 2019 року №4079/к «Про накладення дисциплінарного стягнення» та матеріалів службового розслідування, на підставі якого прийнято вказаний наказ.
Ухвалою від 13 липня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 420/450/20 на 30 днів.
До суду 30 липня 2020 року від Міністерства юстиції України на виконання ухвали суду надійшли матеріали службового розслідування стосовно позивача.
Також позивачем надані письмові пояснення по справі та документи щодо службового розслідування, які, на його думку, не були надані відповідачем (вхід. №33807/20 від 27.08.2020 року).
Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 29 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30 жовтня 2020 року 10:00 годину.
Ухвалою від 30 жовтня 2020 року клопотання представників сторін про проведення судового засідання по справі №420/450/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, задоволено та призначено наступне судове засідання на 13 листопада 2020 року о 14 годині 00 хвилин.
На відкритому судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача на відкритому судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив відмовити в задоволені позову.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення у вступному слові представників учасників справи, суд встановив таке.
ОСОБА_1 працює на посаді заступника начальника південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
Судом встановлено, що начальник Управління пенітенціарних інспекцій Трохимчук В. направив на адресу Держсекретаря МЮУ Г.Буяджи доповідну записку від 18.09.2019 року вих. №284-26.2.-19, в якій зазначив, що відповідно до наказу МЮУ від 12.08.2019 №1084/6 працівниками Управління 28-29.08.2019 року здійснено контрольне інспектування ефективності діяльності державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, за результатами якого встановлено, що переважна більшість недоліків, виявлених під час попереднього інспектування (14-16.08.2018), залишилась не усунута. Контроль з боку Адміністрації ДКВКС України та керівництва Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції за станом усунення вищезазначених недоліків належними чином забезпечений не був.
Враховуючи зазначене у листі пропонується провести 20 вересня 2019 року службову нараду Міністерства юстиції України за участю керівництва зазначеної установи та Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з метою розгляду причин незадовільної організації роботи, спрямованої на усунення недоліків та недопущення їх у подальшій діяльності.
В додатку до листа наданий Звіт за результатами контрольного інспектування ефективності діяльності державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» (т.1 а.с. 124).
Матеріалами справи підтверджено, що 20 вересня 2019 року проведено службову нараду, відповідно до п. 2 протоколу проведення службової наради МЮУ від 20.09.2019 року надано доручення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою з'ясування причин та умов, що сприяли допущенню порушень законодавства, організувати та провести службове розслідування за фактами незадовільної організації роботи керівництвом державних установ «Миколаївський СІЗО», «Херсонський СІЗО», «Кропивницький СІЗО», а також недостатнього контролю з боку керівництва Південного міжрегіонального управління (т.1 а.с.125-126).
Суд встановив, що наказом Державного секретаря МЮУ від 09.10.2019 року №3627/7 «Про проведення службового розслідування» утворено комісію з проведення службового розслідування, якій доручено організувати та провести службове розслідування за фактами недостатнього контролю з боку керівництва Південного Управління за діяльністю підпорядкованих установ Державної кримінально-виконавчої служби України. Підстава: протокол проведення службової наради МЮУ від 20.09.2019 року (т.1 а.с.127).
До складу комісії з проведення службового розслідування згідно з додатком до наказу включено: заступника начальника управління - начальник відділу пенітенціарного інспектування Управління пенітенціарних інспекцій МЮУ Сичов О.О. (голову комісії), та члени комісії: головний спеціаліст відділу пенітенціарного інспектування Управління пенітенціарних інспекцій МЮУ Висовень С.І., головний спеціаліст відділу пенітенціарного інспектування Управління пенітенціарних інспекцій МЮУ Бодарацька В.А. , головний спеціаліст відділу оперативної роботи Управління внутрішньої безпеки ДКВС України та органів юстиції МЮУ Мельникович В.В., головний спеціаліст відділу моніторингу та перевірки діяльності Управління внутрішньої безпеки ДКВС України та органів юстиції МЮУ Цвик П.І (т.1,а.с.128).
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №3941/7 від 07.11.2019 року «Про продовження строків проведення службового розслідування», строк проведення службового розслідування, призначеного наказом Міністерства юстиції України від 09.10.2019 року № 3627/7 «Про проведення службового розслідування» продовжено до 06.12.2019 року включно.
За результатами службового розслідування 05.12.2019 року складений Висновок службового розслідування за фактами недостатнього контролю з боку керівництва Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції за діяльністю підпорядкованих установ Державної кримінально-виконавчої служби України від 05.12.2019, який затверджено 06.12.2019 в.о. Державного секретаря МЮУ, директором Департаменту публічного права Л.Кравченко (т.1 а.с.131-164).
Відповідно до п. 5 Висновку пропонується за неналежний відомчий контроль в частині організації харчування, забезпечення речовим майном та комунально-побутового обслуговування засуджених осіб, взятих під варту Миколаївського та Кропивницького СІЗО, заступника начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції полковника внутрішньої служби Ковтуна Анатолія Миколайовича попередити про неповну посадову відповідність (т.1,а.с.163).
Суд встановив, що на підставі вказаного висновку наказом МЮУ від 21.12.2019 року №4079/к «Про накладення дисциплінарного стягнення» попереджено про неповну посадову відповідність заступника начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 (т.1,а.с.165).
Судом досліджені матеріали службового розслідування надані відповідачем та позивачем; наказ про розподіл функціональних повноважень між керівництвом міжрегіонального управління від 27.09.2019 року № 183/Аг та наказ про розподіл функціональних повноважень між керівництвом від 03.03.2018 року № 54/Аг.
Не погоджуючись із зазначеним наказом, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з таких підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).
Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.
Так, суд встановив, що службове розслідування, за наслідками якого видано оскаржуваний наказ проведено на підставі Наказу Державного секретаря МЮУ від 09.10.2019 року №3627/7 «Про проведення службового розслідування» (т.1,а.с.127). Вказаним наказом наказано пунктом 1. Утворити комісію з проведення службового розслідування; пунктом 2. Комісії організувати та провести службове розслідування.
Одним із доводів позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги є те, що вказаний наказ не можна вважати наказом про призначення службового розслідування, оскільки він стосується питання проведення службового розслідування, тобто створеній комісії надано доручення щодо проведення службового розслідування.
Оцінюючи надані доводи позивача, суд виходить із застосування таких норм права.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства юстиції України від 12 березня 2015 року №356/5 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (надалі - Порядок №356/5).
Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та з метою встановлення єдиного порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України.
Розділ ІІ Порядку №356/5 регулює питання підстави для проведення службового розслідування, розділ ІІІ регулює порядок призначення службового розслідування.
Згідно з п. 6 Розділу ІІ Порядку №356/5, підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений письмовий наказ уповноваженого на те начальника.
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку №356/5, Державний секретар Міністерства юстиції України або особа, яка виконує його обов'язки, має право призначати службові розслідування за всіма підставами, визначеними цим Порядком, стосовно начальників Департаменту з питань виконання кримінальних покарань та міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, а також їх заступників.
Так, суд встановив, що у наказі Державного секретаря МЮУ від 09.10.2019 року №3627/7 «Про проведення службового розслідування» відсутній пункт «призначити службове розслідування».
Представник відповідача у судовому засіданні наголошував на тому, що «проведення службове розслідування» те саме, що «призначення службове розслідування».
Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача, з таких підстав.
Як вбачається зі змісту Порядку №356/5, підстави проведення службового розслідування та порядок призначення службового розслідування регулюються різними розділами цього Порядку.
Також суд враховує, що статтею 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» передбачено, що начальник призначає службове розслідування.
Відповідно до словнику української мови (Академічний тлумачний словник 1970-1980), слово «призначити» означає, зокрема, визначати, встановлювати кому-небудь щось; покладати обов'язок виконати що-небудь, присуджувати щось кому-небудь. Намічати кому-небудь щось для тимчасового використання. Визначати наперед що-небудь. Намічати наперед кого-небудь для чогось. Надавати кому-небудь офіційне право займати якусь посаду, виконувати якісь обов'язки. Давати розпорядження кому-небудь виконувати щось. Посилати кого-небудь за наказом кудись.
В той же час, слово «проводити» означає, зокрема, здійснювати, робити і т. ін. що-небудь. Оформляти кого-, що-небудь документально. Проводити (провести) в життя ідею (принцип, план і т. ін.) - здійснювати на практиці.
Таким чином, з наведеного тлумачення слів, суд доходить висновку, що слова «проведення» та «призначення» не є словами синонімами.
Тому, з огляду на те, що ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» передбачено, що начальник призначає службове розслідування, так само це передбачено п. 2 розділу ІІІ Порядку №356/5, суд доходить висновку, що доводи позивача щодо не призначення службового розслідування є обґрунтованими.
Також суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо відсутності у наказі від 09.10.2019 року № 3627/7 чіткого переліку посадових осіб, відносно яких здійснюється службове розслідування; найменування підпорядкованих установ виконання покарань, за якими на думку ініціаторів проведення службового розслідування керівництвом управління не було забезпечено належного контролю; в яких саме діях чи бездіяльності проявилось не забезпечення належного контролю з боку кожного керівника управління; період, в кому мали місце такі події, тощо.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати.
У свою чергу, доводи позивача щодо проведення службового розслідування за відсутності його безпосереднього начальника - керівника міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, відхиляються судом, оскільки матеріалами справи підтверджено, що відносно керівника міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації також проводилось службове розслідування, що виключає його участь.
Так, відповідно до ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
Згідно з п.8,п.9 Порядку №356/5, проведення службового розслідування доручається прямому начальнику особи рядового чи начальницького складу, дії або бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.
Службове розслідування може проводитися декількома особами у складі комісії, до складу якої входять найбільш досвідчені посадові особи органу або установи, здатні всебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об'єктивні висновки. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника особи рядового чи начальницького складу, дії чи бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.
Відповідно до п. 11 Порядку №356/5, забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування.
Таким чином, з огляду на те, що, щодо начальника позивача також проводилось службове розслідування на підставі наказу від 09.10.2019 року № 3627/7, суд погоджується з позицією відповідача, що він не міг бути включений до комісії та приймати участь у службовому розслідуванні.
Щодо змісту виявлених порушень, оцінюючи надані сторонами докази, суд дійшов такого висновку.
У висновку службового розслідування за фактами недостатнього контролю з боку керівництва Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції за діяльністю підпорядкованих установ Державної кримінально-виконавчої служби України від 05.12.2019 зазначено, що «під час вивчення матеріалів службового розслідування, аналізу службової документації та особистих письмових поясненнях персоналу встановлено, що працівниками Управління пенітенціарних інспекцій 28-29 серпня 2019 року здійснено контрольне інспектування державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор». Під час проведення інспектування встановлено ряд грубих порушень вимог національного законодавства та факти недотримання міжнародних стандартів щодо порядку і умов тримання ув'язнених. Також встановлено, що значна недоліків та порушень, виявлених під час проведення попереднього інспектування 14-16.08.2018 року, фактично, залишилась не усунута».
Також з висновку в частині щодо порушень скоєних ОСОБА_1 та поданих ОСОБА_1 письмових пояснень вбачається, що позивачу було запропоновано надати пояснення з питання щодо причин та обставин, що сприяли та стали підставою для порушень вимог законодавства, які були виявлені під час інспектування діяльності Кропивницького СІЗО (0-11.07.2019 року) та Миколаївського СІЗО (контрольне інспектування 28-29.08.2019), відповідно до його розподілу функціональних повноважень.
Також у висновку зазначено, що відповідно до наказу Південного міжрегіонального управління від 27.09.2019 року № 183/Аг «Про розподіл функціональних повноважень між керівництвом міжрегіонального управління», заступник начальника Південного міжрегіонального управління, полковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , забезпечує та відповідає за діяльність підпорядкованих державних установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, виправних центрів в частині організації харчування, забезпечення речовим майном та комунально-побутового обслуговування засуджених та осіб, взятих під варту, відповідає за діяльність державних установ.
Відповідно до п. 5 Висновку пропонується за неналежний відомчий контроль в частині організації харчування, забезпечення речовим майном та комунально-побутового обслуговування засуджених осіб, взятих під варту Миколаївського та Кропивницького СІЗО, заступника начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції полковника внутрішньої служби Ковтуна Анатолія Миколайовича попередити про неповну посадову відповідність (т.1,а.с.163).
Таким чином, з висновку службового розслідування вбачається, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання своїх функціональних обов'язків, передбачених наказом Південного міжрегіонального управління від 27.09.2019 року № 183/Аг «Про розподіл функціональних повноважень між керівництвом міжрегіонального управління».
Однак, матеріалами справи підтверджено, що підставою для проведення службового розслідування було протокол проведення службової наради Міністерства юстиції України від 20.09.2020 року, у порядок денний якого включено розгляд причин незадовільної організації роботи, спрямованої на усунення недоліків, виявлених за результатами інспектувань установ виконання покарань, підпорядкованих Південному міжрегіональному управлінню.
У свою чергу, суд встановив, що інспектування установ виконання покарань проводилось 28-29.08.2019 року, 14-16.08.2018 року.
Таким чином, суд доходить висновку, що предметом службового розслідування повинно було бути здійснення функціональних обов'язків позивача у період 2018-2019 роки, до 20 вересня 2020 року, дати проведеної наради, яка стала підставою для проведення службового розслідування.
Позивач наголошує на тому, що він не повинен відповідати за недотримання функціональних обов'язків, передбачених наказом Південного міжрегіонального управління від 27.09.2019 року № 183/Аг «Про розподіл функціональних повноважень між керівництвом міжрегіонального управління», оскільки цей наказ прийнятий після перевіряємого періоду, та попереднім наказом таких обов'язків за позивачем не було передбачено.
Для належної оцінки доводів позивача, судом досліджені наказ про розподіл функціональних повноважень між керівництвом міжрегіонального управління від 27.09.2019 року № 183/Аг та наказ про розподіл функціональних повноважень між керівництвом від 03.03.2018 року № 54/Аг, та встановлено таке.
Відповідно до наказу Південного міжрегіонального управління № 183/Аг від 27 вересня 2019 року «Про розподіл функціональних повноважень між керівництвом міжрегіонального управління», заступник начальника управління забезпечує та відповідає за діяльність підпорядкованих державних установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, виправних центрів в частині організації харчування, забезпечення речовим майном та комунально-побутового обслуговування засуджених та осіб, взятих під варту, відповідає за діяльність державних підприємств, координує та контролює діяльність:
- Управління виробничої діяльності підприємств;
- Управління матеріально-технічного забезпечення;
- Управління бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення (а.с. 122-123, т.2).
Відповідно до наказу Південного міжрегіонального управління «Про розподіл функціональних повноважень між керівництвом» від 03.03.2018 року № 54/Аг, заступник начальника міжрегіонального управління: 1. Забезпечує та відповідає за діяльність державних підприємств, координує та контролює діяльність: управління виробничої діяльності підприємств; управління матеріально-технічного забезпечення; сектору державного нагляду за охороною праці та навколишнім середовищем.
Відповідно до п. 2 наказу Південного міжрегіонального управління № 183/Аг від 27 вересня 2019 року, наказ від 03.03.2018 року № 54/Аг втратив чинність з прийняттям наказу № 183/Аг від 27 вересня 2019 року.
Як видно, зі змісту наказу від 03.03.2018 року № 54/Аг до повноважень ОСОБА_1 як заступника начальника міжрегіонального управління не входили функціональні обов'язки щодо забезпечення та відповідальності за діяльність підпорядкованих державних установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, виправних центрів в частині організації харчування, забезпечення речовим майном та комунально-побутового обслуговування засуджених та осіб, взятих під варту. Такі функціональні обов'язки передані заступнику начальника міжрегіонального управління з 27 вересня 2019 року, що не охоплено періодом службового розслідування.
У свою чергу, суд зазначає, що у висновку службового розслідування відсутні виявлені порушення щодо виконання позивачем своїх функціональних обов'язків за наказом Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про розподіл функціональних повноважень між керівництвом міжрегіонального управління № 54/Аг від 03 березня 2018 року.
Відповідно до п.3 розділу VI Порядку №356/5, виконавець, голова, члени комісії зобов'язані скласти усебічний і об'єктивний висновок службового розслідування та не допускати розголошення інформації, що стосується службового розслідування.
Згідно з п. 1 розділу УІІІ Порядку №356/5, за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування, який складається із вступної, описової та резолютивної частин.
У вступній частині висновку зазначаються посада, звання, прізвище, ініціали виконавця (голови, членів комісії), який (які) проводив (ли) службове розслідування, підстави для проведення службового розслідування.
В описовій частині висновку зазначаються:
відомості про обставини, за яких особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, вчинила дію або бездіяльність, що стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі;
час, місце, спосіб, мотив та мета вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки, що настали у зв'язку з цим;
посада, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в ДКВС України і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристика особи (зокрема наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), яка вчинила дисциплінарний проступок, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам;
наявність причинного зв'язку між діями або бездіяльністю особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, та їх наслідками;
умови, що передували вчиненню дії або бездіяльності чи спонукали до цього;
вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного;
відомості про залучення до проведення службового розслідування фахівців та дані про них, подані ними результати.
Однак, за встановленими обставинами, суд доходить висновку, що за результатами службового розслідування не встановлено причинного зв'язку між діями або бездіяльністю, що стали підставою для службового розслідування та особи, стосовно якої призначено службове розслідування та наявності вини позивача.
Таким чином, враховуючи викладені та встановлені обставини, суд доходить висновку, що зазначений Висновок службового розслідування не може бути підставою для видання правомірного наказу щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, комісією не вжито заходів щодо об'єктивного та оперативного встановлення дійсних обставин.
Тому, суд доходить висновку, що позивача необґрунтовано та без належних на то підстав притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом Міністерства юстиції України від 21.12.2019 року № 4079/к, та позовні вимоги про визнання протиправним та скасування цього наказу є правомірними, та належать задоволенню повністю.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач заперечуючи проти позову, за посиланням на відповідні докази не довів правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги позивача належать задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецього,13) про визнання протиправним та скасування наказу від 21 грудня 2019 року №4079/к «Про накладення дисциплінарного стягнення»,- задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецього,13) від 21 грудня 2019 року №4079/к «Про накладення дисциплінарного стягнення».
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України
Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 23» листопада 2020 року.
Суддя Л.Р. Юхтенко
.