23 листопада 2020 р. № 814/519/14
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Фульги А.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі №814/519/14 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 )
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3
про:заява про перегляд судового рішення від 18.03.2014 за нововиявленими обставинами,
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просила стягнути з ОСОБА_1 завдані державі збитки у розмірі 252 650,82 на користь Держави.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 року адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Держави в особі Військової частини НОМЕР_1 завдані державі збитки у розмірі 252 650,82 грн. Постанова суду від 18.03.2014 по справі №814/519/14 набрала законної сили 04.06.2014 року.
05.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд постанови суду від 18.03.2014 за нововиявленими обставинами в якій просить змінити постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 у справі №814/519/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Держави в особі Військової частини НОМЕР_1 завдані державі збитки у розмірі 252 650,82 грн.
В обґрунтування поданої заяви відповідач вказує, що розрахунок залишкової вартості автомобільного майна, яке підлягало стягненню було здійснено відповідачем Військовою частиною НОМЕР_1 з урахуванням кратності та повернутого в ході досудового слідства майна. Саме загальну суму 252 650,82 коп було стягнуто з ОСОБА_1 судом згідно із пунктом 13 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 року та відповідно до Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 року №880, у якому було зазначено, що нестача або розкрадання агрегатів, запасних частин, інструментів і приладдя до автомобільної техніки усіх марок відшкодовується у трикратному розмірі до їх вартості.
Позивач посилається на зміни в законодавстві які відбулися напротязі 6 років з моменту винесення рішення про стягнення з нього збитків завданих державі у трикратному
розмірі, вказує на те, що ним фактично сплачено шкоду у розмірі 85 049 грн 08 коп. та надав на підтвердження здійснення відрахувань довідку про виплати на користь військової частини НОМЕР_1 відповідних коштів.
Ухвалою суду від 09.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі № 814/519/14 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів та призначено судове засідання, про що повідомлено сторін.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримав просив його заяву задовольнити.
Відповідачем було отримано позов разом з ухвалою про відкриття провадження у справі поштою 20.10.2020 року, однак своїм правом про надання заперечень на заяву позивача не скористався відзив до суду не надав.
Враховуючи не прибуття в судове засідання заявника та відповідача належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у відповідності до ч.2 ст.368 КАС України, згідно якої неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду - розгляд заяви проведено за відсутності заявника та відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви про перегляд судового рішення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду питання про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд дійшов наступних висновків.
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. Підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення, суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Аналогічний підхід до визначення підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами викладений в Узагальненні судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами (постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22.05.2015 року № 7).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
З вищевикладених норм суд дійшов висновку, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Також, істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
З матеріалів справи суд встановив, що підставою для задоволення адміністративного позову у справі № 814/519/14 про стягнення коштів у сумі 252650,00 грн з урахуванням кратності слугував факт завдання прямих збитки позивача за втрачене військове майно, який підтверджувався довідкою визначення вартості автомобільного майна, яке не було доставлено до Військової частини НОМЕР_1 з заявника було стягнуто судом згідно із пунктом 13 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 року та відповідно до Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношені до його вартості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 року №880, у якому було зазначено, що нестача або розкрадання агрегатів, запасних частин, інструментів і приладдя до автомобільної техніки усіх марок відшкодовується у трикратному розмірі до їх вартості.
Як стало відомо суду, на теперішній час заявник частково сплатив пряму (дійсну) шкоду у розмірі 85049,08 коп (довідка про здійснення відрахувань була надана заявником до заяви).
З того часу як було винесено постанову судом відбулися зміни в законодавстві. Втратила чинність Постанова Верховної ради України «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі» у зв'язку із прийняттям Закону України №160-IX від 03.10.2019 року «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 року №604 затверджено Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості. Саме цією постановою визнано, що втратила чинність Постанова КМУ від 02.11.1995 року №880 «Про затвердження переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості. У новому затвердженому Переліку відсутні агрегати, запасні частини, інструменти і приладдя до автомобільної техніки усіх марок, за які б відшкодовувалася вартість у трикратному розмірі.
Відповідно до ч.3 ст.361 КАС України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно - правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно - правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідність фізичної особи.
Зміни, які відбулися в законодавстві пом'якшили відповідальність позивача.На даному етапі слід керуватись ст.6 ЗУ "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" за №160-IX від 03.10.2019 року згідно якої особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій; 2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб; 3) завдання шкоди у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин; 4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;5) якщо особою надано письмове зобов'язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
Посадові (службові) особи, винні в незаконному звільненні зі служби чи переміщенні військовослужбовця, поліцейського, особи рядового та начальницького складу, за шкоду, завдану у зв'язку з виплатами такій особі матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час проходження служби на нижчеоплачуваній посаді, несуть повну матеріальну відповідальність у судовому порядку.
Особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру. Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.7 ЗУ "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" Розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду. Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами.
Якщо строк експлуатації військового та іншого майна на дату його втрати закінчився або неможливо встановити час його втрати, відшкодування шкоди проводиться в розмірі 50 відсотків первинної вартості майна, якого не вистачає, але не нижче вартості металів, у тому числі дорогоцінних, та дорогоцінного каміння, які в ньому містяться, визначеної відповідно до законодавства про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.
Отже, в силу приписів п.1 ч.2ст.361 КАС України, в адміністративній справі №814/519/14 наявні нововиявлені обставини.
При цьому, суд зазначає, що відповідач не заперечує наявного у нього обов'язку щодо відшкодування майнової шкоди (завданих майнових збитків), однак, сума збитків, вказана у постанові повинна бути меншою у зв'язку зі змінами в законодавстві.
Стягненню підлягає пряма дійсна шкода без врахування кратності. Згідно наявної в матеріалах справи довідки визначення вартості автомобільного майна, яке не довезено до військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_1 загальна сума нестачі майна в 1- кратному розмірі (з урахуванням повернутого в ході досудового слідства) складає 93 392,76 грн, яку і належить стягнути з відповідача.
Частиною 4 ст.368 КАС України передбачено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Частиною 1 ст.369 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; приймає постанову - якщо переглядалася постанова; постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.
Відтак, з урахуванням наведених норм, у разі зміни судового рішення, що переглядається, суд ухвалює постанову у випадку, якщо переглядалася постанова суду.
Таким чином, за результатами розгляду заяви заявника ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.03.2014, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, а саме: змінити постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року у справі №814/519/14 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 завдану майнову шкоду у сумі 93 392,76 грн.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) ) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі №814/519/14 за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити частково.
2. Змінити постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року у справі №814/519/14 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів шляхом викладення резолютивної частини в наступній редакції: Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Військової частини НОМЕР_1 завдані державі збитки, у розмірі 93 392,76 грн (дев'яносто три тисячі триста дев'яносто дві грн 76 коп).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. П. Фульга