Справа № 676/1939/20
Провадження № 1-кп/676/268/20
23 листопада 2020 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кам'янець - Подільському кримінальне провадження №12020240000000018 від 16 січня 2020 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кам'янця-Подільського Хмельницької області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, який не має утриманців, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2007 року за ч. 1 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік, звільненого від відбуття покарання а підставі ст.. 75 КК України з іспитовим строком один рік,
- вироком Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2008 року за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст.ст.70,71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців,
- вироком Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 серпня 2017 рок за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строку один рік сім місяців, вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 20 березня 2018 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки,
- вироком Дарницького районного суду м. Києва від 01 листопада 2018 року за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки два місяці, 28 лютого 2019 року ухвалою Київського апеляційного суду звільненого від подальшого відбуття покарання в зв'язку з повним відбуттям призначеного вироком Дарницького районного суду м. Києва від 01 листопада 2018 року покарання у виді позбавлення волі на строк три роки два місяці;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
встановив:
16 січня 2020 року близько 13 години ОСОБА_5 , перебуваючи неподалік домоволодіння АДРЕСА_2 , на ґрунті виниклих неприязних відносин із ОСОБА_7 , вступив у словесну суперечку із останнім. Під час цієї словесної сперечки ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання негативних наслідків, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , умисно наніс три удари палицею по руках і тулубу останнього, не спричинивши йому тілесних ушкоджень.
В подальшому, ОСОБА_7 із правого рукава своєї куртки витягнув ніж, після чого між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 розпочалась боротьба, вході якої ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання негативних наслідків, з метою спричинення тілесних ушкоджень, схопившись руками за вказаний ніж, умисно наніс ним удар в область правого стегна ОСОБА_7 , спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді однієї рани шкірних покривів на внутрішній поверхні правого стегна на межі середньої та нижньої третини, розташованої на висоті 63,3 см від підошвинної поверхні правої ступні, яка переходить в раньовий канал, який іде через шкіру, підшкірно-жирову клітковину, широку фасцію стегна, правий правцевий м'яз, з наскрізним ушкодженням по ходу раньового каналу правої стегнової артерії, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення. Внаслідок спричинення вказаного тілесного ушкодження ОСОБА_7 помер від гострої крововтрати близько 13. год. 40 хв. 16 січня 2020 року.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.2 ст. 121 КК України, а саме заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_5 винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 121 КК України, визнав частково, погодився із фактом умисного заподіяння потерпілому ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень ножем, однак не погодився із кваліфікацією його дій за ч. 2 ст. 121 КК України, а вважав, що його дії слід кваліфікувати як заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищені меж необхідної оборони.
Зокрема, обвинувачений ОСОБА_5 дав показання суду про те, що 16 січня 2020 року близько обіду до нього зателефонував ОСОБА_8 та запропонував зустрітись, щоб покурити наркотичної речовини, на що ОСОБА_5 погодився. Для цього вони зустрілись біля магазину «Вінегрет» в м. Кам'янець - Подільському, ОСОБА_8 мав при собі 130 грн. на наркотичну речовину, однак ніхто не погоджувався їм продати в цей день. Тоді ОСОБА_8 зателефонував до свого знайомого ОСОБА_7 , який здійснював збут наркотичних речовин і він погодився продати таку, для чого домолились про зустріч на старому кладовищі.Після розмови ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_5 , що під час розмови ОСОБА_7 назвав його образливим словом. Ця інформація дуже розізлила ОСОБА_5 , оскільки це вже не в перший раз він його ображав, крім того, таке слово має для нього дуже образливий зміст. Перед зустріччю із ОСОБА_7 він та ОСОБА_8 пішли додому до останнього, де в під'їзді будинку він взяв дерев'яну частину віконної рами. Вказану дошку брав не з метою нападу, а для того, щоб ОСОБА_7 побачив її і сам не напав, оскільки він був значно міцнішим і постійно мав при собі чи то ніж, чи то кастет. В домовленому місті ОСОБА_8 пішов вперед, а він заховався за кущами. ОСОБА_8 зустрілись із ОСОБА_7 , поговорили декілька хвилин, після чого він підійшов до ОСОБА_7 і запитав його чи він є тим, ким він його обізвав, на що ОСОБА_7 повторно образив ОСОБА_5 . Тоді останній палкою наніс йому декілька ударів, від яких ОСОБА_7 закрився, тому вони прийшлись в руку і по тулубу. Потім він почав іти на нього, тому ОСОБА_5 почав відступати, зачепившись на горбку впав, а ОСОБА_7 став над ним і між ними почалася боротьба, в ході якої ОСОБА_7 наносив удари по голові ОСОБА_5 , а потім витягнув з правого рукава ніж. ОСОБА_5 злякався за своє життя, оскільки на нього нападали з ножем, тому схопив його руку з ножем, вивернув і запхнув ножа в ногу ОСОБА_7 , яка знаходилась поряд з його рукою. Після цього суперечка припинилась, ОСОБА_7 витягнув ножа, сказавши, що він наробив, на що ОСОБА_5 забрав ножа і сказав, що він тепер буде знати, як розкидатись такими образами. ОСОБА_7 після цього пішов вперед, а він і ОСОБА_8 позаду. Через деякий час ОСОБА_5 пішов в іншу сторону, а ОСОБА_8 побіг за ОСОБА_7 подивитись, чи з ним все добре. По дорозі ОСОБА_5 викинув ножа. Через кілька хвилин прибіг ОСОБА_8 і повідомив, що ОСОБА_7 дуже погано, на що він сказав, щоб ОСОБА_8 викликав швидку. Коли він побачив, що швидка їде, він пішов в напрямку міста. Вже пізніше взнав, що ОСОБА_7 помер, через що злякався і деякий час переховувався, а пізніше був затриманий працівниками поліції. У вчиненому кається, попросив вибачення у потерпілої ОСОБА_9 , яка є мамою померлого і яка його простила, повідомив, що не мав наміру позбавляти життя ОСОБА_7 , однак так трапилось.
Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю доказів, наданих стороною обвинувачення та досліджених відповідно до ст.23 КПК України судом безпосередньо в ході судового розгляду.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 дала показання про те, що проживала разом із своїм сином ОСОБА_7 , онуком та молодшим сином. 16 січня 2020 року близько 8 години поїхала з дому у справах. ОСОБА_7 пішов пішки. Коли перебувала в місті,їй зателефонували та повідомили, що її сина вбили, після чого вона прихала додому,де вже взнала всі подробиці. Очевидцем події вона не була. Щодо ножа, яким було спричинено поранення її синові, а також щодо продажу ОСОБА_7 наркотичної речовини їй нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_10 дала показання про те, що 16 січня 2020 року ввечері перебувала дома, до неї прийшов ОСОБА_5 , який попросив зателефонувати до співмешканки ОСОБА_8 , щоб домовитись про зустріч, що вона і зробила. ОСОБА_5 був дивний, переляканий, повідомив, що вбив ОСОБА_7 . На запитання за що відповів, що він його назвав дуже образливим словом, однак далі вона не стала його розпитувати. Вона вийшла з ним на вулицю, але коли зустріли ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , і вони стали спорити про щось, вона пішла додому.
Свідок ОСОБА_11 дала показання суду про те, що 16 січня 2020 року, коли вона працювала на ринку, до неї приїхав ОСОБА_5 . Він був у збудженому стані, весь розхристаний, брудний, плакав, говорив про ОСОБА_12 . Вона нічого не розуміла і спочатку подумала, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, тому дала йому 50 грн. на таксі і сказала, щоб він їхав додому. Вже ввечері від чоловіка ОСОБА_8 вона дізналась, що ОСОБА_5 наніс ножем пошкодження ОСОБА_7 , однак ще тоді не знала, що він помер. Ввечері до неї зателефонувала ОСОБА_10 і вони всі зустрілись на вулиці, де ОСОБА_8 і ОСОБА_5 про щось спорили.
Свідок ОСОБА_8 дав показання суду про те, що з ОСОБА_5 знайомий раніше. 16 січня 2020 року він зателефонував до нього і вони вирішили зустрітись і покурити «трави». Для цього він зателефонував ОСОБА_7 , який в ході розмови обізвав ОСОБА_5 нецензурним словом і сказав приходити одному. Однак ОСОБА_5 вирішив також піти. Він взяв дошку - частину віконної рами із собою. На запитання «навіщо», ОСОБА_5 відповів, що піде розібратись із ОСОБА_7 за те, що він його образив. ОСОБА_8 сказав потім розбиратись і що йому не потрібні ці проблеми, однак ОСОБА_5 продовжував іти. Біля кладовища ОСОБА_8 пішов вперед сам, а ОСОБА_5 заховався за кущами. Коли вони зустрілись із ОСОБА_7 і трохи поговорили, вискочив ОСОБА_5 і почав наносити удари палко. ОСОБА_8 відійшов на відстань 5-6 метрів від них. Потім вони почали боротись. Не розуміючи звідки, але десь взявся ніж, а потім в ОСОБА_7 з'явилась кров і суперечка припинилась. Не може пояснити в кого саме був ніж і хто наніс удари, оскільки не бачив. ОСОБА_5 пішов іншою дорогою, а він догнав ОСОБА_7 і запитав, чи викликати йому швидку, на що той сказав викликати. Він побіг до ОСОБА_5 і сказав, що ОСОБА_7 погано і треба викликати швидку, тому так і зробили. Побачивши швидку, вони розійшлися. Ніж, яким було нанесено тілесне ушкодження ОСОБА_7 , це ніж, який перебував на квартирі, яку він винаймав, однак яким чином цей ніж опинився і в кого саме він був - пояснити не може.
Крім цього, винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення також підтверджується витягом з №12020240000000018 від 16 січня 2020 року, яким зареєстроване кримінальне правопорушення за фактом виявлення трупа ОСОБА_7 з ознаками насильницької смерті (т. 1, а.м.к.п.1).
Даними протоколу огляду місця події від 16 січня 2020 року із доданою фототаблицею та продемонстрованими в судовому засіданні фотографіями з місця події, в ході якого було виявлено труп ОСОБА_7 з ознаками насильницької смерті - раною нижньої кінцівки, було оглянуто ділянку місцевості навколо, виявлено плями крові, виявлено та вилучено ключі, два фрагменти дерев'яної палиці, паперовий згорток із речовиною рослинного походження, марлеві серветки із змивами (т.1.а.м.к.п.11-26).
Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 17 січня 2020 року та продемонстрованим відеозаписом слідчої дій (т.1, а.м.к.п.69-72), який проводився у відповідності до вимог ст.240 КПК України відповідно до яких свідок ОСОБА_8 відтворив відомі йому обставини події, зокрема показав, де відбулась сутичка між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , де саме були заподіяні тілесні ушкодження останньому, в якому напрямку пішов і де вже не зміг іти далі, показав сліди крові.
Даними протоколу додаткового огляду місця події від 17 січня 2020 року (т.1, а.м.к.п.77-89), в ході якого було додатково оглянуто ділянку місцевості поряд із кладовищем по АДРЕСА_3 , де було виявлено та вилучено ніж.
Належним чином завіреною копією карти виїзду бригади ШМД, в ході якого було констатовано смерть ОСОБА_7 .
Даними протоколу огляду трупа ОСОБА_7 від 17 січня 2020 року (т.1, а.м.к.п.97-99), в ході якого було оглянуто труп та вилучено одяг, взуття, фрагмент шкіри та зразок рові потерпілого.
Даними протоколу огляду диску, наданого ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Лайфсел» відповідно до ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2020 року, згідно з яким виявлено, що володілець мобільного телефону з номером НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_8 , 16 січня 2020 року був на місці злочину, з його мобільного номера було здійснено виклик швидкої допомоги, володілець мобільного телефону з номером НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_5 , був в часі і місці вчинення злочину (т., а.м.к.п.191-194).
Даними протоколу відібрання біологічних зразків від 24 січня 2020 року, яке було проведено на підставі постанови прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення ОСОБА_13 від 24 січня 2020 року (т.2,а.м.к.п.7,8), відповідно до якого у ОСОБА_5 відібрані зразки крові.
Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 29 січня 2020 року та продемонстрованим відеозаписом слідчої дій (т.1, а.м.к.п.9-11), який проводився у відповідності до вимог ст.240 КПК України відповідно до яких підозрюваний ОСОБА_5 показав, яким чином ним були заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_7 .
Висновком експерта № 14 від 16-17 січня 2020 року(т.2, а.м.к.п.20-23), згідно з яким безпосередньою причиною смерті ОСОБА_7 є гостра крововтрата,яка виникла внаслідок колото-різаної рани на внутрішній поверхні правого стегна на межі середньої та нижньої третини, розташованої на висоті 63,3 см від підошвинної поверхні правої ступні з наскрізним ушкодженням правої стегнової артерії, при цьому смерть могла наступити близько 20-26 годин тому від початку повернення експертизи. У ОСОБА_7 виявлені такі тілесні ушкодження : одна рана шкірних покривів на внутрішній поверхні правого стегна на межі середньої та нижньої третини, розташованої на висоті 63,3 см від підошвинної поверхні правої ступні, яка переходить в раньовий канал, який іде через шкіру, підшкірно-жирову клітковину, широку фасцію стегна, правий правцевий м'яз, з наскрізним ушкодженням по ходу раньового каналу правої стегнової артерії, які утворились незадовго до настання смерті мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння і мають прямий причинно-наслідковий зв'язок із настанням смерті потерпілого. Направлення раньового каналу знизу вверх, зліва направо, спереду назад, довжина раньового каналу 8,6 см. Таке тілесне ушкодження утворилось внаслідок одноразової дії колюче-ріжучої дії, можливо клинком ножа з однобічною заточкою. Таке тілесне ушкодження можливо спричинити, коли потерпілий знаходився як у вертикальному, так і в горизонтальному положенні. Будь-яких інших тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_7 , які б свідчили про боротьбу чи самооборону, не виявлено. Приймаючи такий характер тілесних ушкоджень, здатність ОСОБА_7 до активних, цілеспрямованих дій, в тому числі рухатися протягом незначного періоду ( від декількох хвилин до десяти хвилин) не виключається. Здатність до життя після нанесення такої рани при своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги не виключається.
Висновком експерта № 158 від 22 січня 2020 року - 17 лютого 2020 року (т.2,а.м.к.п.24-26), згідно з яким в тканинах трупа ОСОБА_7 барбіталу, барбамілу, фенобарбіталу, етаміналу, циклобарбіталу, гексобарбіталу, квінталу, бензоналу, анальгіну, амідпірину, мепробамату, морфіну, кодеїну, героїну, діоніну, гідро кодону, кокаїну, промедолу, димедролу, трамалу, ефедрину, тізерцину, мажептилу, трифтазину, імізину, хлордіазепоксиду, оксазепаму, фіназепаму, нітразепаму не виявлено.
Висновком експерта № 120 від 22 січня 2020 року - 05 лютого 2020 року (т.2,а.м.к.п.27), згідно з яким у трупа ОСОБА_7 виявлено нерівномірне кровонаповнення досліджуваних органів, набряк головного мозку, ділянки фрагментації м'язових волокон міокарду, поширені ділянки гострої емфіземи в легенях, дистрофія нирок та печінки.
Висновком експерта № 157 від 22-23 січня 2020 року (т.2, а.м.к.п.28), згідно з яким в крові ОСОБА_7 етилового алкоголю не виявлено.
Висновком експерта № 74 від 21 січня 2020 року (т.2,а.м.к.п.29-30), згідно з яким кров з трупа ОСОБА_7 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
Висновком експерта № 25 від 03-10 березня 2020 року (т.2,а.м.к.п.49-54), згідно з яким на джинсових штанах потерпілого ОСОБА_7 виявлено одиночне, не пов'язане із повсякденним вжитком проникаюче або наскрізне колото-різане пошкодження ниток тканини лицевої поверхні середньої третини задньої половинки правої штанини. Клапоть шкіри із внутрішньої поверхні стегна правої ноги - це одиночна глибока чи проникаюча колото-різана рана. Ці пошкодження могли бути заподіяні одночасно внаслідок одноразово дії твердого плаского однобічно-гострого клинкового знаряддя по типу ножа, що залишає в рані шкіри сліди 3-х валентного заліза та має як недеформований гострокутний кінець чи вістря, так і тупий, ймовірно «П» подібний на поперечному перетині обух з добре вираженими ребрами та гостре лезо із гладкою заточкою його ріжучої крайки.
Висновком експерта № 44 від 30 січня 2020 року - 04 лютого 2020 року (т.2,а.м.к.п.63-65), згідно з яким кров з трупа ОСОБА_7 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0, на двох марлевих тампонах, виявлених під час огляду місця події, кров, яка може походити і від потерпілого ОСОБА_7 .
Висновком експерта № 70 від 23 березня 2020 року (т.2, а.м.к.п.70-89), згідно з яким генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні вилучених змивів з двох ключів збігаються між собою, належать невстановленій особі чоловічої статі та не збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_7 .. Генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на поверхні вилученого ножа є змішаними, належать більше ніж одній особі та містять генетичні ознаки крові ОСОБА_7 та особи, генетичні ознаки якої встановлені на поверхні змивів з двох ключів.
Висновком експерта № 48 від 29 січня 2020 року (т.2,а.м.к.п.93), згідно з яким будь-яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 не виявлено.
Висновком судово-психіатричного експерта № 155 від 11 березня 2020 року (т.2,а.м.к.п.110-113), згідно з яким ОСОБА_5 хронічно протікаючими душевними захворюваннями (психічними захворюванніми) та недоумством не страждає, не страждав такими і на момент вчинення інкримінованого йому злочину, а виявляє та виявляв емоційно-нестійкий розлад особистості, імпульсивний тип, що належать до іншого розладу психічної діяльності. ОСОБА_5 під час вчинення злочину в стані фізіологічного афекту, фрустрації, психічного стресу не знаходився. ОСОБА_5 під час вчинення злочину і на даний час міг і може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
Висновком експерта № 296 від 06 жовтня 2020 року , згідно з яким генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні вилучених змивів з двох ключів збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_5 . Генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на поверхні вилученого ножа є змішаними, належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_7 та генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_5 .
Даними протоколу № 539т/121/14-2020 від 18 лютого 2020 року (т.2,а.м.к.п.127-134), згідно з яким було проведено на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2020 року, яким було зафіксовано розмови ОСОБА_5 під час його перебування в ІТТ № 1 ГУНП в Хмельницькій області.
Таким чином, суд дослідивши безпосередньо надані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні усіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_5 доведений склад кримінального правопорушення - злочину, передбачений ч.2 ст. 121 КК України, а саме заподіяння заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
При цьому, суд критично оцінює доводи обвинуваченого ОСОБА_5 про наявність у нього стану необхідної оборони з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. Частиною 2 статті 36 КК передбачено, що кожен має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади для захисту від суспільно небезпечного посягання.
Як прямо зазначено у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику у справах про необхідну оборону», щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини. Якщо суд визнає, що в діях особи є перевищення меж необхідної оборони, у вироку слід зазначити, в чому саме воно полягає.
При вирішенні питання про наявність необхідної оборони суд також керується позиціє Верховного Суду, висловленою в постанові від 12 травня 2020 року у справі № 748/1226/18.Зокрема, вирішення питання, чи перебував засуджений у стані необхідної оборони, залежить від сукупності обставин, установлених під час розгляду справи. Зокрема, на підставі всієї сукупності обставин має бути встановлено, чи зазнала особа посягання та чи були її дії зумовлені захистом від такого посягання. Особа, що завдала шкоду, не може посилатися на стан необхідної оборони, якщо саме насильство було спровоковано нею ж самою, тобто було передбачуваним наслідком її власної поведінки. Окремим випадком такого спровокованого насильства є бійка, під час якої учасники застосовують один до одного насильство певного ступеня. Таке спровоковане насильство не можна вважати «посяганням» у тому значенні, яке цьому терміну надається статтею 36 КК.
Встановлені під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_5 обставини кримінального правопорушення, зокрема щодо подій, які передували конфлікту між обвинуваченим та потерпілим; обставин, за яких обвинувачений та потерпілий опинилися на місці події, їх фізичних даних, а також інших обставин, пов'язаних з нанесенням потерпілому тілесних ушкоджень, не дозволяють зробити висновок про те, що обвинувачений ОСОБА_5 перебував у стані необхідної оборони.
Зокрема судом встановлено, що ініціатором бійки був саме ОСОБА_5 , який завчасно мав намір розібратись із своїм кривдником, для чого виявив намір йти на зустріч, хоча ОСОБА_8 його зупиняв, завчасно приготував дошку, перший почав наносити нею тілесні ушкодження, розламавши її під час ударів. При цьому ОСОБА_5 повідомляв, що йому наносились тілесні ушкодження зі сторони ОСОБА_7 , після чого останній витягнув ніж,що і створило, на його думку, стан необхідної оборони, однак тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_5 виявлено не було, зі сторони ОСОБА_14 не було посягання - була взаємна бійка.
Крім того,сам механізм заподіяння тілесного ушкодження свідчить про умисний і цілеспрямований характер, зокрема як пояснив сам ОСОБА_5 , він схопив руками руку ОСОБА_7 , в якій він тримав ніж, вивернув її та запхав в ногу. При цьому, він це зробив усвідомлено, однак не вжив заходів, наприклад, для вибивання ножа з руки, що потребувало таких же зусиль.
Важливим фактором, який також враховує суд є те, що ОСОБА_5 втік з місця події після, не надавши першої допомоги потерпілому, не викликав швидку медичну допомогу, а сказав викликати ОСОБА_8 . Крім того, суд враховує, що ОСОБА_5 було завдано точного удару в область життєво важливого органу, про що сам розповідав в камері,зазначаючи місце знаходження артерії, хоча можна було завдати удар набагато нижче.Також про його умисел на заподіяння цього тілесного ушкодження свідчать його слова після нанесення таких, а саме: «Будеш знати, як ображати такими словами», а також розповідь останнього під час перебування під вартою, де ОСОБА_5 підтверджує факт умисного спричинення тілесних ушкоджень саме в ногу, в місце знаходження артерії, після чого потерпілий помер, вчинення таких дій через намір помститись за образливі слова в його адресу, що вже відбувалось неодноразово.
Також суд критично оцінює доводи захисника ОСОБА_6 про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_5 на ст.. 128 КК України як необережне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, оскільки це спростовується дослідженими доказами, зокрема показаннями самого ОСОБА_5 , який підтвердив факт свідомого та умисного заподіяння ножового поранення.
При призначенні покарання суд у відповідності до ст.. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як особа ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, на обліках в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується нейтрально.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, судом визнається щире каяття у заподіянні тілесних ушкоджень, що потягнули тяжкі наслідки, та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.
Таким чином, приймаючи до уваги характер та обставини вчиненого діяння, зокрема тяжкість тілесних ушкоджень та наслідок - смерть потерпілого, особу винного, який раніше судимий, а також інші в сукупності обставини та їх поєднання, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України.
При цьому, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, суд з урахуванням того, що ОСОБА_5 , будучи неодноразово судимим за корисливі злочини проти власності, через незначний час після відбуття покарання знову вчинив тяжкий насильницький злочин, суд не вбачає підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України.
Таким чином, на переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Питання судових витрат підлягає вирішенню в порядку ст.. 124 КПК України, питання документів та речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.. 100 КПК України, цивільний позов потерплою не заявлявся.
Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2020 року, 25 січня 2020 року, після набрання вироком законної сили підлягають скасуванню.
Оскільки ОСОБА_5 призначено покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, останній ухилявся від досудового розслідування, в зв'язку з чим перебував у розшуку, раніше судимий за умисні корисливі злочини, з метою забезпечення виконання вироку та з метою запобігти його спробам вчинити інші кримінальні правопорушення та уникнути від покарання, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.
Строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 23 листопада 2020 року, зарахувавши в строк відбування покарання строк тримання його під вартою з 24 січня 2020 року по 22 листопада 2020 року включно.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироку законно сили залишити попередній - тримання під вартою.
Цивільний позов потерпілим не заявлявся.
Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2020 року, 25 січня 2020 року, після набрання вироком законної сили, скасувати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 26 823 грн. 12 коп.
Речові докази:
-ДВД - диски із фотознімками огляду місця події(т.1,а.м.к.п.26), відеозаписом обшуку(т.1,а.м.к.п.32), карту пам'яті із відеозаписом допиту свідка ОСОБА_8 (т.1,а.м.к.п.67), карту пам'яті із відеозаписом слідчого експерименту (т.1,а.м.к.п.72), два ДВД-диски із інформацією з ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Лайфселл» (т.1,а.м.к.п.194), карту пам'яті із відеозаписом слідчого експерименту ОСОБА_5 (т.2,а.м.к.п.11), ДВД-диск із записами розмов (т.2,а.м.к.п.134) зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього терміну їх зберігання;
-Мобільний телефон марки «Lenovo» (ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , укомплектований сім-картою № НОМЕР_1 , мундштук, чохол із в'язкою ключів, які передані на зберігання в кімнату речових доказів Кам'янець - Подільського РВП Кам'янець - Подільського ВП ГУГП в Хмельницькій області - повернути потерпілій ОСОБА_9 ;
- мобільний телефон марки «Nokia» 9ІМЕІ НОМЕР_5 ), який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Кам'янець - Подільського ВП ГУГП в Хмельницькій області, повернути ОСОБА_5 ;
-Пляшку з надписом «Хлібний дар», яка передана на зберігання в кімнату речових доказів Кам'янець - Подільського РВП Кам'янець - Подільського ВП ГУГП в Хмельницькій області - знищити;
-4 предмети сході на ножі, вилучені під час огляду квартири АДРЕСА_4 , які передані на зберігання в кімнату речових доказів Кам'янець - Подільського РВП Кам'янець - Подільського ВП ГУГП в Хмельницькій області, повернути ОСОБА_11 , ніж, вилучений під час додаткового огляду місця події від 17 січня 2020 року - знищити;
-Куртку, кофту, штани, пару носків, пару чобіт, які вилучені під час огляду трупа ОСОБА_7 , які передані на зберігання в кімнату речових доказів Кам'янець - Подільського РВП Кам'янець - Подільського ВП ГУГП в Хмельницькій області, - знищити;
-Сухий зразок крові ОСОБА_7 , який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Кам'янець - Подільського ВП ГУГП в Хмельницькій області, - знищити;
-Канабіс масою 2,223 г та насіння,який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Кам'янець - Подільського ВП ГУГП в Хмельницькій області, - знищити;
-Паперовий конверт із контрольним зразком до змивів з двох ключів та брелока, паперовий конверт із сухим зразком крові ОСОБА_8 , паперовий конверт із зразком букального епітелію свідка ОСОБА_8 , паперовий конверт із марлевою серветкою із зразком крові ОСОБА_5 ,які передані на зберігання в кімнату речових доказів Кам'янець - Подільського РВП Кам'янець - Подільського ВП ГУГП в Хмельницькій області, знищити
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження. Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду ОСОБА_1