04 серпня 2020 р.Справа № 537/1137/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,
за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою поліцейського роти № 2 взводу № 1 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Тєтєнова Максима Геннадійовича на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 17.06.2020 року по справі № 537/1137/20
за позовом ОСОБА_1
до поліцейського роти № 2 взводу № 1 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Тєтєнова Максима Геннадійовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області з адміністративним позовом до поліцейського роти № 2 взводу № 1 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Тєтєнова Максима Геннадійовича (далі також - відповідач, поліцейський УПП), в якому просив суд: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 607139.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що 01.04.2020 поліцейським роти № 2 взводу № 1 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Тєтєновим М.Г. була винесена постанова про накладення на нього (позивача) адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у виді штрафу в розмірі 425 грн. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою. Такою, що винесена за відсутності будь-яких об'єктивних даних, які б свідчили про скоєння ним адміністративного правопорушення, та за відсутності доказів про порушенням ним Правил дорожнього руху. З урахуванням викладеного просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідачем подано до суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити. Зазначив, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було з'ясовано всі фактичні обставини, враховано пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, встановлено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, дотримано порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення та правомірно ухвалено постанову серії ДП18 № 607139 від 01.04.2020 за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.06.2020 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції подав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому вказав що справу про адміністративне правопорушення було розглянуто в присутності позивача, постанову оголошено негайно після розгляду справи, копію постанови позивач отримав на місці розгляду справи. Під час розгляду справи порушник не заперечував, що здійснював рух на транспортному засобі у вказаний у протоколі час та місці без увімкнених фар ближнього світла чи денних ходових вогнів. Незгода позивача з притягненням його до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення не може бути підставою для скасування постанови. Поліцейський роти № 2 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП сержант поліції Тєтєнов М.Г. не порушив процедуру розгляду справи та діяв в межах наданих законом повноважень. З урахуванням викладеного просив відмовити позивачу в задоволені позову.
Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач у поданому ним відзиві не спростував його (позивача) твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. Вказав, що інспектору під час складання постанови не надавав усних пояснень, навпаки, на його прохання ознайомити з доказами вчинення правопорушення інспектор відмовив у зв'язку з відсутністю будь-яких доказів. Зазначив, що відеозаписи з диску, доданого до відзиву, не містять жодних фактів виявлення правопорушення, зазначеного у постанові серії ДП18 № 607139, а здійсненні вже після зупинки транспортного засобу, тобто не під час руху автомобіля, що повністю спростовує всі безпідставні доводи відповідача, викладені у відзиві на позов. З урахуванням викладеного просив позов задовольнити в повному обсязі.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17.06.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.
Постанову поліцейського роти № 2 взводу № 1 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області Тєтєнова Максима Геннадійовича від 01.04.2020 серії ДП18 № 607139 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень - скасовано, а провадження в справі закрито.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції поліцейським УПП подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17.06.2020 та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Аргументи, наведені скаржником в обґрунтування вимог апеляційної скарги аналогічні за змістом доводам, викладеним у відзиві на адміністративний позов ОСОБА_1 . Вказує, що позивач на місці розгляду справи не заперечував проти факту порушення ним п. 9.8 ПДР, тому у поліцейського були наявні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою поліцейського роти № 2 взводу № 1 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП сержанта поліції Тєтєнова М.Г. від 01.04.2020 серії ДП18 № 607139 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно постанови, 01.04.2020 о 15 год. 55 хв. на а/д М-22 Полтава-Олександрія 98 км водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, рухався без ввімкненого ближнього світла фар поза межами населеного пункту, чим порушив п.п.9.8 ПДР України.
Не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не надано доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 122 КУпАП.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 9.8 Правил дорожнього руху визначено, що з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Відповідно до частини 2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Згідно пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП.
Пункт 2 розділу ІІІ Інструкції визначає що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені серед інших статтею 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 1 розділу ІV Інструкції розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.
Пунктом 1 ст.247 КУпАП передбачено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
За правилами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частин першої та другої ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 31 Закону № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
На підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення відповідачем надано відеофіксацію з якої вбачається, що працівником патрульної поліції було зупинено автомобіль під керуванням позивача та повідомлено про вчинення ним адміністративного правопорушення, яке полягає у тому, що він за межами населеного пункту не увімкнув ближнього світла фар.
Проте відеозапис, який надано відповідачем в якості доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не містить інформації щодо самого правопорушення, оскільки запис здійснювався вже після зупинки транспортного засобу та ним зафіксовано лише розмову інспектора поліції з позивачем, розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Жодних інших доказів, які б безспірно підтверджували вищезазначені обставини, тобто, посвідчували об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, відповідачем суду не надано. Відповідач, як при розгляді справи про адміністративні правопорушення, так і суду, не надав належних і допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем п. 9.8 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. Крім того, в пункті 7 оскаржуваної постанови не зазначено про наявність відеозапису, як доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Посилання відповідача в якості доказу на усні пояснення позивача згідно яких позивач не заперечував, що здійснював рух на транспортному позові без увімкнення фар ближнього світла чи денних ходових вогнів, колегія суддів не відхиляє, оскільки як встановлено судом з переглянутого відеозапису, яким зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення, позивач як не заперечував так і не визнавав порушення ним п. 9.8 Правил дорожнього руху, від надання пояснень позивач відмовився, натомість просив ознайомити його із доказами у справі про адміністративне правопорушення, однак вказане клопотання позивача не було розглянуто відповідачем.
Слід зазначити, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, однак ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення надано не було, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про достатність підстав для задоволення адміністративного позову щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії від 01.04.2020 серії ДП18 № 607139 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу поліцейського роти № 2 взводу № 1 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Тєтєнова Максима Геннадійовича залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 17.06.2020 року по справі № 537/1137/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ч .3 ст. 272 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова