Справа 760/18745/20
Провадження 2-а/760/1273/20
13 жовтня 2020 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до лейтенанта поліції Управління патрульної поліції у Рівненській області Ужинського Артема Олександровича, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
31.08.2020 на адресу Солом'янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до лейтенанта поліції Управління патрульної поліції у Рівненській області Ужинського Артема Олександровича, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено 31.08.2020 та передано в провадження головуючій судді Усатовій Ірині Анатоліївні.
Розглядаючи питання про відкриття провадження у справі, суддя, вивчивши матеріали справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшла до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи - позивача або адміністративним судом за місцем знаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 .
З метою встановлення зареєстрованого місця проживання позивача судом здійснено запити до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області та до відділу з питань місця проживання/ перебування фізичних осіб Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.
08.10.2020 на адресу суду надійшла відповідь від відділу з питань місця проживання/ перебування фізичних осіб Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, вхід. № 75838, з якої вбачається що, за відомостями відділу з питань місця проживання/ перебування фізичних осіб Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та інформацією з Реєстру територіальної громади міста Києва, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 незареєстрований. Також зазначено, що за вказаною адресою, квартир за нумерацією 120.
З огляду на викладене, враховуючи, що згідно положень ст. 25 КАС України законодавцем визначено альтернативну підсудність розгляду адміністративним судом відповідної категорії справ: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача та непідтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання позивача, суддя дійшла висновку про доцільність розгляду справи за місцезнаходженням відповідача.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що місцезнаходженням відповідача є адреса: м. Рівне вул. С. Бандери, 14а , що не відноситься до територіальної юрисдикції Солом'янського районного суду м. Києва.
З огляду на викладене, суддя дійшла висновку, про передачу вказаного позову за підсудністю до Рівненського районного суду Рівненської області.
Статтею 171 ч.5 КАС України, яка регулює питання відкриття провадження у справі, передбачено, що в разі встановлення судом того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст.29 КАС України.
Пунктом 2 ч.1 ст. 29 КАС України визначено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
В пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначається, що підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства можна зробити висновок, що під порушенням правил підсудності розуміється відкриття провадження і розгляд цивільної справи тим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.
Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.318 ч.1 КАС України).
За вказаних вище обставин, адміністративний позов необхідно передати за підсудністю до Рівненського районного суду Рівненської області.
На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст.20, 25 , 26, 29, 171,248, 293, 295 КАС України, ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» -
Матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до лейтенанта поліції Управління патрульної поліції у Рівненській області Ужинського Артема Олександровича, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - передати на розгляд за підсудністю до Рівненського районного суду Рівненської області (33028, м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 10).
Ухвала може бути оскаржена позивачем до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: