Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1742/18
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Рильова В.В.
судді: Новікова Н.А. , Присяжнюк О.О.
при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 , Волинська область, Луцький район, село Гаразджа
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного Науково-технічного Університету", місто Харків
про стягнення вартості частини майна
за участю представників :
позивача - адвокат Терлецький О.М., довіреність б/н від 30.07.2018;
відповідача - адвокат Сєтов М.О., довіреність б/н від 21.02.2019;
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного Науково-технічного Університету" (відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача суму вартості частини майна та прибутку товариства внаслідок виключення учасника в розмірі 405 641,40 грн., 3% річних в розмірі 14 303,00 грн. та інфляційні 57 306,23 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1742/18; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
28 вересня 2018 року до суду надійшла заява представника позивача про збільшення (уточнення) позовних вимог (вх. № 28317), в якій останній просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут міжнародного науково-технічного університету" на користь ОСОБА_1 суму ринкової вартості частини майна: нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Сагайдачного гетьмана, буд. 6 , в розмірі 2 580 407,90 грн. Судовий збір в розмірі 38 706, 12 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут міжнародного науково-технічного університету".
Ухвалою суду від 02.10.2018 заяву позивача про збільшення (уточнення) позовних вимог (вх. № 28317 від 28.09.2018) прийнято та продовжено розгляд справи № 922/1742/18 з урахуванням вказаної заяви.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.10.2018 справу № 922/1742/18 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів. Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 09 жовтня 2018 року визначено склад колегії суддів у справі № 922/1742/18: головуючий суддя Рильова В.В., суддя Новікова Н.А. та суддя Шарко Л.В.
Ухвалою суду від 10.10.2018 справу № 922/1742/18 прийнято до колегіального розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 26.11.2018 у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз; провадження у справі № 922/1742/18 зупинено на час проведення експертизи. Разом з тим, 01 квітня 2019 року від Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення № 8910 (за вх. № 2964) про неможливість надання висновку експерта судово-економічної експертизи.
Ухвалою суду від 10.04.2019 провадження у справі № 922/1742/18 поновлено. Враховуючи повідомлення експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про те, у штаті Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз відсутні фахівців з визначення вартості нематеріальних активів, що, в свою чергу, унеможливлює визначення повної ринкової вартості активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" з урахуванням всього майна товариства (включаючи нематеріальні активи), ухвалою суду від 16.04.2019 проведення судової експертизи у справі № 922/1742/18 доручено іншій експертній установі - Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз; провадження у справі № 922/1742/18 зупинено.
24 грудня 2019 року до Господарського суду Харківської області надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного Науково-технічного Університету" на ухвалу 16 квітня 2019 року у справі № 922/1742/18.
На запит Господарського суду Харківської області матеріали справи № 922/1742/18 повернуто Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз; 21 січня 2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного Науково-технічного Університету" разом зі справою № 922/1742/18 направлено до Східного апеляційного господарського суду у встановленому законом порядку.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16 березня 2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного Науково-технічного Університету" на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.04.2019 року у справі № 922/1742/18 повернуто заявнику. Матеріали справи № 922/1742/18 направлено до Господарського суду Харківської області.
Крім того, 06 квітня 2020 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшло повідомлення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновків (судової оціночно-будівельної експертизи та товарознавчої експертизи), згідно якого 23.12.2019 року експертами з економічних видів досліджень складено повідомлення про неможливість надання висновку з експертизи з причин незадоволення клопотання експертів в частині уточнення експертного завдання (надійшло до суду 21.01.2020 за вх. № 1435). Також з урахуванням того, що станом на 26 березня 2020 року матеріали справи № 922/1742/18 не повернуто до експертної установи, експертами зроблено висновок про неможливість надання висновків судової оціночно-будівельної експертизи та товарознавчої експертизи.
Враховуючи необхідність мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом, 09.04.2020 судом повідомлено учасників справи про те, що питання щодо поновлення провадження у справі № 922/1742/18 буде вирішено судом поза межами строку дії карантину.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392, з 01.06.2020 послаблено протиепідемічні заходи. Ухвалою суду від 22.06.2020 провадження у справі № 922/1742/18 поновлено та призначено підготовче засідання. Враховуючи те, що один із суддів-членів колегії довгостроково відсутній, а строк розгляду справи у підготовчому засіданні закінчується 23 липня 2020 року, Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Харківської області від 22.07.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи для заміни судді Шарко Л.В.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2020 для розгляду справи № 922/1742/18 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Рильова В.В., судді: Новікова Н.А., Присяжнюк О.О.
Ухвалою суду від 22.07.2020 справу № 922/1742/18 прийнято до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя - Рильова В.В., судді: Новікова Н.А., Присяжнюк О.О. спочатку - в загальному порядку.
В ході розгляду справи судом задоволено заяву Фізичної особи ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та заяву про збільшення позовних вимог (за № 9971 від 29.04.2020) у справі № 922/1742/18; постановлено ухвалу від 01.10.2020, якою прийнято заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог до стягнення загальної суми - 48 522 603,32 грн., з яких - вартість частини майна в розмірі 31 067 077,17 грн., три проценти річних в сумі 3 913 942,43 грн., а також інфляційні в сумі 13 541 583,73 грн. та подальший розгляд справи постановлено здійснювати з її урахуванням.
Під час підготовчого провадження учасники справи виклали письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору. Хід розгляду справи викладено в попередніх ухвалах суду.
За результатами підготовчого засідання 13 жовтня 2020 року у справі № 922/1742/18 судом, на підставі частини другої статті 185, частини першої статті 195 ГПК України, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 20 жовтня 2020 року.
З причин неможливості судді Рильової В.В. відправляти правосуддя у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю - перебування на лікарняному з 20 жовтня по 02 листопада 2020 року (відповідно до листка непрацездатності серія АДП № 535394 від 20.10.2020), судове засідання у справі № 922/1742/18, призначене на 20 жовтня 2020 року о 10:00 годині, не проводилось. Учасників справи в порядку статті 120 ГПК України повідомлено про те, що судове засідання у справі № 922/1742/18 відбудеться 12 листопада 2020 року.
Представник Фізичної особи ОСОБА_1 , який брав участь в судовому засіданні 12.11.2020, позовні вимоги підтримував, обґрунтовуючи заявлену до стягнення суму - 31 067 077,17 грн. Висновком оціночно-будівельної експертизи № 2954 від 01.04.2020, згідно якого позивачем розраховано вартість частки 35% у незареєстрованому майні Товариства - 12 859 407,17 грн., а також Висновком економічної експертизи № 2959 від 08.04.2020 у відповідності до якого вартість частини майна, пропорційна частині 35% у статутному капіталі (в т.ч. прав інтелектуальної власності, нежитлових приміщень) ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного Науково-технічного Університету", що належить до виплати ОСОБА_1 станом 15 березня 2016 року - дати виходу зі складу учасників Товариства з урахуванням наданих на дослідження документів та Висновку оціночно- будівельної експертизи № 2954 від 01.04.2020 складає 18 207 670,00 грн.
Представник ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного Науково-технічного Університету" в судовому засіданні 12.11.2020 проти позову заперечував в повному обсязі, зазначив, що формування ОСОБА_1 своєї частки розміром 35% у статутному капіталі Товариства станом на 15.03.2016 наявними у матеріалах справи документами не підтверджується, а суму чистих активів ОСОБА_1 розміром 35% у статутному капіталі Товариства станом на 15.03.2016 встановити не видається за можливе.
Крім того, на переконання відповідача, незареєстрована площа по вул. Сагайдачного, 6 в розмірі 1 750,8 м. кв. та незареєстрована площа по вул. Елетроапаратна, 3 в розмірі 205,2 м. кв., про які зазначає позивач у заяві про збільшення позовних вимог, ніколи не перебувала у власності Товариства, ніколи не була включена до його активів, ніколи не була зареєстрована за Товариством а тому посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що він, як виключений з Товариства учасник має право на 35% вартості такого майна, також є безпідставними.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги Фізичної особи ОСОБА_1 та заперечення ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного Науково-технічного Університету" , об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно Протоколу № 1 установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково технічного університету" від 15 січня 2001 року, підписаного представником Закритого акціонерного товариства "Міжнародний науково-технічний університет" Балакіровим Ю.А., громадянином ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_1 вбачається, що присутні вирішили: створити Товариство з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково технічного університету"; для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів засновників створити статутний фонд у розмірі 3 231 035,00 грн. При цьому, ОСОБА_1 вносить свій внесок у вигляді авторських свідоцтв № 148572 від 08.02.1989 та № 4343739/24-24 від 17.06.1989, що є об'єктами інтелектуальної власності загальна вартість яких складає 1 130 862,00 грн. що складає 35% Статутного фонду Товариства.
Наведене вище відображено також в пункті 3.1. Установчого договору про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково технічного університету".
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково технічного університету" 23 лютого 2012 року видано ОСОБА_1 свідоцтво учасника товариства, відповідно якого його частка у статутному фонді Товариства складає 1 130 862,25 грн., що відповідає 35% Статутного капіталу. Загальний внесок ОСОБА_1 сформований правом власності на винахід "Пристрій для діагностики захворювань", яке засвідчується патентом на винахід № НОМЕР_1 , виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, вартістю 1 130 862,00 грн.
Згідно Витягу з Протоколу № 2 засідання загальних зборів (позачергових) Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний Міжнародного науково технічного університету" від 15.03.2016, - в результативній частині протоколу та у рішенні засновників загальних зборів зазначається про виключення ОСОБА_1 зі складу засновників ТОВ "ЛБІ МНТУ" та повернення ОСОБА_1 його внеску до статутного капіталу Товариства, а саме права власності на винахід "Пристрій для діагностики захворювань", засвідчене патентом на винахід № НОМЕР_1 , виданим державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, вартістю 1 130 862 ,00 грн.
Також з наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань станом на 06 квітня 2016 року щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний Міжнародного науково технічного університету" вбачається, що розмір статутного капіталу (статутного або складеного) - 3 231 035,00 грн., що в свою чергу підтверджує формування статутного капіталу в повному об'ємі.
Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 зазначив, що відповідно запису, внесеного Державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань 08.04.2016 - "зміна складу або інформації про засновників", проведено реєстраційну дію щодо виключення його зі складу учасників Товариства.
Згідно пункту 4.18. Статуту ТОВ "ЛБІ МНТУ" при виході Учасника з Товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці у Статутному фонді. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства і в строк до 12 місяців з дня виходу. Відповідно до пункту 4.19. Статуту Учаснику, який вибув виплачується належна йому частина прибутку, одержаного Товариством в даному році до моменту його виходу.
Однак, жодних дій вказаних у пунктах 4.18., 4.19. Статуту Товариство не здійснило, а відповідні порушення стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із позовом про стягнення з ТОВ "ЛБІ МНТУ" в примусовому порядку вартості частини майна Товариства, пропорційної його частці у Статутному фонді - тобто 35%, що з урахуванням збільшення розміру позовних вимог склало (всього) 31 067 077,17 грн. Крім того, внаслідок прострочення виконання ТОВ "ЛБІ МНТУ" грошового зобов'язання, позивачем також нараховано та заявлено до стягнення в порядку статті 625 Цивільного кодексу України три проценти річних в розмірі 3 913 942,43 грн., інфляційні втрати в розмірі 13 541 583,73 грн.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Частиною першою статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Статтями 116 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) та 10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства.
Частинами першою та другою статті 148 ЦК України (в редакції чинній на дату виходу) встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Статтею 64 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.
Відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Згідно пункту 4.18. Статуту ТОВ "ЛБІ МНТУ" при виході Учасника з Товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці у Статутному фонді. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства і в строк до 12 місяців з дня виходу. Відповідно до пункту 4.19. Статуту Учаснику, який вибув виплачується належна йому частина прибутку, одержаного Товариством в даному році до моменту його виходу.
При цьому, розрахунок вартості майна та розмір частини прибутку товариства, належні до виплати учаснику, який виходить / якого виключено з Товариства, повинні обчислюватись на дату волевиявлення учасника вийти з товариства / на дату виходу з товариства.
Згідно з частиною третьою статті 148 ЦК України (в редакції чинній на дату виходу) спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.
Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
За змістом частини першої статті 66 та статті 139 ГК України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.
Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов'язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.
За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів (правова позиція, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 925/1165/14, провадження № 12-38гс12).
При вирішенні даного спору суд враховує Висновки оціночно-будівельної експертизи № 2954 від 01.04.2020, на вирішення якої було поставлено питання: "Яка дійсна ринкова вартість активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут міжнародного науково- технічного університету", а саме об'єктів нерухомості за адресою: м. Луцьк, вул. Сагайдачного, 6, зареєстрованою площею 2,542,7 кв.м. (фактична площа 4.293.5 кв.м.) та м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3 , зареєстрованою площею 645.5 кв.м. (фактична площа 850,7 кв.м.) станом на 15 березня 2016 року?", а також Висновки економічної експертизи № 2959 від 08.04.2020, на вирішення якої було поставлено питання: "Яка вартість частки (35%) майна (в т.ч. прав інтелектуальної власності, нежитлових приміщень) ТОВ "Луцький біотехнічний інститут міжнародного науково- технічного університету" належить до виплати ОСОБА_1 станом на 15.03.2016 року - дату виходу зі складу учасників Товариства, з урахуванням наявних документів та висновків оціночно-будівельної експертизи?", проведених на замовлення ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що за Висновком економічної експертизи № 2959 від 08.04.2020, згідно наданих на дослідження документів встановлено, що у власності ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково- технічною університету" станом на 15.03.2016 знаходяться права власності на винаходи та нежитлові приміщення, а саме:
- право власності на винахід "Пристрій для діагностики захворювань" вартістю 1130862,00 грн., внесене до статутного фонду Товариства ОСОБА_1 , згідно відомостей, наведених в Установчому договорі про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково- технічного університету", затверджене протоколом загальних зборів № 1 від 15.06.2001;
- право власності на винахід вартістю 1357035,00 грн., внесене до статутного фонду Товариства ОСОБА_2 , згідно відомостей, наведених в Установчому договорі про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут і Міжнародного науково-технічного університету", затверджене протоколом загальних зборів № 1 від 15.06.2001:
- нежитлове приміщення за адресою: м. Луцьк, вул. Сагайдачного, 6 , із загальною зареєстрованою площею 2542,7 кв.м., що підтверджується Актом прийому-передачі від 01.04.2004, Свідоцтвом про право власності на нежитлове приміщення за адресою м. Луцьк, вул. Сагайдачного, 6 від 14.08 2002 та Рішенням Господарського суду Волинської області від 03.08.2012 по справі № 5004/725/12;
- нежитлове приміщення за адресою: м. Луцьк, вул. Електроапарата, 3 , із загальною зареєстрованою площею 645,5 кв.м., що підтверджується Актом прийому-передачі від 01.04.2004, Свідоцтвом про право власності на нежитлове приміщення за адресою м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3 від 07.02.2001 та Рішенням Господарського суду Волинської області від 28.08.2012 по справі № 5004/726/12.
За результатом проведеної оціночно-будівельної експеризи у Висновку судового експерта Перекрьостова В.М. № 2954 від 01.04.2020 було визначено, що:
- ринкова вартість нежитлового будинку за адресою, м. Луцьк, вул. Сагайдачного, 6 . із загальною зареєстрованої площею 2542,7 кв.м., в тому числі площа підвалу становить 803,6 кв.м., станом на 15.03.2016 року становить: 58098636.00 грн. (п'ятдесят вісім мільйонів дев'яносто вісім тисяч шістсот тридцять шість) з ПДВ (або 48 415 530,00 грн. без ГІДВ);
- ринкова вартість будинку (гуртожиток) та адресою: м. Луцьк, вул. Електроапарата, 3 , із загальною зареєстрованої площею 645,5 кв.м., станом на 15.03.2016 року становить: 4349915,00 грн. (чотири мільйони триста сорок дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) з ПДВ (або 3 624 929,17 грн. без ПДВ).
При цьому, у зв'язку з тим, що на дослідження експерту не надано відомості щодо балансової та ринкової вартості станом на 15.03.2016 права власності на винахід "Пристрій для діагностики захворювань" вартістю 1130862,00 грн., внесене до статутного фонду Товариства ОСОБА_1 , згідно відомостей, наведених в Установчому договорі про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково- технічною університету", затверджене протоколом загальних зборів №1 від 15.06.2001, а також визначення станом на 15.03.2016 балансової та ринкової вартості права власності на винахід вартістю 1357035,00 грн., внесене до статутною фонду Товариства ОСОБА_2 , згідно відомостей, наведених в Установчому договорі про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету", затверджене Протоколом загальних зборів № 1 від 15.06.2001, експертом проведено розрахунок показника вартості чистих активів товариства та вартості частки ОСОБА_1 (35%) у статутному капіталі Товариства на підставі даних наданого на дослідження Балансу станом на 31.03.2016 з урахуванням визначеної у Висновку судового експерта Перекрьостова В.М. № 2954 від 01.04.2020 оціночно-будівельної експертизи ринкової вартості нежитлового будинку за адресою: м. Луцьк, вул. Сагайдачного, 6 , із загальною зареєстрованою площею 2542,7 кв.м. та будинку (гуртожитку) за адресою: м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3 , із загальною зареєстрованою площею 645,5 кв.м. станом на 15.03.2016.
За даними Балансу Товариства станом на 31.03.2016 загальна вартість активів ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" складала 15,1 тис. грн.
З урахуванням ринкової вартості нежитлового будинку за адресою: м. Луцьк, вул. Сагайдачного, 6 станом на 15.03.2016 в розмірі 48415530,00 без ПДВ /48415,5 тис. грн./ та ринкової вартості будинку (гуртожитку) за адресою: м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3 станом на 15.03.2016 в розмірі 3624929,17 грн. без ПДВ /3624,9 тис. грн./ - визначених у Висновку експерта № 2954 від 01.04.2020 за результатами проведеної оціночно-будівельної експертизи, вартість активів ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" становить: Активи ТОВ "ЛБІ МНТУ" = 48 415,5 тис. грн. + 3 624,9 тис. грн. +15,1 тис. грн. = 52055,5 тис. грн.
За даними Балансу ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" станом на 31.03.2016 загальна сума зобов'язань становила 33,6 тис. грн. Отже, вартість чистих активів Товариства становить: Чисті Активи = Активи - Зобов'язання; Чисті Активи ТОВ "ЛБІ МНТУ" = 52055,5 тис. грн. - 33,6 тис. грн. = 52 021,9 тис. грн.
Таким чином, вартість частки (35%) майна (в т.ч. прав інтелектуальної власності, нежитлових приміщень) ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету", що належить до виплати ОСОБА_1 станом на 15 березня 2016 року - дату виходу зі складу учасників товариства, складає: 52 021,9 тис. грн. х 35% = 18 207,67 тис. грн.
Таким чином, вартість частини майна, пропорційна частці 35% у статутному капіталі (в т.ч. прав інтелектуальної власності, нежитлових приміщень) Товариства, що належить до виплати ОСОБА_1 станом на 15 березня 2016 року в сумі 18 207 670,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Разом з тим, згідно Висновку оціночно-будівельної експертизи № 2954 від 01.04.2020 встановлено також, що:
1. вартість незареєстрованої площі 1750.8 кв.м. за адресою м. Луцьк, вул. Сагайдачного, 6 , становить 42 703 588,00 грн. (35 586 323,33 грн. без ПДВ)
(100 802 224,00 грн. - 58 098 636,00 грн.)
2. вартість незареєстрованої площі 205.2 кв.м. за адресою м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3 , становить 1 385 808,00 грн. (1 154 840,00 грн. без ПДВ)
(5 735 723,00 грн. - 4 349 915.00 грн.)
Загальна вартість незареєстрованих площ 44 089 396,00 грн. (36 741 163,33 грн. без ПДВ). При цьому вартість частки 35% в такому незареєстрованому майні становить 12 859 407,17 грн. без ПДВ.
Зазначену вартість незареєстрованих площ не враховано у вартість частки, так як експерт не відповідає на питання права щодо незареєстрованої площі, а саме права власності чи фактичної власності на таку площу, тому надання правової оцінки такому факту є компетенцією суду. Згідно Висновку оціночно-будівельної експертизи № 2954 від 01.04.2020 таку незареєстровану площу лише оцінено, проте не включено до активів. Водночас її можливо зареєструвати згідно вимог чинного законодавства так як все забудовано у відповідності до будівельних та санітарних норм.
Слід зауважити, що згідно постанови Вищого господарського суду України від 18вересня 2012 року у справі № 6/51-75 із власності юридичної особи ТОВ "Освіта-плюс", єдиним статутним власником якої є ОСОБА_1 , остаточно вибула у зв'язку із скасуванням рішення господарського суду Волинської області від 04 серпня 2008 року, реконструйована площа 1750,8 кв.м. 3-го та 4-го поверхів приміщення за адресою м. Луцьк, вул. Сагайдачного, 6 . Зокрема, постановою визначено "ТОВ "Освіта-Плюс" було проведено реконструкцію першого та другого поверхів приміщення з добудовою тамбура, третього та мансардного поверхів по вулиці Сагайдачного, 6 у місті Луцьку . При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Освіта-Плюс" не було виготовлено проектну документацію на будівництво, як це визначено ст. 28 ЗУ "Про планування і забудову територій". Рішення Господарського суду Волинської області від 04 серпня 2008 року скасоване постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24 липня 2012 року.
Згідно рішення господарського суду Волинської області від 03 серпня 2012 року у справі № 5004/725/12, яке набрало законної сили 30 жовтня 2012 року, згідно постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2012 року та постанови Вищого господарського суду України від 18 грудня 2012 року, за ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" визнано право власності та витребувано у ТОВ "Освіта-плюс" нежитлове приміщення за адресою м. Луцьк, вул. Сагайдачного, 6 , площею 2542,70 кв.м, а саме підвал, 1-й та 2-й поверхи. Таким чином, починаючи з 30 жовтня 2012 року ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" фактично володіє усією площею 4293,50 кв.м нежитлового приміщення по вул. Сагайдачного, 6 .
Також згідно постанови Вищого господарського суду України від 12 вересня 2012 року у справі № 6/71-75 , із власності ТОВ "Освіта-плюс" остаточно вибула у зв'язку із скасуванням рішення господарського суду Волинської області від 14 грудня 2009 року по цій же справі, реконструйована площа 212,5 кв.м. надбудови 4-го поверху приміщення за адресою м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3 . Рішення господарського суду Волинської області від 14 грудня 2009 року скасовано постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24 липня 2012 року.
Так, з постанови Вищого господарського суду України від 12 вересня 2012 року у справі № 6/71-75 вбачається, що: "судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Луцької міської ради № 20102 від 10.09.2008 р. між Луцькою міською радою та ТОВ "Освіта-Плюс" 20.02.2009 р. укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1302 га по вулиці Електроапаратній, 3 у місті Луцьку , на якій розташоване зазначене нежитлове приміщення, для обслуговування адміністративного корпусу. ТОВ "Освіта-Плюс" було проведено реконструкцію учбового корпусу під гуртожиток та надбудову IV поверху по вул. Електроапаратній, 3 у місті Луцьку".
Згідно рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2012 року у справі № 5004/726/12, яке набрало законної сили 03 грудня 2012 року, згідно постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 03 грудня 2012 року та постанови Вищого господарського суду України від 05 лютого 2013 року за ТОВ "Луцький біотехнічний інститут міжнародного науково-технічного університету" визнано право власності та витребувано у ТОВ "Освіта-плюс" нежитлове приміщення за адресою м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, площею 645,5 кв.м., а саме 1-й, 2-й та 3-й поверхи.
Таким чином, починаючи з 03 грудня 2012 року TOB "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" фактично володіє усією площею 850,7 кв.м нежитлового приміщення по вул. Електроапаратна, 3 .
Отже, реконструйована площа 1750,8 кв.м. 3-го та 4-го поверхів приміщення за адресою м. Луцьк, вул. Сагайдачного, 6, та реконструйована площа 205,2 кв.м. за адресою м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, є фактичною власністю ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" та підлягає оцінці і поділу у зв'язку виключенням ОСОБА_1 , як учасника ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" зі складу учасників.
Матеріали справи містять Витяг про реєстрації права власності на нерухоме майно № 20145116 від 08.09.2008 за адресою: місто Луцьк, вул. Сагайдачного, загальною площею 4293,5 кв.м (том 5, арк.с. 192), а також Витяг про реєстрації права власності на нерухоме майно № 25188564 від 01.02.2010 за адресою: місто Луцьк, вул. Електроапаратна, 3 на гуртожиток /А-4/ на підставі рішення суду № 6/71-75 від 14.12.2009 (згідно якого загальна площа становить 850,7 кв.м).
У розрізі спірних правовідносин, при вирішенні даної справи судом також враховано правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 29/5005/6381/2011, згідно якої створені внаслідок формального поділу об'єкти не можуть вважатися новоствореними у розмінні норм ЦК України. Отже, внаслідок такого поділу об'єкта майна попередній власник не позбавлений права звернутися з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, навіть якщо майно зазнало тих чи інших перетворень. Відчужене поза волею власника майно може бути витребуване з чужого незаконного володіння навіть у разі закриття відповідного розділу в Державному реєстрі та скасування індивідуального номера об'єкта нерухомого майна.
Не є новоствореним об'єктом об'єкт нерухомого майна, створений з прив'язкою до вже існуючої нерухомості, з використанням її функціональних елементів, (правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 06.07.2016 у справі № 6-1213цс16, а також сформована в постанові Верховного суду від 18.04.2018 у справі № 910/4650/17).
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" частки 35% в незареєстрованому майні - нежитлових приміщеннях (згідно фактичної площі об'єкта нерухомості), що становить 12 859 407,17 грн. обґрунтовані і також підлягають задоволенню.
Водночас, суд не приймає заперечення відповідача та подані до матеріалів справи: Консультативний висновок щодо висновків зазначених у висновку експерта за результатами проведеної економічної експертизи № 2959 від 08.04.2020 від 11.08.2020, як такий, що не містить застереження щодо обізнаності експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а також Висновок експерта за результатами проведення судово- економічної експертизи від 18.08.2020 № 31/08-2020, оскільки його було підготовлено для подальшого подання до суду м. Луцьку.
Крім того, у відповідності до приписів статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у даному випадку, за порушення виконання грошового зобов'язання на відповідача покладається відповідальність, відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку у вигляді інфляційних втрат весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
Перевіривши надані позивачем до матеріалів справи розрахунки: три проценти річних за період з 16 березня 2016 року по 31 травня 2020 року в розмірі 3 913 942,43 грн. та інфляційні у період квітень 2016 року - лютий 2020 року (оскільки згідно розрахунку позивача з березня по травень 2020 року "індекс не встановлено", а отже не враховується та не перевіряється судом) в розмірі 13 541 583,73 грн., суд встановив, що обраний ОСОБА_1 період нарахування 3% річних та інфляційних на грошове зобов'язання відповідача не відповідає статті 54 Закону України "Про господарські товариства" і визначеному у пункті 4.18. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут міжнародного науково-технічного університету" строку виплати частини майна Товариства при виході з нього Учасника - 12 місяців з дня виходу.
Водночас, з урахуванням конкретних обставин справи суд самостійно визначає суми нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань. Отже, здійснивши самостійний розрахунок 3% річних суд зазначає, що арифметично правильними є нарахування трьох процентів річних у період з 16.03.2017 по 31.05.2020 на суму 2 991 592,79 грн.
Щодо нарахування інфляційних втрат слід зазначити, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць, у якому мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (мала місце дефляція). За розрахунком суду інфляційне збільшення суми боргу з квітня 2017 року по лютий 2020 року становить 7 699 140,31 грн.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині і стягнення з ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" 3% річних в розмірі 2 991 592,79 грн. та інфляційних втрат в розмірі 7 699 140,31 грн. В решті позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства суд відмовляє, у зв'язку із безпідставністю відповідних нарахувань.
Розглянувши також вимоги ОСОБА_1 щодо розподілу судових витрат у даній справі та стягнення з ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" витрат зі сплати судового збору та витрат, пов'язаних із проведенням експертизи, суд зазначає таке.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Згідно також частини другої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково - в сумі (всього) 41 757 810,27 грн. Відповідно, сума судового збору, що підлягає розподілу у даній справі становить 626 367,16 грн.
У даному випадку, сплачений ОСОБА_1 судовий збір в сумі 38 706,12 грн. покладається судом на ТОВ "Луцький біотехнічний інститут міжнародного науково-технічного університету". Також стягненню з відповідача на користь Державного бюджету підлягає залишок судового збору в сумі 587 661,04 грн., від сплати якого позивача було звільнено судом у встановленому законом порядку.
Також відповідно до приписів статті 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою встановлення вартості частки (35%) майна (в т.ч. прав інтелектуальної власності, нежитлових приміщень) ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету", що належить до виплати ОСОБА_1 станом на 15 березня 2016 року, позивач звернувся до ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа" для проведення комплексної оціночно-будівельної та економічної експертизи, відповідно до статей 69, 98, 101 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно Договору № 25/02-1 від 25 лютого 2020 року, укладеного між ОСОБА_3 (як Замовником) та ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа" (код ЄДРПОУ 37739518), вартість послуг складає 65 000,00 грн.
ОСОБА_1 на підставі рахунку ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа" № 25/02-7 від 25.02.2020 здійснив оплату за проведення комплексної оціночно-будівельної та економічної експертизи у справі № 922/1742/18 на суму 65 000,00 грн., що підтверджується оригіналом Квитанції АТ КБ Приватбанк № 0.0.1636495105.1 від 02 березня 2020 року.
Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною дев'ятою зазначеної статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи те, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій ТОВ "ЛБІ МНТУ", а також приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи клопотання відповідача щодо зменшення розміру відповідних судових витрат, суд вважає за можливе покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут міжнародного науково-технічного університету" витрати позивача, пов'язані із проведенням експертизи у розмірі 65 000,00 грн., що встановлено в Договорі № 25/02-1 від 25.02.2020.
Керуючись статтями 1, 2, 13, 15, 16, 73-80, 86, 123, 126, 127, 129, 221, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут міжнародного науково-технічного університету" (місцезнаходження: 61000, місто Харків, вулиця 17-го Партз'їзду, будинок 38А; код ЄДРПОУ 31572252) на користь Фізичної особи ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ; номер РНОКПП НОМЕР_2 ) суму вартості частини майна та прибутку товариства внаслідок виключення учасника в розмірі 31 067 077,17 грн., 3% річних в розмірі 2 991 592,79 грн., інфляційні втрати в розмірі 7 699 140,31 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 38 706,12 грн. та витрати за проведення судової експертизи в розмірі 65 000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут міжнародного науково-технічного університету" (місцезнаходження: 61000, місто Харків, вулиця 17-го Партз'їзду, будинок 38А; код ЄДРПОУ 31572252) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 587 661,04 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України, з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "23" листопада 2020 р.
Головуючий суддя Суддя Суддя В.В. Рильова Н.А. Новікова О.О. Присяжнюк
справа № 922/1742/18