Постанова від 18.11.2020 по справі 640/13940/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/13940/19 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О.,

Кучми А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо не включення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення, а саме: доплата за вчене звання доцент - 25%; надбавка за почесне звання заслужений - 20%; доплата за науковий ступінь кандидата наук - 15%; надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 15%; надбавка військовослужбовцям, які проводять оперативно-розшукову чи контррозвідувальну діяльність та інформаційне-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність - 50%; надбавка за виконання особливо важливих завдань - 100%; преміювання - 101%, які не внесенні до довідки про грошове забезпечення позивача для перерахунку пенсії згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2013 року №К/800/33019/13.

- зобов'язати Службу безпеки України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та в копії заявнику, ОСОБА_1 , нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку його пенсії з 01 січня 2018 року в наступних розмірах: посадовий оклад - 9020,00 грн.; оклад за військовим званням - 1480,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років (50%) - 5250,00 грн.; доплата за вчене звання доцент (25%) - 2255,00 грн.; надбавка за почесне звання заслужений (20%) - 1804,00 грн.; доплата за науковий ступінь кандидата наук (15%) - 1353,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1353,00 грн.; надбавка військовослужбовцям, які проводять оперативно-розшукову чи контррозвідувальну діяльність та інформаційне-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність (50%) - 4510,00 грн.; %, надбавка за виконання особливо важливих завдань (100%) - 15750,00 грн.; премія (101%) - 15907,50 грн., в розмірах, установлених законодавством.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано справи та не застосовано до спірних правовідносин висновки зразкової справи № 160/8324/19.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт наполягає, що у квітні 2018 року на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» в наданій Службою безпеки України Головному управлінню Пенсійного фонду довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, не міститься додаткових видів грошового забезпечення, які отримував позивач під час проходження та, які були включені до грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок призначеної пенсії, що на думку позивача є протиправним. При цьому, за наслідком звернення до Служби безпеки України, відповідач у підготовці та надані до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір її грошового забезпечення відмовив.

10 листопада 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Служби безпеки України, в якому відповідач підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсійна справа СБ 2642.

23 квітня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просить скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення для перерахунку його пенсії із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, вказаних у довідці №21/3/2-1555/3280 від 24 травня 2012 року, наданої Фінансово-економічним Управлінням Служби безпеки України.

Листом від 15 травня 2019 року №21/3/2-П-8/5 відповідачем повідомлено позивачу, що з метою вирішення питання щодо оформлення особам, звільненим з військової служби довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, Службою безпеки України направлено запит до Пенсійного фонду України щодо надання відповідних списків. Враховуючи вищевикладене, у Фінансово-економічному упра

Вважаючи відмову відповідача у видачі оновленої довідки із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що всупереч доводам позивача, з огляду на встановлені обставини та предмет спору, адміністративна справа № 640/13940/19 не є типовою справою, оскільки не відповідає ознакам зразкової справи № 160/8324/19. Крім того, суд першої інстанції вказав, що в матеріалах справи міститься відповідь Служби Безпеки України від 15 травня 2019 року №21/3/2-П-8/5, де відповідачем вказано про те, що з метою вирішення питання щодо оформлення особам, звільненим з військової служби, довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, Службою безпеки України направлено запит до Пенсійного фонду України щодо надання відповідних списків, тобто фактично відповідачем станом на час розгляду справи не порушено права та інтереси позивача, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Так, частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частини перша, друга статті 63 Закону № 2262-XII).

Зазначена норма статті 43 Закону № 2262-ХІІ міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі по тексту - Постанова № 103) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Згідно рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Суд зазначає, що до компетенції Кабінету Міністрів України входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45.

Проте, зміни внесені Постановою № 103, зокрема, в додаток 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.

Зокрема, на час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення (23 квітня 2019 року), пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Тобто, в межах спірних правовідносин, саме на Службу безпеки України, покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.

При цьому, суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно пункту 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №553/3619/16-а.

З огляду на вищевикладене, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки фактично відповідачем станом на час розгляду справи не порушено права та інтереси позивача у зв'язку з зазначенням у відповіді Служби Безпеки України від 15 травня 2019 року №21/3/2-П-8/5 того, що з метою вирішення питання щодо оформлення особам довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, Службою безпеки України направлено запит до Пенсійного фонду України щодо надання відповідних списків, є помилковим та таким, що суперечить наведеним законодавчим нормам.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

При цьому підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Отже, з 05 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше в рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії», де Суд установив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні від 16 вересня 1996 року «Гайгузус проти Австрії», у якому якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини справи, внаслідок чого висновок про невідповідність даної справи ознакам зразкової справи № 160/8324/19, є помилковим.

Так, при ухваленні рішення у даній справі, колегія суддів враховує правові висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені в рішенні від 17 грудня 2019 року, які залишені без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року, за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19 за позовом фізичної особи до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, оскільки правовідносини у справі № 640/13940/19 є аналогічними.

З урахуванням зазначеного, з метою належного, повного та ефективного захисту прав позивача, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в оформленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії позивача; зобов'язання відповідача підготувати на надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії позивача.

Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а також неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Так, відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 132 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною сьомою статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір згідно з квитанцією № 34 від 12 липня 2019 року у розмірі 768,40 грн. та за подання апеляційної скарги згідно з квитанцією від 06 жовтня 2020 року у розмірі 1 261,50 грн.

А тому, з огляду на задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Служби безпеки України у загальному розмірі 2 029,90 грн.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

Зобов'язати Службу безпеки України підготувати на надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Служби безпеки України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в загальній сумі 2 029 (дві тисячі двадцять дев'ять) грн. 90 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 18 листопада 2020 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

А.Ю. Кучма

Попередній документ
92988506
Наступний документ
92988508
Інформація про рішення:
№ рішення: 92988507
№ справи: 640/13940/19
Дата рішення: 18.11.2020
Дата публікації: 08.09.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (20.10.2020)
Дата надходження: 20.10.2020
Предмет позову: про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
Розклад засідань:
16.11.2020 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
БЄЛОВА ЛЮДМИЛА ВАСИЛІВНА
суддя-доповідач:
БЄЛОВА ЛЮДМИЛА ВАСИЛІВНА
відповідач (боржник):
Служба безпеки України
заявник апеляційної інстанції:
Пономарьов Валерій Павлович
суддя-учасник колегії:
АЛІМЕНКО ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
БЕЗИМЕННА НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА