23 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 916/3117/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 і рішення Господарського суду Одеської області від 20.02.2020, у справі
за позовом Фермерського господарства "Веста-Юг"
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса
про стягнення 4 087 082,16 грн,
02.10.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 (повний текст складено 28.05.2020) і рішення Господарського суду Одеської області від 20.02.2020 у справі № 916/3117/19, подана 24.09.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв'язку.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.10.2020 касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 і рішення Господарського суду Одеської області від 20.02.2020 у справі № 916/3117/19 залишено без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із зазначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) подання цієї скарги та визнанням неповажними причин пропуску строку на касаційне оскарження, надано скаржнику строк для усунення недоліків до 06.11.2020, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.
03.11.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Розглянувши клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про визнання неповажними причин пропуску строку на касаційне оскарження з огляду на таке.
Повний текст постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 складено 28.05.2020, тому останнім днем оскарження зазначеної постанови, відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" і Господарського процесуального кодексу України, є 06.08.2020.
Проте Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса подав касаційну скаргу 24.09.2019, тобто поза межами двадцятиденного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження і зазначає, що отримав повний текст оскаржуваної постанови 05.06.2020, але відповідальну особу за підготовку касаційної скарги у справі № 916/3117/19 було звільнено 04.08.2020, а на його посаду взято іншого працівника, який став до роботи 16.09.2020. Про те, що касаційна скарга у справі № 916/3117/19 не подана, скаржник дізнався лише 18.09.2020 з доручення Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України. До цього часу скаржник вважав, що претензійна-правова робота ведеться належним чином та не був обізнаний про бездіяльність попереднього юрисконсульта.
Частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 зазначеного Кодексу.
Згідно із частиною 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Разом з цим, як убачається з постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020, Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеса, який є заявником апеляційної скарги, було відомо про ухвалення зазначеної постанови, оскільки її представник Дем'янов В. Ю. був присутній у судовому засіданні 27.05.2020. Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивоване неналежним виконанням попереднім працівником своїх посадових обов'язків. Однак Верховний Суд дійшов висновку, що зазначені обставини не є поважними причинами пропуску строку касаційного оскарження.
Пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 і рішення Господарського суду Одеської області від 20.02.2020 у справі № 916/3117/19 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник звернувся з касаційною скаргою через три з половиною місяці з дня вручення йому повного тексту оскаржуваного судового рішення.
Керуючись статтями 234, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 і рішення Господарського суду Одеської області від 20.02.2020 у справі № 916/3117/19.
2. Копію касаційної скарги та оригінали доданих до неї документів, у тому числі платіжне доручення від 25.06.2020 № 387 про сплату судового збору на суму 122 612,46 грн, повернути Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеса.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
В. А. Зуєв