Ухвала від 20.11.2020 по справі 440/2503/20

УХВАЛА

20 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 440/2503/20

адміністративне провадження № К/9901/24145/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі №440/2503/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

21 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі №440/2503/20.

Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року визнано неповажними причини пропуску Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною строку на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі №440/2503/20. Касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 КАС України та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України та вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів.

Одночасно скаржнику було роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

04 листопада 2020 року до касаційного суду надійшла заява на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року. До указаної заяви додано уточнену касаційну скаргу, її копії, відповідно до кількості учасників у справі та заява про поновлення строку на касаційне оскарження.

У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року не була їй направлена судом апеляційної інстанції, а тому вона була позбавлена права на своєчасне звернення до касаційного суду.

Указує, що про винесену постанову дізналася самостійно з офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень.

Звертає увагу, що оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов'язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Перевіривши заяву скаржниці про поновлення строку на касаційне оскарження Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.

Як зазначалось Верховним судом в ухвалі від 15 жовтня 2020 року, про наявність постанови суду апеляційної інстанції відповідач мала змогу дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень з моменту її оприлюднення, а саме з 07 серпня 2020 року. При належному добросовісному відношенні відповідачка не була позбавлена можливості подати касаційну скаргу в межах строку звернення до суду касаційної інстанції, проте таким правом не скористалася.

Також, Суд звертає увагу, що доводам, наведеним у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, вже було надано оцінку в ухвалі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року.

Скаржником не подано до Суду доказів бездіяльності суду апеляційної інстанції щодо направлення йому належним чином завіреної копії оскаржуваної постанови, а тому Суд відхиляє доводи скаржника щодо наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

При вирішенні питання поважності причин пропуску строку звернення до Суду із позовом Суд, також, ураховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Ураховуючи зазначене, доводи наведені в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані Судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі №440/2503/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк