Справа № 643/17971/20
Провадження № 1-кс/643/4791/20
23.11.2020 слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене прокурором клопотання слідчого Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020220470004819 від 15.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
З поданого клопотання вбачається, що Московським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020220470004819 від 15.11.2020 за ч. 4 ст. 296 КК України за фактом грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, яким встановлено, що 15.11.2020 в період часу з 14:40 до 15:00 годині за адресою: АДРЕСА_1 невстановлена особа, діючи з хуліганських спонукань, застосовуючи невстановлений предмет з вибуховими властивостями, пошкодила майно, яке знаходились на подвір'ї вказаного будинку.
На підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 16.11.2020 проведений обшук будинку АДРЕСА_2 , під час якого у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сараї на подвір'ї вказаного будинку на дерев'яній панелі виявлено та вилучено корпуси гранат з гільзами.
Посилаючись на те, що вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, може бути засобами вчинення кримінального правопорушення, з метою позбавлення можливості його знищення та переховування, необхідності подальшого дослідження, слідчий просить накласти арешт на вилучене майно.
До суду слідчий не з'явився, подав заяву, в якій клопотання підтримав у повному обсязі, просив розглянути клопотання у свою відсутність, крім того, надав суду клопотання про поновлення строку на подачу клопотання про арешт майна, в якому посилався, що обшук проведений 16.11.2020, тобто строк подання клопотання закінчився 18.11.2020 о 20:36, подати клопотання суду протягом 48 годин після проведення обшуку не було можливо через надмірне завантаження та клопотання подано до суду 19.11.2020, тому просить поновити строк на подачу клопотання про арешт майна.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, вважає його обґрунтованим, а причини строку, вказані слідчим у клопотання, поважними, та враховуючи, що клопотання подано суду 19.11.2020, а речі вилучені під час обшуку 16.11.2020, відповідно пропуск строку є незначним, тому, враховуючи приписи ч. 1 ст. 117 КПК України, поновлює строк на подачу клопотання про арешт майна.
Розглянувши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя встановив наступне: ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 16.11.2020 наданий дозвіл на проведення обшуку будинку АДРЕСА_2 , з урахуванням усіх інших прибудинкових приміщень (надвірних будівель), в якому зареєстрований та фактично мешкає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, а саме: вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристрої, які можуть зберігати ОСОБА_4 без передбаченого законом дозволу, а також зброї, їх частин, механізмів, деталей, приладдя для їх виготовлення та переробки.
Згідно копії протоколу обшуку, останній проведений 16.11.2020 в період часу з 19:35 до 20:36, під час обшуку будинку АДРЕСА_2 у сараї на подвір'ї на дерев'яній панелі виявлено та вилучено: корпус ручної осколкової гранати Ф-1, діаметром 56 мм, висотою 55 мм, поверхня предмета має сліди значної корозії, маркування відсутнє, у верхній торцевій частині мається різьбовий отвір 14 мм глибиною 17 мм, через який переглядається картонна гільза; та корпус ручної осколкової гранати РГД-5 діаметром 57 мм, висота 75 мм складається з манжета, ковпака та піддона, у центральній частини є бурдик завалькованій, у верхній торцевій частини, розташований різьбовий отвір глибиною 65 мм різьбою 13,5 мм, в середині мається металева гільза, на боковій поверхні предмету мається маркувальне позначення виконано промисловим способом фарбою чорного кольору « 201-78 Т».
Як вбачається з довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 16.11.2020 Вибухотехнічним управлінням ГУНП в Харківській області, вилучені під час обшуку предмети є обмежено небезпечними та вимагають заходів безпеки у вигляді унеможливлення впливу високої температури зберігання, відкритого вогню, механічної дії, обережного поводження.
Згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, - забезпечення збереження речових доказів (абз. 2 ч. 1, ч. 2 ст.170 КПК України).
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження тощо.
Частина 11 ст. 170 КПК України передбачає, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Як вбачається з довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 16.11.2020 Вибухотехнічним управлінням ГУНП в Харківській області, вилучені під час обшуку предмети є обмежено небезпечними та вимагають заходів безпеки у вигляді унеможливлення впливу високої температури зберігання, відкритого вогню, механічної дії, обережного поводження.
Таким чином, враховуючи кваліфікацію кримінального правопорушення та обставини його вчинення, найменування та вид вилученого в ході обшуку майна, слідчий суддя вважає, що вилучене майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, отже потреба в накладенні арешту на нього є очевидною.
Крім того слідчий суддя звертає увагу, що вилучене під час проведення обшуку майно належить до речей, з метою відшукання яких слідчим суддею надано дозвіл на обшук.
Кожен з ризиків, перелічених в ч. 1 ст. 170 КПК України, а саме приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, доведений, отже клопотання має бути задоволено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 117, 170-173, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, -
Поновити слідчому ОСОБА_3 строк на звернення до суду з клопотанням про арешт майна.
Клопотання про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 16.11.2020 під час проведення обшуку будинку АДРЕСА_2 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- корпус ручної осколкової гранати Ф-1, діаметром 56 мм, висотою 55 мм, маркування відсутнє;
- корпус ручної осколкової гранати РГД-5 діаметром 57 мм, висота 75 мм з маркувальним позначенням « 201-78 Т».
Питання щодо зберігання вилученого майна вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1