справа№380/7049/20
18 листопада 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправним і скасування термінового заборонного припису, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі - ГУНП в Тернопільській області, відповідач), у якому позивач просить визнати протиправним і скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 04.12.2019, складений на бланку серії АА №075995 щодо ОСОБА_1 дільничним офіцером поліції ВППП Тернопільського ВП ГУ НП в Тернопільській області Микитіном Н.І .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржений терміновий заборонний припис винесений посадовою особою ГУНП в Тернопільській області Микитіном Н.І. без дотримання вимог законодавства, всупереч Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 № 654.
Ухвалою судді від 03.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
06.10.2020 від ГУНП в Тернопільській області надійшло клопотання (вх. №50934), у якому відповідач зазначив, що при вивченні матеріалів позову встановив в діях дільничного інспектора при винесенні тимчасового заборонного припису ознаки дисциплінарного проступку. З даного приводу наказом ГУНП в Тернопільській області від 25.09.2020 №2664 призначено службове розслідування. У зв'язку з цим, просив продовжити 15 - денний строк на подання відзиву.
Оскільки станом на 03.11.2020 відповідач відзиву на позовну заяву не подав, суд дійшов висновку проводити розгляд вказаної справи на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку з перебуванням судді Потабенко В.А. на лікарняному в період з 10.11.2020 по 17.11.2020 включно, розгляд вказаної справи проводиться 18.11.2020.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.12.2019 дільничним офіцером поліції ВППП Тернопільського ВП ГУ НП в Тернопільській області Микитіном Н.І. винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 075995, відповідно до якого гр. ОСОБА_1 вчинив насильство стосовно постраждалої особи гр. ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ).
Вказаним терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 075995 до позивача застосовано заходи у виді заборони на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи та в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Зазначений заборонний припис стосовно кривдника винесено строком на 5 діб з 10 год. 30 хв. 04.12.2019 до 10 год. 30 хв. 09.12.2019.
Не погоджуючись із вказаним приписом, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Визначає організаційно-правові засади запобігання та протидію домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидію домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 № 2229-VIII.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 1 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються (пункт 5 частини першої статті 1 цього Закону).
Статтею 6 вказаного Закону визначені суб'єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидію домашньому насильству, серед яких, до інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидію домашньому насильству, належать уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (п. 2 ч. З ст.6).
За нормами ч.. 1 ст. 10 вказаного Закону до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидію домашньому насильству належать:
1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;
2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидію домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидію домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;
3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;
5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;
6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидію домашньому насильству протягом строку їх дії;
7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;
8) взаємодія з іншими суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидію домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;
9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидію домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидію домашньому насильству.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний, захід протидію домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення, домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Згідно з п. 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника" від 01.08.2018 № 654 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2018 за № 965/32417 (далі - Порядок № 654) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Відповідно до розділу II Порядку № 654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Відповідно до статті 25 Закону № 2229 та п. 4 розділу II Порядку № 654 припис може містити такі заходи: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді"/"невідомо". Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи кривдник погрожував її вбити, чи застосовував фізичне насильство, чи перебував кривдник у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння (має алкогольну чи наркотичну залежність) та ін.
Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді/Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Проте, вищенаведені положення Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" у випадках звернення до органів поліції із заявами щодо домашнього насильства зобов'язують відповідні органи для підтвердження факту домашнього насильства чи його спростування щонайменше здійснити перевірку відповідної інформації.
З матеріалів справи видно, що 03.11.2019 гр. ОСОБА_3 звернулася до ГУНП в Тернопільській області із заявою, у якій зазначила, що гр. ОСОБА_1 03.11.2019 близько 09 год. 00 хв. вчинив щодо неї домашнє насильство та просила притягнути гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
30.11.2019 дільничним офіцером поліції ВППП Тернопільського ВП ГУ НП в Тернопільській області Микитіном Н.І. за результатами проведеної перевірки складено довідку та рапорт, у яких вказано про те, що гр. ОСОБА_1 станом на даний час проживає у м. Львові, що в діях ОСОБА_1 відсутні будь - які ознаки кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника строком на 5 діб.
Суд звертає увагу, що оскаржуваний терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 04.12.2019 винесено за результатами перевірки відомостей у заяві гр. ОСОБА_3 від 03.11.2019.
Тобто оскаржуваний заборонний припис винесено через місяць після звернення гр. ОСОБА_3 із відповідною заявою.
Вказане, на думку суду, нівелює суть термінового заборонного припису як такого, оскільки такий захід має на меті негайне припинення насильства, а застосування його через тривалий проміжок часу ставить під сумнів його дієвість та доцільність.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь - які докази, які б вказували вчинення гр. ОСОБА_1 стосовно гр. ОСОБА_3 домашнього насильства у будь - якій формі, не наведено будь - яких аргументів щодо існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю гр. ОСОБА_3 , не зазначено, в чому саме полягало домашнє насильство, що вказує на відсутність підстав для винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника.
Також суд враховує, що станом на дату винесення припису позивач вже проживав у м. Львові, що додатково вказує на безпідставність застосування вказаного заходу.
Суд зазначає, що відповідачем також порушено процедуру прийняття термінового заборонного припису, оскільки під час його винесення не проведено оцінку ризиків та, відповідно, не заповнено форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Крім того, згідно ст. 25 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Також, згідно п. 5 Порядку № 654 при винесенні термінового заборонного припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка (ів) (у разі наявності).
Судом не встановленого факту одержання від ОСОБА_1 пояснень щодо факту домашнього насильства відносно ОСОБА_3 , так само як і факту вручення позивачу термінового заборонного припису.
На думку суду, така бездіяльність свідчить про порушення права позивача на участь у процесі прийняття оскаржуваного рішення.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
Враховуючи, що обставини, які сталі підставою для прийняття оскарженого термінового заборонного припису стосовно кривдника не підтверджені матеріалами справи, а відповідачем не надано належних до допустимих доказів на спростування позовних вимог позивача, суд дійшов висновку, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 04.12.2019, складений на бланку серії АА №075995, винесений щодо ОСОБА_1 дільничним офіцером поліції ВППП Тернопільського ВП ГУ НП в Тернопільській області Микитіном Н.І., є протиправним і підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 26-26, 73-77,139, 244 - 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 04.12.2019, складений на бланку серії АА №075995, винесений щодо ОСОБА_1 дільничним офіцером поліції ВППП Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Микитіном Н.І.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 40108720, місцезнаходження: 46001, м.Тернопіль, вул. Валова, 11) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судових витрат у вигляді судового збору.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 20.11.2020.
Суддя Потабенко В.А.