Справа № 444/568/20
Провадження № 1-кп/444/326/2020
м. Жовква Львівської області 19 листопада 2020 року
Жовківський районний суд Львівської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
особа відносно якої роглядається клопотання ОСОБА_4
його законного представника ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
розглянувши клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019140240000942 від 07.10.2019 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубляни, Жовківського району, Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -
ОСОБА_4 , 06 жовтня 2019 року приблизно о 11 годині 30 хвилин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного збагачення, знаходячись на першому поверсі під'їзду багатоквартирного житлового будинку у АДРЕСА_2 , таємно, шляхом вільного доступу викрав дитячу коляску марки «СаггеІІо», в середині якої знаходилися покривало марки «KIRKTON HOUSE», дитячий вкладиш-матрац із подушкою, дитячий жовтого кольору та дві дитячі іграшки у формі граблів, які належать потерпілій
ОСОБА_7 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на
загальну суму 2837 гривень 98 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 , своїми діями, що виразились у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.
Безпосередньо дослідивши докази подані під час судового розгляду, оцінюючи їх в сукупності, з точки зору достатності та взаємозв'язку, провівши у повному обсязі судовий розгляд, дослідивши надані суду докази, перевіривши доводи учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування щодо ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Вчинення суспільно небезпечного діяння, яке передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, саме ОСОБА_4 стверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:
- поясненнями потерпілої ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що 06.10.2019 р. вона виявила, що з під"їзду багатоквартирного житлового будинку в якому вона проживає за адресою АДРЕСА_2 , пропала її дитяча коляска. Нею відразу ж було викликано поліцію, а сама пішла на пошуки коляски. В дворі біля будинку нею було виявлено дитячі іграшки, які знаходилися у колясці, а також інші речі. Підійшовши до сусіднього під"їзду зустріла сусідку ОСОБА_8 , яка їй пояснила, що бачила як її коляску вивозив з під"їзду ОСОБА_4 і таку завіз за будинок в посадку та сховав в кущах. Вона про це повідомила відразу ж чоловіка і разом пішли куди вказала ОСОБА_8 . Прийшовши на місце виявили в кущах свою коляску із речами які знаходилися всередині. Претензій до ОСОБА_4 не має, так як все викрадене їй повернуто;
- поясненнями ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що 06.10.2019 р. він зайшов в під"їзду багатоквартирного житлового будинку в якому він проживає за адресою АДРЕСА_2 , де побачив дитячу коляску яку взяв та завіз за будинок в посадку та сховав в кущах. З якою метою це вчинив пояснити не може;
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_7 про вчинення кримінального провопорушення від 06.10.2019 р.;
- висновком судової товарознавчої експертизи № 9/932 від 28.12.2019 р. з якої вбачається, що ринкова вартість дитячої коляски становить 1066,66 грн. та інших речей які знаходилися в ній на суму 341,32 грн.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтрима з підстав наведених у ньому, просив таке задоволити.
Законний представник ОСОБА_9 - ОСОБА_5 та сам ОСОБА_9 не заперечили проти задоволення клопотання.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання прокурора.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні просила задоволити клопотання прокурора.
Та обставина, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння в стані неосудності доводиться висновком судово-психіатричного експерта № 54 від 12.02.2020 відповідно до якого ОСОБА_4 страждає хронічним психічним захворюванням у формі розумовою відсталістю в ступені вираженої дебільності з вираженими емоційно - вольовими розладами, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На період інкримінованих йому дій ОСОБА_4 також страждав хронічним психічним захворюванням у формі розумовою відсталістю в ступені вираженої дебільності з вираженими емоційно - вольовими розладами, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Зазначений висновок не викликає у суду сумнівів про те, що особа страждає на психічну хворобу, яка зумовлює її неосудність і викликає потребу в застосуванні щодо неї примусових заходів медичного характеру вказаних у висновку.
Судово-психіатрична експертиза проведена відповідно до вимог ст. 242 КПК України.
Оцінивши за своїм внутрішнім переконанням досліджені у судовому засіданні докази, врахувавши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що суспільно небезпечне діяння, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185 КК України вчинене саме ОСОБА_4 , який на час його вчинення перебував в стані неосудності та у зв'язку із цим потребує застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про те, що до ОСОБА_4 , який вчинив суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, відповідно до вимог ст. 94 КК України, необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Враховуючи положення п.15 Пленуму Верховного Суду України, які викладені у постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строку, на який ці заходи призначені.
Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 379, 512, 513, 516 КПК України, суд,
Клопотання задоволити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубляни, Жовківського району, Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимий, примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Судові витрати віднести за рахунок державних асигнувань.
Речові докази:
- дитячу каляску марки "carrello", покривало марки "kirkton house", дитячий вкладиш-матрац із подушкою, дитячий м"яч жовтого кольору та дві дитячі іграшки у формі граблів, що знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_7 - залишити у її розпорядженні.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги через Жовківський районний суд Львівської області.
Повний текст ухвали оголошено 24.11.2020 р.
Суддя: ОСОБА_1