П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/12354/20
Головуючий в І інстанції: Цховребова М.Г.
Дата та місце ухвалення рішення: 16.11.2020 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Стас Л.В.
судді - Турецької І.О.
за участю секретаря - Коваль Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Кандидата у депутати до Одеської обласної ради ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року по справі за позовом Кандидата у депутати до Одеської обласної ради ОСОБА_1 до Одеської обласної територіальної виборчої комісії про визнання протиправними та скасування протоколів, зобов'язання вчинити певні дії, -
15 листопада 2020 року о 23 год. 28 хв. до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов кандидата у депутати до Одеської обласної ради ОСОБА_1 до Одеської обласної територіальної виборчої комісії, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати протокол відповідача про підсумки голосування з виборів депутатів Одеської обласної ради у межах територіального виборчого округу № 4 від 10.11.2020 року;
- зобов'язати відповідача скласти протокол про підсумки голосування з виборів депутатів Одеської обласної ради у межах територіального виборчого округу № 4 з позначкою «Уточнений»;
- визнати протиправним та скасувати протокол відповідача про результати виборів депутатів Одеської обласної ради в Єдиному багатомандатному виборчому окрузі від 10.11.2020 року;
- зобов'язати відповідача скласти протокол про результати виборів депутатів Одеської обласної ради в Єдиному багатомандатному виборчому окрузі з позначкою «Уточнений».
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 16.11.2020 року до 15 год. 00 хв.
Зазначену ухвалу суду надіслано позивачу о 12 год. 43 хв. на електронну адресу, самостійно зазначену позивачем у позовній заяві, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що з цієї ж адреси до суду надійшло текстове підтвердження про отримання 16.11.2020, 12:44:18.
16.11.2020 року о 15 год. 09 хв. на офіційну електронну адресу судді від позивача надійшло клопотання про надання додаткового часу для усунення недоліків заяви, вхід. № ЕП/21206/20 від 16.11.2020 року о 15:11.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року позовну заяву повернуто позивачеві згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позивач не усунула недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування поданої апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції, в порушення вимог КАС України, не вирішив питання заявленого позивачем клопотання про продовження процесуального строку чи відмови у його задоволенні. Також, апелянт вказує, що суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини та помилково послався на те, що клопотання про продовження процесуального строку надійшло після 15 год. 16.11.2020 року. Крім того, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху остання мала виготовити приблизно 1000 сторінок копій додатків до позовної заяви для відповідача, а тому, на думку апелянта, встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви до 15 год. 00 хв. 16.11.2020 року, який, з урахуванням часу отримання копії ухвали суду о 12 год. 43 хв., складав 2 год. 15 хв., був недостатнім для надання до суду копій доданих до позовної заяви матеріалів для відповідача. Окрім цього, на думку апелянта, оскаржуваною ухвалою було повернуто позовну заяву позивачеві всупереч повноважень суду та в порушення норм глави 11 КАС України, які регулюють особливості позовного провадження в окремих категорій адміністративних справ. Вказане у сукупності апелянт вважає є порушенням вимог процесуального законодавства, наслідком якого є порушення права суб'єктів виборчого процесу на доступ до суду як частини «права на справедливий суд».
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 273 КАС України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.
При цьому, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
В свою чергу, згідно ч.ч. 1, 5-9 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Також, за правилами ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
При цьому, згідно ч.ч. 6, 9, 11 ст. 273 КАС України позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, вирішуються судом у дводенний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, вирішуються судом до закінчення голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, вирішуються судом у дводенний строк після надходження позовної заяви.
За правилами ч. 1 ст. 170 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За правилами ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції, ухвалою від 16.11.2020 року, було залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 , яка звернулась до суду згідно вимог ст. 273 КАС України, у зв'язку із встановленням обставин щодо подання такої позовної заяви без додержання вимог ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.
Так, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем, в порушення наведених вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, в позові щодо позивача не зазначено місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, до позовної заяви не додано копії доданих до позовної заяви документів для відповідача. Також, суд першої інстанції зазначив, що згідно зі змістом позовної заяви, позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги із посиланням, в тому числі на голосування з виборів депутатів до Одеської обласної ради у десятому виборчому окрузі та на розбіжності у результатах виборів депутатів Одеської обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі, які стосуються політичної партії «Наш край» у виборчих округах, в тому числі №№ 5, 10, проте, позивачем у позовній заяві не зазначено, як саме наведені обставини порушують права саме позивача та з урахуванням заявлених позовних вимог (у межах територіального виборчого округу № 4). Окрім цього, суд першої інстанції вказав на те, що позивачем не наведено жодного фактичного та правового обґрунтування підстав, з яких позивач вважає, що оскаржувані протоколи є індивідуальними актами в розумінні КАС України та можуть бути визнані протиправними та скасованими.
Враховуючи та на підставі наведеного, суд першої інстанції залишив позовну заяву без руху та визначив, що виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду у кількості примірників (в т.ч. для відповідача):
- письмового зазначення щодо позивача: місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс;
- копій доданих до позовної заяви документів - для відповідача;
- письмового зазначення викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, в частині, як саме обставини: голосування з виборів депутатів до Одеської обласної ради у десятому виборчому окрузі та розбіжності у результатах виборів депутатів Одеської обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі, які стосуються політичної партії «Наш край» у виборчих округах, в тому числі №№ 5, 10, - порушують права саме позивача, в тому числі з урахуванням заявлених позовних вимог (у межах територіального виборчого округу № 4);
- письмового узгодження позовної вимоги про визнання протиправними та скасування протоколів відповідача із положеннями КАС України, або, у разі залишення їх у первісному змісті, - письмово обґрунтувати таку позицію позивача з урахуванням наведених судом положень КАС України з відповідного питання.
Також, ухвалою від 16.11.2020 року, судом першої інстанції встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 16.11.2020 року до 15 год. 00 хв.
В свою чергу, враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, суд першої інстанції, на підставі ч. 4 ст. 169 КАС України, повернув позовну заяву позивачеві.
Звертаючись з апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду про повернення позовної заяви, позивач не оспорює факт подання нею позовної заяви без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Поряд з цим, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, позивач в апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, на думку апелянта, спеціальними нормами в главі 11 КАС України не передбачено процесуальних дій щодо залишення позовних заяв без руху та повернення позовних заяв. Апелянт вважає, що суд першої інстанції, вчиняючи процесуальні дії щодо залишення позовної заяви без руху та її повернення, вийшов за межі повноважень та застосував процесуальні норми, які не підлягають застосуванню.
Проте, колегія суддів не погоджується з вказаними доводами апелянта, з огляду на викладене.
Так, згідно ч. 1 ст. 269 КАС України, на яку посилається апелянт, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Водночас, стаття 269 КАС України, що визначає особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ, не містить вимог щодо форми та змісту позовної заяви щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій.
Так само параграф 2 КАС України «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ», в тому числі, вимоги ст.ст. 269, 273, що визначають особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ, особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, не обмежують повноваження суду, визначені ч. 1 ст. 170 КАС України, щодо перевірки дотримання позивачем вимог, встановлених статтями 160, 161, 172 КАС України, при поданні позовної заяви у цій категорії справ, а також щодо застосування судом наслідків недодержання позивачем цих вимог Кодексу, які визначені ст. 169 КАС України.
Водночас, вимоги ч. 9 ст. 273 КАС України містять застереження щодо необхідності прийняття судом до розгляду позовних заяв незалежно від сплати судового збору. Поряд з цим, у разі встановлення обставин щодо несплати судового збору на момент вирішення справи, суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком правомірно перевірив позовну заяву на її відповідність вимогам, які встановлені ст.ст. 160, 161, 172 КАС України, з урахуванням визначених ст.ст. 269, 273 цього Кодексу особливостей, в тому числі, щодо строків розгляду такої категорії справ, та встановивши обставини щодо подання позовної заяви без додержання вимог, зокрема, ст.ст. 160, 161, постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, що повністю спростовує доводи апелянта.
Також, при вирішенні даної справи, колегія суддів враховує, що позивачем в поданій апеляційній скарзі не оспорюється факт отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Разом з цим, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивач мала виготовити приблизно 1000 сторінок копій додатків до позовної заяви для відповідача, а тому, на думку апелянта, встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви до 15 год. 00 хв. 16.11.2020 року, який, з урахуванням часу отримання копії ухвали суду о 12 год. 43 хв., складав 2 год. 15 хв., був недостатнім для надання до суду копій доданих до позовної заяви матеріалів для відповідача. Апелянт зазначає, що нею о 14 год. 59 хв. 16.11.2020 року було подано до суду першої інстанції заяву, в якій, у зв'язку із великим обсягом копій документів, які необхідно надати відповідачу до позовної заяви, позивач просила надати додатковий час для усунення недоліків. За таких обставин, апелянт вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для повернення заявленого позову позивачеві.
Водночас, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, колегія суддів наголошує, що підставою для залишення позовної заяви без руху був не лише факт не надання позивачем до позовної заяви копій доданих до позовної заяви документів для відповідача, а і інші встановленні судом першої інстанції недоліки позовної заяви, що не оспорюється апелянтом.
При цьому, звертаючись до суду із клопотанням про надання додаткового часу для усунення недоліків позовної заяви, позивач не послалась на неможливість, у строк встановлений судом, усунення недоліків позовної заяви щодо дотримання її форми та змісту, а також не вказала підстав для не приведення позовної заяви у відповідність, зокрема, вимогам ст. 160 КАС України.
У вказаній заяві позивач послалась лише на необхідність додаткового часу для виготовлення копій доданих до позовної заяви документів для відповідача, при цьому, не усунувши інші недоліки позовної заяви, які були самостійною підставою для залишення позовної заяви без руху та відповідно неусунення яких стало самостійною підставою для повернення позовної заяви.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції, клопотання про надання додаткового часу для усунення недоліків позовної заяви подане позивачем 16.11.2020 року о 15 год. 09 хв., вхід. № ЕП/21206/20 від 16.11.2020 року, 15:11, тобто, після закінчення процесуального строку, встановленого судом.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Посилання позивача в поданій апеляційній скарзі на те, що клопотання про надання додаткового часу для усунення недоліків позовної заяви нею було відправлено засобами електронної пошти о 14 год. 59 хв. 16.11.2020 року жодним чином не спростовують факт надходження такого клопотання на електронну пошту судді о 15 год. 09 хв., після закінчення строку, наданого судом.
Також, доводи позивача щодо направлення клопотання про надання додаткового часу для усунення недоліків позовної заяви засобами електронної пошти о 14 год. 59 хв. 16.11.2020 року, тобто, як вважає апелянт своєчасно, не спростовують тих обставин, що у цьому клопотанні позивачем ставилось питання щодо надання додаткового часу для виготовлення копій додатків до позову для відповідача, при цьому, інших недоліків позовної заяви позивач не усунула та не просила суд продовжити строк для їх усунення.
Крім того, надаючи оцінку доводам апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що ч. 6 ст. 273 КАС України встановлено п'ятиденний строк для подання позовної заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, який обчислюється із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Вказаний строк наданий учасникам виборчого процесу, в тому числі, для підготовки позовної заяви з дотримання вимог КАС України щодо форми та змісту позовних заяв.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У даній справі позивач просила, зокрема, скасувати протоколи виборчої комісії, які, як зазначає позивач складені 10.11.2020 року.
В свою чергу, позовна заява подана до суду першої інстанції о 23 год. 28 хв. 15.11.2020 року, тобто, позивач, як учасник виборчого процесу та кандидат у депутати, скористалась наданим їй правом для підготовки позовної заяви та її подання до суду протягом п'яти днів із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, а тому, остання не може посилатись на недостатність у неї часу для підготовки позову та додатків до нього.
Суд першої інстанції при визначенні строку для усунення недоліків позовної заяви керувався вимогами щодо терміновості та скороченого строку розгляду даної категорії справ.
На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутні підстави для надання позивачу додаткового часу для виготовлення копій додатків до позовної заяви та враховуючи, що позивач не усунула недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову позивачеві.
Поряд з цим, доходячи обґрунтованого висновку про відсутність підстав для надання позивачу додаткового часу для виготовлення копій додатків до позовної заяви, суд першої інстанції помилково не відобразив такий висновок у резолютивній частині оскаржуваної ухвали, на що вірно звернуто увагу апелянтом.
Разом з цим, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції прав доступу до правосуддя та прийняття оскаржуваної ухвали надмірно формально, з огляду на викладене.
Так, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (див., наприклад, рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ).
Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93).
Таким чином, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух.
Тобто, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.
У даній справі суд першої інстанції залишив позовну заяву без руху з огляду на недодержання позивачем при її поданні вимог, які встановлені ст.ст. 160, 161 КАС України, що не оспорюється позивачем.
При цьому, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, однак, позивач своїм правом на подання позовної заяви за формою та змістом згідно наведених вимог КАС України не скористалась.
Також позивач не посилається та судом не встановлено наявності у позивача будь-яких перешкод для виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, зокрема, щодо форми та змісту.
Водночас, встановлені судом обставини щодо невідповідності заявленого позову вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, в тому числі, невідповідність заявлених вимог змісту мотивувальної частини позову (посилання на голосування з виборів депутатів до Одеської обласної ради у десятому виборчому окрузі та на розбіжності у результатах виборів депутатів Одеської обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі, які стосуються політичної партії «Наш край» у виборчих округах, в тому числі №№ 5, 10, однак, заявлення вимог у межах територіального виборчого округу № 4) не дало можливості суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі та відповідно здійснити подальший розгляд справи, більш того, у термінові строки, визначені ст. 273 КАС України.
На підставі наведеного у сукупності, залишення заявленого позову без руху, надання позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви та повернення позову у зв'язку з неусуненням таких недоліків не становить порушення прав позивача доступу до правосуддя.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції зміні із доповненням її резолютивної частини висновком щодо відмови у задоволенні клопотання позивача про надання додаткового часу для усунення недоліків заяви, а в іншій частині - без змін.
Також, враховуючи те, що апелянт не відноситься до категорій осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору, однак, при зверненні до суду з апеляційною скаргою судовий збір нею не сплачений, на підставі ст. 139 КАС України, з апелянта належить стягнути судовий збір у розмірі 2102 грн. (пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI).
Керуючись ст.ст. 139, 270, 271, 272, 273, 278, 308, 310, 312, 315, 316, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Кандидата у депутати до Одеської обласної ради Стрижак Ніни Іванівни - задовольнити частково.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року змінити, доповнивши її резолютивну частину абзацом наступного змісту:
«У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про надання додаткового часу для усунення недоліків заяви - відмовити.».
В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судове рішення складено у повному обсязі 20.11.2020 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька