04 серпня 2020 р. Справа № 440/2503/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,
за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 року (суддя Клочко К.І.; м. Полтава) по справі № 440/2503/20
за позовом ОСОБА_1
до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс"
про визнання протиправною та скасування постанови,
15 травня 2020 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (далі-відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 61889654 від 22 квітня 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовано невідповідністю оскарженої постанови про відкриття виконавчого провадження вимогам статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавче провадження № 61889654 відкрито не за місцем проживання, перебування чи знаходження майна позивача, тобто з порушенням правил територіальної діяльності приватного виконавця.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №61889654 від 22.04.2020
Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, 4-А, офіс. 71-А, м. Київ, 02002) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач, з посиланням на ст.ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження», зазначає, що якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність, та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання. Вказує, що виконавче провадження відкрито на підставі даних, зазначених стягувачем, який в силу приписів ч. 2 ст.24 Закону № 1404-VIII наділений правом вибору місця відкриття виконавчого провадження. Окрім цього, у виконавчому написі приватного нотаріусу вказано місце проживання боржника, а саме - АДРЕСА_2 ., тобто виконавчим документом встановлено, що місце проживання боржника знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва. Разом з цим відповідач зауважує, що чинною редакцією Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття провадження.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 ( раніше - вулиця Гайдара), що підтверджується копією паспорта громадянина України серія НОМЕР_2 , виданого Ленінським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 10.11.2010 року.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., на підставі заяви ТОВ "Фінфорс", винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61889654 від 22.04.2020 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. №7336 від 15.04.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінфорс" боргу у розмірі 18944,00 грн.
Посилаючись на те, що у відповідача не було підстав для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкрито не за місцем розташування боржника та його майна, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що приватний виконавець прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності в нього достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ).
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 3 Закон № 1404-VІІІ, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Частиною 1 ст. 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 23 Закону України від 02.06.2016 №1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі по тексту Закон № 1403-VIII) у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Згідно з частинами першою та другою статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року №1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII) виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Місце виконання рішення згідно до п. 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за №512/5 визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження".
Частиною другою статті 24 Закону №1404-VIII передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
За приписами ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення, в якій стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон №1404-VIII визначає вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, право приватного виконавця відкрити виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює свою діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
Таким чином, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місце знаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та, відповідно, на яку розповсюджується компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання. В протилежному випадку - виконавчий документ повертається стягувачу приватним виконавцем без прийняття його до виконання як такий, що пред'явлений не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Аналогічний правовий підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом в постанові у справі №804/6996/17 від 08 квітня 2020 р.
Як встановлено судом, позивач - ОСОБА_1 , який є боржником у вказаних правовідносинах, відповідно до паспортних даних зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (раніше - вулиця АДРЕСА_4 ).
В оскарженій постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено, що адресою боржника є АДРЕСА_2 .
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що у виконавчому написі № 7336 від 15.04.2020, вчиненому приватним виконавцем Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., зазначено місце реєстрації боржника - АДРЕСА_3 , та місце проживання боржника - АДРЕСА_2 , а тому у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку із пред'явленням не за місцем виконання.
Колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 5 статті 24 Закону №1404-VII, у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.
Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Під час судового розгляду справи відповідач не надав доказів виконання ним вимог частини 5 статті 24 Закону №1404-VII щодо з'ясування з достовірних джерел інформації про місце проживання та наявність боржника у відповідному виконавчому окрузі.
Водночас, Законом № 1404-VIIІ саме на виконавця покладено обов'язок встановити чи пред'явлено виконавчий документ за належним місцем виконанням, відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 1404-VIIІ. При цьому, питання з'ясування місця проживання боржника та/або місця розташування його майна передує відкриттю виконавчого провадження та має вирішальне значення для вирішення питання про те чи дотримано порядок пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Разом з тим, відповідачем не надано а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції жодних належних доказів на підтвердження факту проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 , як і не надано доказів щодо наявності у позивача грошових коштів чи іншого майна на території міста Києва.
Натомість, у позовній заяві ОСОБА_1 наголошує, що ніколи не проживав в м. Києві та не мав і немає жодного майна в м. Києві, в той час як відповідачем не надано доказів протилежного.
Крім того, на підтвердження фактичного проживання в м. Полтаві позивачем надано довідку з місця роботи в КЗ ДЮСШ «Олімпійські надії» Полтавської обласної ради від 13.05.2020 № 71, в якій зазначено, що ОСОБА_1 працює на посаді тренера-викладача з веслування на байдарках і каное (основне місце працевлаштування) згідно наказу № 65-К від 27.08.2019, а також копію трудової книжки (а.с. 10, 11).
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідачем, ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів, що у своїй сукупності свідчили б про наявність визначених законом підстав для відкриття виконавчого провадження № 61889654 у межах виконавчого округу міста Києва, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна порушила правила територіальної діяльності приватних виконавців, так як, володіючи інформацією про місце реєстрації позивача (боржника), що не належить до її виконавчого округу, прийняла виконавчий документ з іншого виконавчого округу, що у свою чергу суперечить Закону № 1404-VІІІ та Інструкції № 512/5.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 580/3311/19.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 року по справі № 440/2503/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова