Справа № 640/22591/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
19 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ключковича В.Ю.,
суддів Парінова А.Б.,
Беспалова О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року (суддя Вєкуа Н.Г.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Національної гвардії України, в якій просить:
- визнати неправомірною відмову Головного управління Національної гвардії України в доступі працівнику БТІ до об'єкту за адресою: квартира АДРЕСА_1 для проведення її технічної інвентаризації;
- зобов'язати Головне управління Національної гвардії України забезпечити працівнику БТІ доступ до об'єкту за адресою: квартира АДРЕСА_1 для проведення її технічної інвентаризації.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків.
Зокрема, судом зазначено, що в зв'язку із тим, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує, позивачу необхідно подати до суду у паперовому вигляді примірник позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ст. 159-161 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до кількості учасників справи.
На виконання вищевказаної ухвали суду, позивачем 04.10.2020 було подано через систему "Електронний суд" заяву про усунення недоліків, відповідно до змісту якої вбачається, що позивач не погоджується із висновками суду, зазначеними в ухвалі від 28.09.2020.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року позовну заяву повернуто ОСОБА_1 , оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року та ухвалити нове рішення по суті вимог чи направити справу для продовження розгляду в Окружний адміністративний суд міста Києва.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції проігнорував посилання позивача на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №640/1374/19, від 06.08.2019 у справі №2340/4648/18 та від 22.08.2019 у справі №520/20958/18.
Від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, розглянувши позовну заяву позивача, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції дійшов висновку, що до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися в паперовому вигляді. Разом з тим, позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням вимог ст. ст. 160,161 КАС України, а саме: відсутня копія позовної заяви та всіх документів, що додаються до неї для відповідача.
Суд вказав, що недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання у паперовому вигляді примірників позовної заяви приведеної у відповідність до вимог ст. 159-161 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до кількості учасників справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ухвали позивачем 04.10.2020 було подано через систему "Електронний суд" заяву про усунення недоліків, у якій позивач зазначив, що альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним цифровим підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет.
Розглянувши такі доводи та висноки суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу, що посилання суду першої інстанції на те, що позовна заява сформована позивачем в системі «Електронний суд» не є позовною заявою за формою, яка визначена КАС України є безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частинами 7-11 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі №2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі №520/20958/18.
Згідно з положеннями частини третьої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Разом з тим, згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) «Єдина судова інформаційна (автоматизована) система», «автоматизована система» у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами «Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система» у відповідному відмінку.
Відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.
У пункті 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» №229 (6984) 01 грудня 2018 року.
У подальшому, у газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року).
Разом з тим, наказом ДСА України № 628 від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).
Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми «Електронний суд» слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми «Електронний суд» (далі - Положення № 30).
Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.
На цій підставі колегія суддів доходить до висновку, що з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
Зокрема, відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № 30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.
Отже, відповідно до пункту 1 Розділу ХІ Положення № 30 з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).
Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення № 30).
Згідно з вимогами розділу XI Положення № 30 обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.
Таким чином, відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.
З інформації, наявної в Єдиній судовій інформаційній (автоматизованій) системі документообігу суду, вбачається, що позовна заява позивача надійшла за допомогою підсистеми «Електронний суд» та містить його електронний цифровий підпис.
Зазначена інформація кореспондується з наявною у матеріалах справи паперовою копією позовної заяви, яка роздрукована, стосовно того, що документи сформовані у системі «Електронний суд» 22.09.2020, та засвідчена ЕЦП позивача - зазначено прізвище, ім'я, по батькові позивача - ОСОБА_1 .
На цій підставі колегія суддів приходить до висновку про те, що, оскільки станом на дату подання позовної заяви в усіх місцевих та апеляційних судах, включаючи Окружний адміністративний суд міста Києва, було запроваджено підсистему «Електронний суд» у тестовому режимі, позовну заяву було подано через підсистему «Електронний суд» через Електронний кабінет з використанням особистого цифрового підпису, а позивачем були виконано вимоги ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про повернення позовної заяви.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі №2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі №520/20958/18, від 10 вересня 2019 року у справі №640/1374/19.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" вказав,що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. З рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" вбачається, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В контексті наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Щодо вимоги апелянта ухвалити нове рішення по суті вимог, колегія суддів зазначає, що така не може бути задоволена, оскільки вирішення вказаного питання має бути здійснено судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції, в даному випадку, лише наділений повноваженнями щодо направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За змістом частини першої статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, це є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії - направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
А.Б. Парінов