Єдиний унікальний № 946/6728/20
Провадження № 3/946/2152/20
Іменем України
20 листопада 2020 року м.Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Жигулін С.М., розглянувши матеріали адміністративного провадження про притягнення
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого фізичною особою-підприємцем " ОСОБА_2 "
до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч.4 КУпАП
Протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №445137 від 06 жовтня 2020 року ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за те, що 06 жовтня 2020 року о 14 годині 04 хвилини на 124 шляху автошляху М-15 "Одеса-Рені" на ОСОБА_3 у порушення вимог п. 31.3 б) керував транспортним засобом "SAC" номерний знак НОМЕР_1 , який не пройшов обов?язковий технічний контроль повторно протягом року.
Дій кваліфіковані за ознаками ст. 121 ч.4 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з?явився.
За результатами дослідження визнається доведеним наступне.
Диспозицією ст. 121 ч.4 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
Диспозицією ст. 121 ч.3, що саме визнається провиною ОСОБА_1 , відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Між тим до матеріалів справи не долучені докази, які підтверджують притягнення ОСОБА_1 за керування транспортним засобом, який не пройшов обов?язкового технічного контролю на протязі року.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Гурепка проти України» від 08 липня 2010 року визначено, що адміністративні правопорушення через суворість санкцій, слід відносити до фактично кримінальних правопорушень, з усіма гарантіями статті 6 Конвенції та, відповідно, й статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції; з урахуванням чого Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, в справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02) провадження в справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».
Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Рішенням Конституційного суду України від 20 жовтня 2011 року №12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, яке є обов'язковим до виконання на території України, встановлено, що обвинувачення у вчиненні злочину (правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконній спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вимогою ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 жовтня 2020 року матеріали справи повернуті до відділу з організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеської області Департаменту патрульної поліції через відсутність відомостей про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч.3 КУпАП.
Після усунення недоліків до матеріалів долучена постанова серії ЕАМ №2618348 від 01 червня 2020 року про керування транспортним засобом без полісу обов?язкового страхування ЦПВВНТЗ за ознаками ст. 126 ч.1 КУпАП.
Таким чином відсутні докази, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.4 КУпАП.
Відповідно до узагальнення Верховним Судом судової практики застосування судами України законодавства про відповідальність за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення (статті 2127-21221 Кодексу України про адміністративні правопорушення), та злочини проти виборчих прав і свобод (статті 157-160 Кримінального кодексу України) визначено, що судам необхідно звертати увагу на те, що ст. 284 КпАП не передбачено ухвалення таких постанов, як направлення для усунення недоліків або для доопрацювання протоколу про адміністративне правопорушення.
Правильною слід вважати таку судову практику, коли у разі неналежно оформленого протоколу про адміністративне правопорушення та порушення положень статей 254, 256, 268 КпАП, зокрема відсутності даних на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КпАП), провадження у справі підлягяє закриттю із звільненням особи від адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 247 ч.1. п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушенням підлягає закриттю.
Керуючись ст. 284 КУпАП
Виправдати ОСОБА_1 за ст. 121 ч.4 КУпАП через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя