про повернення позовної заяви
20 листопада 2020 року м. Київ №320/9662/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, третя особа - Броварське управління державної казначейської служби України Київської області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправною відмову ГУ ПФУ у Київській області сформувати та подати до Броварського управління Держказначейської служби України у Київській області подання про повернення збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 7766,75 грн., сплаченого при придбанні нерухомого майна - квартири.
Ухвалою суду від 16.10.2020 позовну заяву було залишено без руху, позивачеві визначено спосіб та встановлено десятиденний строк з моменту її одержання позивачем для усунення недоліків шляхом подання позовної заяви, оформленої із дотриманням ст.ст.160,161 КАСУ, із зазначенням у ній: засобів зв'язку відповідача та третьої особи, адрес електронної пошти сторін; обґрунтування підстави для сплати пенсійного збору з посиланням на доказ, яким підтверджено цей факт, за відсутності, станом на момент сплати коштів, об'єкту оподаткування збором на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; посилання на докази, якими підтверджено факт сплати суми у розмірі 776675 грн. у якості оплати придбаної квартири та представлення такого доказу суду; надання повної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність у позивача на момент укладання договору нерухомого майна та відомостей про не реалізацію ним права щодо безкоштовного придбання земельної ділянки у власність; обставини та підстави для сплати 7766,75 грн. та докази оскарження дій нотаріуса, у разі відмови у вчиненні нотаріальної дії без сплати збору на пенсійне страхування; надання обґрунтованого розрахунку суми, на стягнення якої заявлені вимоги та розкриття змісту неправомірності дій нотаріуса та/чи органу, на рахунок якого була сплачена спірна сума; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявника із розкриттям змісту порушених прав; надання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн. за дві вимоги не майнового характеру.
На виконання вимог ухвали суду позивачем було надіслано клопотання про усунення недоліків, в якому зазначено, що позивач фактично серед усіх зазначених суддею недоліків вбачає лише один - несплату судового збору та додає до свого клопотання квитанцію про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.
У зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду від 16.10.2020, судом було подовжено позивачеві строк для усунення всіх, вищеперелічених недоліків позовної заяви, про що було зазначено в ухвалі суду від 03.11.2020.
17.11.2020, на виконання вимог ухвали суду від 03.11.2020, позивач знову надає клопотання про усунення недоліків позовної заяви, у якому посилається виключено на усунення недоліків в частині сплати судового збору та додає квитанцію про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. за другу вимогу немайнового характеру. Решта вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви, зазначені в ухвалах від 16.10.2020 та 03.11.2020 позивачем були проігноровані та залишились невиконаними.
За результатом дослідження поданих клопотань, суд констатує неповне виконання вимог судового рішення, яке набуло законної сили, що є підставою для повернення позову з усіма приєднаними до нього документами.
Доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду, йому відповідає обов'язок суду розглянути справу по суті з винесенням остаточного рішення по справі, яке підлягає обов'язковому виконанню. Виконання в розумний термін також є невід'ємною частиною права на доступ до суду.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
При цьому, вирішення судом питання про наявність матеріальних передумов звернення особи до суду на стадії відкриття провадження у справі, не може свідчити про обмеження у доступі до правосуддя. У даному випадку право на доступ до правосуддя позивача було поставлено в залежність від його особистої волі виконати чи не виконати вимоги судового рішення, яке набуло законної сили.
Позивач на власний розсуд та свідомо розпорядився своїм правом та не надав суду витребуваних документів, в тому числі: позовної заяви у новій редакції, оформленої із дотриманням ст.ст.160,161 КАСУ, із зазначенням у ній: засобів зв'язку відповідача та третьої особи, адрес електронної пошти сторін; обґрунтування підстави для сплати пенсійного збору з посиланням на доказ, яким підтверджено цей факт, за відсутності, станом на момент сплати коштів, об'єкту оподаткування збором на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; посилання на докази, якими підтверджено факт сплати суми у розмірі 776675 грн. у якості оплати придбаної квартири та представлення такого доказу суду; надання повної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність у позивача на момент укладання договору нерухомого майна та відомостей про не реалізацію ним права щодо безкоштовного придбання земельної ділянки у власність; обставини та підстави для сплати 7766,75 грн. та докази оскарження дій нотаріуса, у разі відмови у вчиненні нотаріальної дії без сплати збору на пенсійне страхування; надання обґрунтованого розрахунку суми, на стягнення якої заявлені вимоги та розкриття змісту неправомірності дій нотаріуса та/чи органу, на рахунок якого була сплачена спірна сума; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявника із розкриттям змісту порушених прав.
Суд наголошує, що вказані документи були обов'язковою передумовою для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі та витребувані із розрахунком того, що дана категорія справ розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, а ефективний розгляд справ, який є основним завданням адміністративного судочинства, забезпечується в тому числі, і належною підготовкою справи з дотриманням положень про її відкриття, економії часу для своєчасного ухвалення рішення.
За приписами частини четвертої статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як вбачається із ст.160 КАСУ, зміст позовної заяви фактично повинен складатися із: а) вступної, б) мотивувальної та в) прохальної частин, а також з г) додатку до позовної заяви та повинен бути підписано особою, яка її подає або представником із зазначенням дати її подання та надання довіреності чи іншого документу, що підтверджує його повноваження. Таким чином, вже на цій стадії адміністративного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо несення обов'язку доказування обґрунтованості заявлених вимог з посиланням на докази, якими ці вимоги підтверджені та зазначити при пред'явленні позову певне коло фактів, що мають процесуальне значення. Мається на увазі факти наявності передумов права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його звернення.
Аналогічно виникає і обов'язок судді у з'ясуванні на цій стадії процесу - оцінка наявності у заявника права на пред'явлення позову і дотримання ним порядку реалізації цього права, тобто суд встановлює факти процесуального характеру.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.02.2020 у справі №640/7310/19, «форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України. Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання їх викладу зміст має бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною... Суд першої інстанції у цій частині правильно виходив з того, що вказані ним недоліки позову були очевидними та суттєвими, а тому унеможливлювали відкриття провадження в адміністративній справі та використання стадії судового провадження для виправлення помилок позивача, що можуть і повинні усуватися на стадії подання позову/виправлення його недоліків. Отож, оскільки ОСОБА_1 не усунув усіх указаних судом в ухвалі від 30 липня 2019 року недоліків позовної заяви, суд першої інстанції обґрунтовано повернув позовну заяву позивачу, як це передбачено пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України».
Таким чином, позиція Верховного Суду зводиться до того, що наявність очевидних та суттєвих недоліків є підставою для повернення позовної заяви. Ці висновки, на підставі ч.5 ст.242 КАСУ, ураховані судом і при вирішенні питання щодо відкриття провадження у даній справі.
За приписами частини четвертої статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
На підставі зазначеного, керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 (код РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548, м.Київ, вул.Ярославська, 40), третя особа - Броварське управління державної казначейської служби України Київської області (код ЄДРПОУ - 37893158, Київська область, м.Бровари, вул.Київська, буд. 286) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.