Справа № 629/2018/20
Номер провадження 2/629/765/20
РIШЕННЯ
20.11.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участі секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Лозова Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання доньки, що продовжує навчання, -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання доньки, що продовжує навчання, посилаючись на те, що вона з відповідачем по справі перебувала у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 21 жовтня 2010 року. Від даного шлюбу є донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з нею та знаходиться на її повному забезпеченні. Відповідач до повноліття доньки сплачував аліменти на її утримання на підставі рішення суду. На даний час ОСОБА_3 навчається на 2 курсі денної форми навчання в Лозівській філії Харківського державного автомобільно-дорожнього коледжу за контрактом. Позивач офіційно працевлаштована, працює та її середньомісячний дохід складає приблизно 4723 гривні, будь-яких інших доходів не має, пільгами не користується, тому не має можливості одноособово забезпечувати доньку всім необхідним для того, щоб вона продовжила освітній процес та здобула відповідну спеціальність. Відповідач інвалідом не є, має добрий стан здоров'я, є працездатним, а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання доньки. В зв'язку з цим позивач просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки з усіх виді його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення нею навчання, але не більш ніж до досягнення донькою двадцяти трьох років.
04.06.2020 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково в розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи стягнення з моменту надходження позовної заяви до суду і до закінчення донькою навчання. В обґрунтування відзиву зазначив, що до повнолітня доньки своєчасно сплачував аліменти на утримання останньої, працюючи на підприємстві ВАТ «ЛКМЗ» отримав квартиру, яку залишив колишній дружині з донькою. Свій обов'язок щодо сплати аліментів розуміє та не має наміру ухилятися від нього. З 09.01.2020 року по 05.05.2020 року з соціальних виплат по безробіттю, які йому нараховувалися, на користь ОСОБА_1 утримано 5895 гривень. Зазначив, що аліменти у розмірі ј частки з усіх видів його заробітку (доходів) є для нього непосильними, оскільки на його утриманні перебувають ще двоє неповнолітніх дітей від другого шлюбу - донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час він не працює та перебуває на обліку в центрі зайнятості. Враховуючи викладене, вважає, що найбільш прийнятним є стягнення на користь повнолітньої доньки аліментів у розмірі 1000 гривень. Саме такий розмір буде доцільним та не суперечитиме чинному законодавству.
16.06.2020 року позивач надала до суду відповідь на відзив, в якій просила відхили відзив на позовну заяву та задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначила, що квартира, на яку посилається у своєму відзиві відповідач, в якій на даний час вона проживає разом з донькою, не приватизована. Право власності на вказану квартиру не визначено, відповідач лише виписався з квартири, залишивши борги за комунальні послуги. Ніяких нотаріальних дій щодо залишення квартири їй та доньці не оформлено. Факт утримання в період з 09.01.2020 року по 05.05.2020 року з соціальних виплат по безробіттю, нарахованих відповідачу аліментів, зайвий раз лише підкреслює той факт, що відповідач не збирається працювати та сплачувати аліменти, а перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, за нього дану функцію виконала держава. Сам ОСОБА_2 ніяких заходів щодо сплати аліментів не вживав і не вживає. Відповідач не є інвалідом, є працездатною особою, може працевлаштуватися та надавати матеріальну допомогу доньці ОСОБА_3 . Вказала, що на даний час донька навчається в Лозівській філії Харківського державного автомобільно-дорожнього коледжу на ІІ курсі, на денній формі здобуття освіти на контрактній основі. Для навчання на контрактній основі необхідна сплата грошових коштів. Крім того, після закінчення навчання у коледжі, донька має намір продовжити навчання у вищих навчальних закладах м.Харкова та/або м.Києва. Для успішного проходження тестування для вступу у навчальний заклад необхідна гарна підготовка у репетитора, яка також потребує грошових коштів. Також є необхідність у відвідуванні курсів, спортивних секцій, семінарів для нормального фізичного та культурного розвитку доньки, що також потребує матеріальних витрат. Відповідач ніякої участі у розвитку та житті дитини не приймає і не приймав. Вказала, що самостійно не в змозі утримувати їх спільну доньку, оскільки її заробітна плата складає 4723 гривень на місяць, інших видів доходів вона не має. Запропонований відповідачем розмір аліментів - 1000 гривень не відповідає мінімальному розміру аліментів на дитину, який згідно чинного законодавства не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
08.09.2020 року до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява до ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 про стягнення з відповідача аліментів на її користь на утримання доньки у твердій грошовій сумі 2000 гривень та в розмірі ј частки з усіх виді його заробітку (доходу) до досягнення донькою двадцяти трьох років. В обґрунтування уточненої позовної заяви вказала, що відповідач з 01.07.2020 року працює охоронцем СТОВ «Мрія», має інших дітей, аліментів нікому не сплачує, отже має можливість надавати грошову допомогу на утримання їх доньки. Оскільки відповідач на даний час працює, тому має можливість сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі та у частці від заробітку (доходу).
24.09.2020 року відповідач надав до суду відзив на уточнену позовну заяву, в якому уточнені позовні вимоги визнав частково в розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи стягнення з моменту надходження позовної заяви до суду і до закінчення донькою навчання. В обґрунтування відзиву зазначив, що на підставі строкового трудового договору в період з 03.07.2020 року по 30.10.2020 року працевлаштувався охоронцем СТОВ «Мрія», тому з 01.11.2020 року знову залишиться без заробітку і буде вимушений стати на облік в центр зайнятості.
28.10.2020 року позивач надала до суду відповідь на відзив на уточнену позовну заяву, в якій просила відхили відзив на уточнену позовну заяву та задовольнити позовні вимоги. Крім того, просила стягнути з відповідача на її користь на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі 2000 гривень, до досягнення донькою двадцяти трьох років за умови, що вона буде продовжувати навчання.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволені позовних вимог наполягав, просив стягнути з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, представник відповідача надала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності її довірителя, просила стягнути аліменти у твердій грошовій сумі 1000 гривень у зв'язку з тим, що у її довірителя скрутне матеріальне становище.
Третя особа в судове засідання не звилися, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно до вимог ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадку.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Судом встановлено, що з 06 жовтня 2000 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбу, який 21 жовтня 2010 року розірвано, що підтверджується копією рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 жовтня 2010 року по справі №2-3533/2010.
Від шлюбу у сторін народилась спільна дитини - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Лозівського міського управління юстиції, актовий запис №190.
Донька зареєстрована і проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 ж.п.5.
З довідки Лозівської філії Харківського державного автомобільно-дорожнього коледжу за №88 від 28 квітня 2020 року вбачається, що ОСОБА_3 навчається з 01 вересня 2019 року (наказ про зарахування №01-53/356 від 08 серпня 2019 року) в Лозівській філії Харківського державного автомобільно-дорожнього коледжу (ВНЗ І рівня акредитації) на ІІ курсі за спеціальністю 051 Економіка (спеціалізація «Економіка підприємства») на денній формі здобуття освіти за рахунок коштів фізичних осіб. Термін навчання 2 роки 10 місяців (по 30 червня 2021 року).
Загальна вартість навчання ОСОБА_3 за денною формою навчання в період з 01.09.2019 року по 30.06.2021 року становить 15000,00 гривень, що підтверджується копією договору №012 про надання освітніх послуг від 09.08.2019 року.
На підтвердження оплати навчання доньки позивачем надано копії квитанцій про оплату освітніх послуг від 29.08.2019 року на суму 3750,00 гривень, від 06.02.2020 року на суму 3905,00 гривень, від 18.09.2020 року на суму 3905,00 гривень.
Згідно довідки Лозівського міськрайонного центру зайнятості від 17.08.2020 року за №2530 ОСОБА_1 з 01 липня 2020 року перебуває на обліку як безробітна. Дохід ОСОБА_1 за період з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року склав 2946,24 грн.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року по справі №521/6687/17.
Так, судом встановлено, що відповідач з 05 серпня 2011 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, актовий запис №183.
Від даного шлюбу відповідач має двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Миколаївською сільською радою Харківської області, актовий запис №05, та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Миколаївською сільською радою Харківської області, актовий запис №04, які перебувають на його утриманні та проживають разом із ним, що підтверджується довідкою Миколаївського старостинського округу №86 від 01 червня 2020 року.
З повідомлення Лозівського міськрайонного центру зайнятості за №714/5 від 03 червня 2020 року вбачається, що згідно постанови ВП №24386803 від 03 лютого 2020 року з допомоги по безробіттю з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 утримано аліменти з 09 січня 2020 року по 05 травня 2020 року в сум 5895,66 грн. Заборгованість відсутня.
У відповідності до положень ч.1,2 ст.3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
За змістом ч.1 ст.27 Конвенції визнано право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Отже, з урахуванням наведених вище положень міжнародного закону, що є складовою національного законодавства, безумовний обов'язок відповідача стосовно надання ним належного утримання передусім неповнолітній дитини визначає істотне обмеження можливості надання ним утримання повнолітній дочці, яка продовжує навчання. Натомість саме можливість надання матеріальної допомоги батьками є визначеною законом умовою їх обов'язку надання оспорюваного за предметом позову утримання повнолітній дочці, сину, які продовжують навчання, до досягнення двадцяти трьох років.
Вказаний обов'язок відповідача щодо надання утримання неповнолітнім дітям є безумовним, на відміну від обов'язку надання утримання повнолітній дочці, яка продовжує навчання, що здійснюється за умови можливості платника надавати таку допомогу.
Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Положеннями ст.ст.180,183,185,193,198,199 СК України визначаються декілька видів виконання цього обов'язку, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (ст.ст. 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (ст. 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (ст.193); батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (ст. 198).
Право повнолітньої дитини на утримання діє протягом її навчання до 23 років. В разі припинення навчання раніше досягнення цього віку, дитина втрачає право на утримання.
Також відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають. У разі з'явлення позову одним із батьків, суд може залучити до участі у справі (якщо залежно від її обставин визнає необхідним) повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися і на користь яких у зв'язку з цим стягуються аліменти.
Згідно ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
З наданої представником відповідача копії трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 вбачається, що в період з 03.07.2020 року по 10.11.2020 року відповідач працював охоронцем та був звільнений у зв'язку із закінченням строку трудового договору.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач є працездатною особою, а отже зобов'язаний приймати участь в матеріальному забезпеченні своєї дочки, яка продовжує навчання. Та обставина, що з 10.11.2020 року відповідач є безробітним не позбавляє його обов'язку утримувати його повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Той факт, що відповідач офіційно не працевлаштований не може однозначно свідчити про відсутність у нього можливості надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, яка продовжує навчання.
Щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню, судом враховується наступне.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що відповідач має на утриманні двох малолітніх дітей, є особою працездатного віку, а тому може та повинен надавати матеріальну допомогу на утримання своєї повнолітньої дочки, яка продовжує на теперішній час навчання, і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, оскільки остання навчається на контрактній основі за рахунок коштів фізичних осіб та у зв'язку з денною формою навчання не має можливості самостійно себе утримувати, а також те, що обов'язок батьків утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Виходячи з принципу справедливості та розумності, враховуючи потреби ОСОБА_3 , можливість та бажання відповідача надавати допомогу доньці, яку сам відповідач оцінив у 1000,00 грн. щомісячно до закінчення донькою навчання, беручи до уваги, що донька проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні, позивач у свою чергу є працездатною особою, але на даний час перебуває на обліку в центрі зайнятості як безробітна, відповідно до ст.199 СК України з відповідача суд вважає за доцільне стягнути аліменти в твердій грошовій сумі 1700,00 гривень, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення позивача до суду і до закінчення ОСОБА_3 навчання, тобто до 30 червня 2021 року.
Суд вважає, що такий розмір аліментів на період навчання повнолітньої доньки є пропорційним половині зазначених позивачем фактичних витрат на таке навчання, не призведе до суттєвого порушення майнового стану відповідача та буде справедливо визначеним розміром до закінчення дитиною навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23 років.
В зв'язку з наведеним, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Водночас при визначенні періоду стягнення аліментів суд враховує вимоги ч. 1 ст. 191 та ч. 2 ст. 199 Сімейного кодексу України, відповідно до яких, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову і право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 840,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.141,258,259,263-265,267-268,273,354,430 ЦПК України, ст.ст. 185,199-200 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання доньки, що продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, щомісячно, починаючи стягнення з 06 травня 2020 року і до закінчення донькою навчання, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 840 гривень 80 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Згідно п.3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка м.Лозова, Харківської області, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Лозівським МРВ ГУМВС України в Харківській області 14 червня 2006 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 .
Представник позивача - адвокат Науменко Валерій Віталійович, діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5532 від 13 червня 2019 року.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець с.Малинівка, Чугуївського району, Харківської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_9 , виданий Лозівським РВ ГУДМС України в Харківській області 27 листопада 2014 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .
Представник відповідача - Погодіна Інна Вікторівна, діє на підставі наказу Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 29.05.2020 року №01-12/160.
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Лозова, Харківської області, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_10 , орган видачі - 6346, дата оформлення - 16 березня 2017 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_11 .
Суддя Н.А. Смірнова