справа №380/10467/20
про повернення позовної заяви
23 листопада 2020 року м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І., одержав позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про стягнення штрафу з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЦЦ Україна".
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області із позовною заявою про стягнення з ТзОВ «ЦЦЦ УКРАЇНА» на користь Держави штрафу у розмірі 2550,00 грн, та 2550,00 разом у сумі 5100,00 (п'ять тисяч сто грн 00 коп.).
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2)має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3)відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4)належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5)позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З позовної заяви встановлено, що позивач просить суд стягнути з відповідача штраф на суму 5100,00 грн, які застосовані на підставі рішення №44/20 та №43/20 від 12.08.2020 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Тобто, вимога про стягнення грошових коштів в розмірі 5100,00 грн ґрунтується на підставі рішень суб'єкта владних повноважень.
Положеннями частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Щоб адміністративний позов був прийнятий до провадження судом, позивачу необхідно дотримуватись порядку подання позовної заяви в межах реалізації права на звернення до суду та кореспондуючого права на повноважний суд з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 55 Конституції України, частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
В свою чергу, положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб'єктів владних повноважень та для інших осіб.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Абзацом 2 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно пункту 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що положеннями пункту 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України законодавцем врегульовано підставу для повернення позовної заяви позивачеві у випадку порушення процесуальних строків, а саме - коли суб'єкт владних повноважень подав позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, до закінчення строку встановленого у частині другій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, для застосування положень пункту 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, слід виходити з того, що днем виникнення підстав, які дають право суб'єкту владних повноважень на звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, є день закінчення шестимісячного строку, встановленого у абзаці 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція щодо такого застосування норм права викладена в постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №826/14908/18, яка враховується під час ухвалення судового рішення.
Штрафи до позивача застосовані згідно із ст. 27 Закону України "Про рекламу".
Відповідно до ч.11 ст. 27 Закону України "Про рекламу" рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.
При цьому для оскарження таких рішень не вставлено спеціальних строків для оскарження, відтак такі рішення можуть бути оскаржені протягом загального шестимісячного строку встановленого КАС України.
Оскільки вимога про стягнення грошових коштів ґрунтується на рішенні №44/20 та №43/20 від 12.08.2020 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, то відповідно на дату звернення позивача з позовом до суду 18.11.2020 не спилив 6-ти місячний строк визначений у частині 2 статті 122 КАС України для їх оскарження відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, позивач передчасно звернувся до суду, а тому позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі приписів п.8 ч.4 ст.169 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Суддя встановив з матеріалів справи, що за подання позову, позивачем сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн, згідно платіжного доручення №2299 від 01.10.2020.
Відтак судовий збір, сплачений позивачем у сумі 2102,00 грн, підлягає поверненню з державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 248, 256 КАС України, -
постановив:
Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про стягнення штрафу з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЦЦ Україна" - повернути позивачеві разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Повернути Головному управлінню Держпродспоживслужби в Чернігівській області (вул.1 Травня, 180, м. Чернігів, 14034; код ЄДРПОУ: 40310334) з державного бюджету судовий збір в сумі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні, 0 копійок) сплачений згідно платіжного доручення №2299 від 01.10.2020.
Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею.
Суддя Коморний О.І.