про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
24 листопада 2020 р. Справа № 120/6967/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Журавського Анатолія Туфільковича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Журавського Анатолія Туфільковича, у якому позивач просить визнати бездіяльність відповідача щодо відмови у прийнятті двох довіреностей від громадян України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неправомірною та зобов'язати прийняти такі довіреності.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктами 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, в силу приписів ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Наведені обов'язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов'язками як учасника справи, визначеними у ст. 77 КАС України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 77 КАС України).
Отже, разом з позовною заявою позивач повинен надати суду докази на підтвердження тих обставини, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги і за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав та інтересів суб'єктом владних повноважень.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що 12.06.2020 в інтересах громадян України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 він звернувся до відповідача з приводу реєстрації права власності на дві земельні ділянки. Однак йому було усно відмовлено у прийнятті відповідних заяв разом з документами, в тому числі довіреностями.
Втім, на підтвердження вказаних обставин, а саме факту звернення до відповідача та отримання відмови у вчиненні реєстраційних дій, до позовної заяви не додано жодних доказів.
Таким чином, з наведених мотивів позовна заява не відповідає вимог п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160, ч. 4 ст. 161 КАС України.
Крім того, способи захисту порушених прав фізичної та юридичної особи у сфері публічно-правових відносин визначаються статтею 5 КАС України.
Так, згідно з частиною першою вказаної статті кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, для прийняття рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії суд неодмінно повинен встановити факт його бездіяльності та констатувати її протиправний характер внаслідок порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідача-суб'єкта владних повноважень.
Водночас протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма пасивної поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати бездіяльність відповідача протиправною. Але при цьому не зазначає, яку саме бездіяльність він оскаржує, визнання якої протиправною і зумовлює необхідність покладення судом певних обов'язків на суб'єкта владних повноважень з метою захисту прав та інтересів позивача.
Отже, в існуючому вигляді заявлені позивачем вимоги не відповідають нормам процесуального права, зокрема ч. 1, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, та потребують уточнення.
Ще більшої ваги такі недоліки набувають з огляду на положення ч. 2 ст. 9 КАС України, відповідно до яких суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Тому позивачу необхідно конкретизувати, які саме дії (бездіяльність) відповідача він вважає протиправними і такими, що порушують його права та законні інтереси, внаслідок яких позивач звертається з позовом до адміністративного суду.
Відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Вимоги до оформлення документів, що додаються до позовної заяви встановлено ст. 94 КАС України.
Так, ч. 2 ст. 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно із ч. 4, 5 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55.
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
В порушення вказаних норм законодавства, додані до позовної заяви документи не засвідчені позивачем із урахуванням наведених правил.
Висновок щодо обов'язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постановах від 02.10.2018 по справі № 2а-15994/12/2670, від 11.09.2018 по справі № 826/15414/17, від 11.02.2020 по справі № 826/2935/14.
Крім того, подана позивачем позовна заява та додатки до неї, роздруковані на чернетках, зворотній бік яких містить інформацію, що немає жодного відношення як до адміністративного позову у цій справі так і до позивача (судові повістки, супровідні листи у інших справах та за участю інших осіб, ухвала суду, звернення інших осіб до органів державної влади та відповіді на звернення).
Суд зауважує, що за своєю правовою природою, позовна заява - це одна із заяв по суті справи, яка є документом та процесуальним засобом реалізації права особи на звернення до суду. У позовній заяві позивач повинен викладати свої вимоги та їх обґрунтування щодо предмета спору. Процесуальний закон не обмежує право позивача на виготовлення позовної заяви як із одностороннім так із двостороннім використанням паперового носія інформації, однак у випадку двостороннього друку документа, інформація розміщена на носії (зокрема листі формату А 4), повинна стосуватися поданого позову.
Натомість подання позовної заяви на чернетках свідчить як про неналежне ставлення до реалізації процесуальних прав особи, котра подає позов, так і про довільне сприйняття встановлених правил щодо ініціювання судового процесу.
Крім цього, використані позивачем чернетки документів містять охоронювані законом дані інших осіб. Зокрема у них відображено адресу місця проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Вказана інформація відноситься до персональних даних цих осіб, які не можуть поширюватися ОСОБА_1 без згоди суб'єкта персональних даних. При цьому порушення законодавства про захист персональних даних тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При перевірці позовної заяви судом встановлено, що позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору від 17.08.2020 № 0.0.1803917743.1 на суму 1681,60 грн.
Разом з тим, згідно даних комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що вказана квитанція зареєстрована у справі № 120/4197/20-а, а тому судовий збір за цією позовною заявою вважається несплаченим. У такому випадку ОСОБА_1 зобов'язаний долучити до позову платіжний документ, що підтверджує сплату ним судового збору саме за цим позовом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00 гривні.
Як видно із матеріалів справи позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати прийняти від імені позивача дві довіреності від громадян України Мороз Т.В. від 02.09.2019 № 3-877 видану державним нотаріусом та довіреність ОСОБА_3 від 31.07.2019 № 75 видану Степанівською сільською радою. Така вимога є немайновою.
Отже, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, який фактично містить дві позовні вимоги немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 1681,60 грн. (840,80 грн. х 2 позовні вимоги немайнового характеру).
Таким чином, з метою виконання вимог Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами КАС України, позивачу слід здійснити оплату судового збору за звернення до суду в розмірі 1681,60 грн.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви у спосіб надання до суду:
- належним чином засвідчені докази факту звернення до відповідача та отримання відмови у вчиненні реєстраційних дій;
- письмової заяви про уточнення прохальної частини позовної заяви з метою чіткого формулювання змісту позовних вимог у відповідності із вимогами ст. 5 КАС України;
- засвідчені копії документів, що долучені до матеріалів позовної заяви в двох примірниках (для суду та для направлення відповідачу);
- надання документу який підтверджує сплату судового збору у сумі 1681 грн. 60 коп. або документу який підтверджує підстави для звільнення від обов'язку його сплати в силу закону. Реквізити для сплати судового збору: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Журавського Анатолія Туфільковича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Богоніс Михайло Богданович