13 листопада 2020 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду - Сілкова І.М., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою його захисника Іщука Є.М. на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.10.2020 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На вказану постанову захисник Іщук Є.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , 30.10.2020 року подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваної постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.10.2020 року та закриття провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження вказаної постанови від 07.10.2020 року, посилаючись на поважність причин пропуску цього строку, оскільки незважаючи на заяву ОСОБА_1 про відкладення судового розгляду, суд розглянув справу без його участі, а копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав лише 23.10.2020 року.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та доводи клопотання його захисника Іщука Є.М. в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.10.2020 року, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення цього строку, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 дійсно не був присутній 07.10.2020 року під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови, однак останній був обізнаний, що на розгляді Дарницького районного суду м. Києва перебуває справа про адміністративне правопорушення стосовно нього, про що свідчить його заява про відкладення судового розгляду у зв'язку перебуванням у відрядженні (а.с. 8), яка не містить доказів на підтвердження тієї обставини, що він знаходиться у відрядженні, а тому ОСОБА_1 об'єктивно мав можливість дізнатись про рух даної справи та результати її розгляду, однак з апеляційною скаргою на оскаржувану постанову судді від 07.10.2020 року його захисник звернувся лише 30.10.2020 року, тобто поза межами строку визначеного статтею 294 КУпАП, якою регламентовано порядок і строки оскарження рішень судді в справах про адміністративні правопорушення.
Згідно положень статті 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративні правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні по справі «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03), «…сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява №8371/02, п. 27, рішення від 26.31.2007 року, та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003 року).
Посилання апелянта на ту обставину, що ОСОБА_1 не був присутній при винесенні оскаржуваної постанови від 07.10.2020 року, а її копію отримав тільки 23.10.2020 року, як на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки положення статті 294 КУпАП пов'язують обчислення строку на оскарження саме з днем винесення постанови, а не з днем отримання її копії.
Отже, враховуючи практику ЄСПЛ, апеляційний суд вважає, що вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.10.2020 року не можна визнати поважними. Інших причин, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, які б перешкоджали ОСОБА_1 або його захиснику реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови судді у визначений законом строк апелянтом не наведено, а тому в задоволенні клопотання захисника Іщука Є.М. про поновлення пропущеного строку слід відмовити.
Оскільки з апеляційною скаргою на постанову судді від 07.10.2020 року стосовно ОСОБА_1 його захисник звернувся лише 30.10.2020 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку на її оскарження, то у відповідності з вимогами ч.2 ст. 294 КУпАП, у зв'язку з відмовою у поновленні цього строку, апеляційна скарга захисника Іщука Є.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КпАП України, апеляційний суд, -
Відмовити захиснику Іщуку Є.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та повернути захиснику його апеляційну скаргу на цю постанову разом з доданими до неї матеріалами.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду І.М. Сілкова