Справа 753/350/20
Апеляційне провадження № 22-ц/824/13263/2020
Іменем України
18 листопада 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Богдан І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Дарницького районного суду м. Києва, ухвалене у складі судді Цимбал І.К. в м. Київ 15 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа Первинна профспілкова організація «Інженерно-технічних фахівців» про визнання незаконним та скасування наказів,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -
У січні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання незаконним та скасування наказів, просив визнати незаконними та скасувати накази Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 18 листопада 2019 року № 1184/о про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани ОСОБА_1 , а також від 29 листопада 2019 року № 1225/о про зниження винагороди за вислугу років за листопад 2019 року.
Заявлені вимоги мотивував тим, що з травня 2002 року перебуває з відповідачем у трудових відносинах на різних керівних посадах, останньою з яких, починаючи з 09 жовтня 2018 року, є начальник сектору ризиків та комплаєнсу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. У період трудової діяльності він до дисциплінарної відповідальності не притягувався і будь-яких стягнень не мав, натомість постійно отримував заохочення та подяки.
Проте, наказом № 1184/о від 18 листопада 2019 року до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, в якості підстави для притягнення до якої відповідач зазначив неналежне та несвоєчасне виконання позивачем службових обов'язків. Зокрема, в наказі зазначено «У зв'язку з невиконанням начальником сектору ризиків та комплаєнсу ОСОБА_1 посадових обов'язків, наданням необґрунтованих та формальних пояснень, відсутністю документів, що підтверджували б виконану ним роботу впродовж жовтня 2018 - жовтня 2019».
Зазначав, що окремим дорученням в.о. директора підприємства № 39 від 08 листопада 2019 року ОСОБА_1 було доручено в термін до 16:00 год. 12 жовтня 2019 року надати пояснення щодо нібито невиконання підпорядкованим йому підрозділом функціональних обов'язків, визначених Положенням про сектор ризиків та комплаєнсу. Службовою запискою про надання пояснення від 12 листопада 2019 року ОСОБА_1 надав відповідь на окреме доручення в.о. директора, а саме надано відповідь щодо основних завдань, які виконувались сектором за дорученням директора Украероруху з додаванням відомостей щодо фінальних документів у період з 01 листопада 2018 року по 01 листопада 2019 року, в резолюції на дану службову записку директором було зазначено наступне: «Прошу надати копії (проекти) підтверджуючих документів згідно пунктів звіту до 12:00 13 листопада 2019 року». Службовою запискою від 13 листопада 2019 року позивачем надана відповідь на резолюцію до службової записки від 12 листопада 2018 року, що інформація, яка містить виключно комерційний характер та враховуючи, що значну кількість документів та час, який наданий для виконання доручення - 3 робочі години 13 листопада 2019 року, документи були надані позивачем в електронній формі на флеш-носії загальним об'ємом 3.36 Гб.
18 листопада 2019 року директором ОСОБА_2 було накладено резолюцію про вжиття заходів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності. Отже, не вивчивши надані позивачем документи, директором ОСОБА_2 особисто, без призначення службового розслідування та без доручення компетентним працівникам Украероруху, опрацювати надані ОСОБА_1 документи та без будь-якого аналізу наданої інформації, в той самий день було безпідставно зроблено висновок про нібито невиконання підпорядкованим позивачу підрозділом функціональних обов'язків.
Крім того, оскільки наказ № 1225/о від 29 листопада 2019 року про зниження винагороди за вислугу років за листопад виданий на підставі оспорюваного наказу № 1184/о від 18 листопада 2019 року про оголошення догани та всупереч Положення про порядок визначення і виплати винагороди за вислугу років у системі цивільної авіації України працівникам Державного підприємства обслуговування повітряного руху України не погоджений в первинній профспілковій організації, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року позов задоволено, визнано незаконним та скасовано накази Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 18 листопада 2019 року № 1184/о про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани ОСОБА_1 , а також від 29 листопада 2019 року № 1225/о про зниження винагороди за вислугу років за листопад 2019 року, стягнуто із відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 15536,80 грн.
Відповідач Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необ'єктивність, необґрунтованість, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що судом не було надано належної оцінки доказам, поданим відповідачем на підтвердження обставин, вказаних у відзиві та доповненні до позову.
Так, суд безпідставно зробив висновок про те, що відповідач не дотримався порядку щодо проведення службового розслідування, оскільки зазначені в Положенні про проведення службового розслідування підстави не є імперативними, тобто такими, що вказують на обов'язковість проведення службового розслідування в будь-яких випадках; суд першої інстанції, не перевіривши надані докази, встановив факти та відповідні їм правовідносини, а саме про надання у службовій записці позивача ґрунтовної відповіді щодо основних завдань, які виконувалися його сектором.
Вказував, що відповідачем не заперечувався факт надання позивачем флеш-носія з файлами об'ємом 3,36 Гб, проте що це були за файли, відповідач зазначив у своєму доповненні до відзиву від 09 квітня 2020 року - документи, створені або датовані з 2007 по 2018 роки, що також залишилось поза увагою суду і в зв'язку з цим вважає, що підстав для колегіального засвідчення невиконання позивачем окремого доручення директора у формі проведення службового розслідування не було.
Не погоджувався із обставинами, встановленими судом, а саме що керівник підприємства особисто не вивчав надані позивачем документи на флеш накопичувачі, а за усним повідомленням в.о. керівника про формальний огляд наданих на флеш накопичувачі матеріалів і встановлення наявності інформації, яка частково не відносилась до запитуваного періоду, повідомив керівника про зазначені обставини. Даний висновок, як зазначає відповідач, не відповідає дійсності та суперечить обставинам, викладеним відповідачем у своєму відзиві від 13 лютого 2020 року.
Крім того, судом при дослідженні доказів було оглянуто лише декілька файлів з флеш накопичувача, вибраних позивачем, на яких були звіти, проте судом не було перевірено, чи мають ці звіти відношення до обов'язків, передбачених Положенням про сектор ризиків та комплаєнсу.
Також не погоджувався із висновками суду першої інстанції, що внаслідок застосування до позивача догани на підставі оспорюваного наказу № 1184/о від 18 листопада 2019 року останньому було незаконно зменшено розмір винагороди за вислугу років у системі цивільної авіації на 50 % за листопад 2019 року, про що був виданий наказ № 1225/о від 29 листопада 2019 року. Вказував, що в наказі Украероруху від 29 листопада 2019 року чітко зазначено про зменшення розміру винагороди за вислугу років позивачу відповідно до Положення про порядок визначення і виплати винагороди за вислугу років у системі цивільної авіації України, а саме за невиконання посадових обов'язків, а не внаслідок застосування до позивача догани.
Від позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 та третьої особи Первинна профспілкова організація «Інженерно-технічних фахівців» надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких позивач і третя особа просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Посилалися на те, що рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, ухваленим при повному і всебічному з'ясуванні обставин, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, а доводи і вимоги апеляційної скарги відповідача ґрунтуються на надуманих та таких, що не відповідають дійсності обставинах, та не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому є безпідставними та необґрунтованими. Наводили власні спростування на доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, суд першої інстанції виходив із того, що порушень посадової інструкції позивачем не встановлено за її відсутності, а службове розслідування з приводу можливих порушень позивачем трудових обов'язків проведено не було, а тому наказ про застосування дисциплінарного стягнення є незаконним та підлягає скасуванню. Крім того, враховуючи, що наказ № 1225/о від 29 листопада 2019 року про зниження винагороди за вислугу років за листопад виданий на підставі оспорюваного наказу № 1184/о від 18 листопада 2019 року про оголошення догани та не погоджений в первинній профспілковій організації, цей наказ також є незаконним і таким, що підлягає скасуванню.
Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Із матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що згідно трудової книжки позивача, ОСОБА_1 з травня 2002 року перебуває в трудових правовідносинах з Державним підприємством обслуговування повітряного руху України «Украерорух» на керівних посадах, з 09 жовтня 2018 року обіймаючи посаду начальника сектору ризиків та комплаєнсу підприємства (а. с. 20 - 22 т. 1).
На а. с. 23 - 24 т. 1 знаходиться копія посвідчення почесної відзнаки ОСОБА_1 «Почесний працівник Украероруху» на підставі наказу від 23 грудня 2013 року.
ОСОБА_1 є членом Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» Всеукраїнської профспілки «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв'язку України», що не заперечується жодною із сторін.
На а. с. 25 т. 1 знаходиться копія наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 18 листопада 2019 року № 1184/о «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне та несвоєчасне виконання службових обов'язків на підставі ст. 147-149 КЗпП України. Підставою для видачі такого наказу зазначено Положення про сектор ризиків та комплаєнсу від 08 жовтня 2018 року № 2.2-06-72, окреме доручення Украероруху від 08 листопада 2019 року № 39, службові записки начальника сектору ризиків та комплаєнсу Васильченка С.В. від 12 листопада 2019 року № 19-06/29/19 та від 13 листопада 2019 року № 19-06/30/19.
У вступній частині наказу зазначено, що наказ видано відповідно до Статуту підприємства, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 06 квітня 2016 року № 137, ст. 147-149 КЗпП України та на підставі аналізу наданих документів на виконання окремого доручення Украероруху від 08 листопада 2019 року № 39 щодо стану організації виробничої діяльності начальником сектору ризиків та комплаєнсу ОСОБА_1 стосовно невиконання ним функціональних обов'язків, визначених пунктами 4.2, 4.3, 4.5, 4.6 та 4.7 Положення про сектор ризиків та комплаєнсу від 08 жовтня 2018 року № 2.2-06-72, у зв'язку з невиконанням начальником сектору ризиків та комплаєнсу ОСОБА_1 посадових обов'язків, наданням необґрунтованих та формальних пояснень, відсутністю документів, що підтверджували б виконану ним роботу впродовж жовтня 2018 - жовтня 2019.
На а. с. 26 т. 1 знаходиться копія витягу з наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 29 листопада 2019 року № 1225/о «Про зниження винагороди за вислугу років за листопад 2019 року», яким зменшено розмір винагороди за вислугу років ОСОБА_1 на підставі п. 2 Положення про вислугу років у цивільній авіації України в зв'язку з невиконанням посадових обов'язків на 50 %. У вступній частині наказу зазначено, що його винесено відповідно до Положення про порядок визначення і виплати винагороди за вислугу років у системі цивільної авіації України працівникам Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та довідок керівників підрозділів про зниження винагороди за вислугу років у системі цивільної авіації України за результатами виробничої діяльності за листопад 2019 року.
На а. с. 150 - 152 т. 1 знаходиться копія повного тексту наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 29 листопада 2019 року № 1225/о, в якому підпис у графі погоджень з боку голови Первинна профспілкова організація «Інженерно-технічних фахівців» відсутній, мається рукописна примітка: «Не погоджено» від його імені.
На а. с. 27 - 33 т. 1 знаходиться копія Положення про сектор ризиків та комплаєнсу Державного підприємства обслуговування повітряного руху, затвердженого т.в.о. директора Украероруху 09 жовтня 2018 року, згідно п. 1.4 якого начальник сектору ризиків та комплаєнсу та інші працівники сектору призначаються на посаду та звільняються з займаної посади згідно зі встановленим в Украерорусі порядком. Розподіл обов'язків між працівниками сектору здійснюється на основі затверджених посадових інструкцій.
Згідно пунктів 4.2, 4.3, 4.5, 4.6 та 4.7 розділу 4 «Функції підрозділу» Положення, підрозділ готує та надає звіти щодо ризиків директору Украероруху не рідше одного разу на місяць, а в разі виявлення ситуацій, що потребують невідкладного інформування - не пізніше наступного робочого дня; розробляє та підтримує в актуальному стані методики, інструменти та моделі, що використовуються підприємством для аналізу впливу різних факторів ризиків на фінансовій стан, капітал та ліквідність підприємства; здійснює стрес-тестування; обчислює профіль ризику підприємства; готує висновки щодо ризиків, які притаманні діяльності підприємства.
Згідно розділу 5 «Керівництво» Положення, начальник сектору належить до категорії працівників з ненормованим робочим днем, розподіляє обов'язки між працівниками сектору, очолює та контролює виконання підпорядкованими працівниками вимог цього Положення та покладених на них посадових обов'язків. Посадові обов'язки начальника сектору визначені пунктом 5.6 Положення.
Згідно п.п. 7.3, 7.4 розділу 7 «Відповідальність» Положення, начальник сектору дотримується норм і правил, встановлених внутрішніми нормативними актами (наказами, розпорядженнями, інструкціями, положеннями тощо). Начальник сектору несе персональну відповідальність за неналежне та несвоєчасне виконання завдань та обов'язків, покладених на нього цим Положенням, іншими організаційно-розпорядчими документами Украероруху, необґрунтованість рішень, а також невиконання розпоряджень, доручень директора Украероруху в межах своєї компетенції та повноважень.
На а. с. 35 - 36 т. 1 знаходиться копія витягу Колективного договору між адміністрацією Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та профспілками зі змінами та доповненнями, внесеними протягом 2015 - 2019 років, згідно п. 5.17 якого адміністрація виплачує щомісяця всім працівникам винагороду за вислугу років відповідно до Положення про порядок визначення і виплати винагороди за вислугу років у системі цивільної авіації України працівникам Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Додаток 9).
На а. с. 38 - 41, 120 - 124 т. 1 знаходиться копія Положення про порядок визначення і виплати винагороди за вислугу років у системі цивільної авіації України працівникам Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, п. 7.2 якого передбачено, що позбавлення (часткове зменшення) винагороди за вислугу років працівникам підприємства оформлюється наказом директора. У разі, якщо працівник є членом профспілки, такий наказ підлягає погодженню з профспілкою, членом якої він є. Згідно переліку виробничих та дисциплінарних порушень, за наявності яких працівники можуть бути позбавлені винагороди за вислугу років повністю або частково, таким порушенням зокрема є невиконання посадових обов'язків, покладених на працівника згідно з трудовим договором, посадовою інструкцією (положенням про відповідний підрозділ).
На а. с. 42 т. 1 знаходиться копія окремого доручення в.о. директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Ярмак А. (із рукописною приміткою в нижній частині аркушу «від 08.11.2019 № 39») на ім?я начальника сектору ризиків та комплаєнсу з метою здійснення аналізу роботи сектору ризиків та комплаєнсу щодо стану організації виробничої діяльності та на підставі п. 7.4 Положення про сектор ризиків та комплаєнсу від 09 жовтня 2018 року № 2.2-06-72 надати пояснення стосовно невиконання підпорядкованим підрозділом функціональних обов'язків, визначених пунктами 4.2, 4.3, 4.5, 4.6 та 4.7 Положення; термін: 12 листопада 2019 року до 16:00.
На а. с. 44 - 47 т. 1 знаходиться копія службової записки начальника сектору ризиків та комплаєнсу Васильченка С.В. від 12 листопада 2019 року на виконання окремого доручення № 39 від 08 листопада 2019 року, складеної на ім'я в.о. директора ОСОБА_4 , в якій повідомлено, що зазначені у окремому дорученні питання Положення про сектор ризиків та комплаєнсу, затвердженого 09 жовтня 2018 року, виконувались за визначеними директором Украероруху напрямами діяльності підприємства, і наведено перелік цих напрямів. Додатком до службової записки є звіт на двох аркушах, який містить перелік завдань і дати виконання за кожним із них.
На а. с. 48 т. 1 знаходиться прінтскрін електронної резолюції ОСОБА_2 від 12 листопада 2019 року на службову записку ОСОБА_1 «Прошу надати копії (проекти) підтверджуючих документів з пунктів звіту до 12:00 13.11.2019 до 13.11.2019».
На а. с. 49 т. 1 знаходиться копія службової записки начальника сектору ризиків та комплаєнсу Васильченка С.В. (із рукописною приміткою в нижній частині аркушу «від 13.11.2019 № 19-06/30/19») на ім'я в.о. директора Ярмака А., згідно якої на виконання вимог п. 1 окремого доручення та резолюції до службової записки від 12 листопада 2019 року № 19-06/29/19 надається відповідна інформація на флеш-носії загальним об'ємом 3,36 Гб, зазначено, що вказана інформація носить виключний характер комерційної, певна частина інформації не може бути надана, оскільки міститься в матеріалах, що перебувають у відповідному провадженні в правоохоронних органах; додатком до службової записки є флеш-носій Transcend usb 2.0 4 GB 1 од.
На а. с. 50 т. 1 знаходиться прінтскрін електронної резолюції ОСОБА_2 від 18 листопада 2019 року на службову записку ОСОБА_1 «Прошу вжити заходів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності у відповідності до вимог чинного законодавства України до 18.11.2019».
Також, із матеріалів справи вбачається, що на а. с. 51 - 57 т. 1 знаходиться копія наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 25 лютого 2016 року № 56, яким затверджено Положення про проведення службового розслідування в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, додатком до якого є відповідне Положення, яким встановлено підстави і основні завдання службового розслідування, порядок його призначення, термін проведення службового розслідування, прийняття рішення за результатами розслідування.
Пунктом 2.1 Положення визначено, що підставами для проведення службового розслідування можуть бути наступні порушення, зокрема невиконання або неналежне виконання окремих доручень директора, недобросовісне/неналежне виконання службових обов'язків.
Згідно п. 3.1 Положення, основним завданням службового розслідування є встановлення факту порушення або відсутності такого порушення.
Згідно п. 9.2, 9.3 Положення, у разі підтвердження факту порушення директор Украероруху приймає рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Працівник Украероруху, стосовно якого проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.
На а. с. 94 т. 1 знаходиться витяг зі штатного розпису Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, затвердженого наказом від 11 січня 2019 року № 21, згідно якого начальник сектору ризиків та комплаєнсу отримує посадовий оклад в розмірі 38215 грн.
На а. с. 102 - 116 т. 1 знаходиться копія статуту Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, затвердженого Міністерством інфраструктури України 06 квітня 2016 року, згідно розділу 7 якого управління підприємством здійснює директор підприємства, який підзвітний та підконтрольний уповноваженому органу управління. Директор підприємства у межах своїх повноважень видає накази, розпорядження тощо і дає вказівки, обов'язкові для виконання для всіх працівників з питань діяльності підприємства, організовує і контролює їх виконання; застосовує заходи заохочення та дисциплінарного стягнення до працівників підприємства, здійснює притягнення працівників підприємства до матеріальної відповідальності з урахуванням вимог цього статуту.
На а. с. 168 - 246 т. 1, 1 - 132 т. 2 знаходяться документи, надані відповідачем як роздруківка змісту флеш-носія, наданого позивачем додатком до службової записки.
На а. с. 60 т. 1 знаходиться копія листа голови Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» Всеукраїнської профспілки «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв'язку України» від 29 листопада 2019 року на ім?я в.о. директора Украероруху Ярмака А.М., щодо надання копії резолюції в.о. директора щодо доручення працівникам Украероруху опрацювати надану службовою запискою від 13 листопада 2019 року інформації та копію аналізу документів, наданих службовою запискою від 13 листопада 2019 року з експертними висновками щодо фактів необґрунтованості, формальності та невідповідності їх переліку.
Згідно письмових пояснень третьої особи Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» (а. с. 179 - 180 т. 2) наказ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про зниження винагороди ОСОБА_1 за вислугу років за листопад 2019 року № 1225/о від 29 листопада 2019 року профспілка не погоджувала та згоди на зниження винагороди не давала.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи висновки суду першої інстанції в частині визнання незаконним та скасування наказу № 1184/о від 18 листопада 2019 року про оголошення догани, апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Згідно статті 147 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпГІ України) за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Отже, згідно з нормами ст. 147 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути застосоване до працівника лише у випадку порушення ним трудової дисципліни.
Стаття 147-1 КЗпП України передбачає, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, як-от: Кодексом законів про працю України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Працівника не можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, якщо він не порушив своїх трудових обов'язків.
Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об'єктивну та суб'єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку.
Разом з тим саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 149 цього ж Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1 - 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
Вказані правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17, які були належним чином враховані судом першої інстанції.
Так, встановивши, що наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 18 листопада 2019 року № 1184/о до позивача ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за надання необґрунтованих та формальних пояснень щодо невиконання ним функціональних обов'язків, визначених пунктами 4.2, 4.3, 4.5, 4.6, 4.7 Положення про сектор ризиків та комплаєнсу, якими визначено функціональні обов'язки підрозділу, а саме сектору ризиків та комплаєнсу, а не безпосередньо посадових обов'язків начальника сектору, які зазначені у розділі 5.6 зазначеного Положення; посадова інструкція начальника сектору ризиків та комплаєнсу, яка мала закріпити персональну відповідальність за ефективне виконання покладених на сектор завдань (п. 1.4, 7.2 Положення) відповідачем не розроблена і в інших локальних актах підприємства не зазначено процедуру та форму виконання позивачем своїх службових обов'язків; службове розслідування відповідно до наказу Украероруху від 25 листопада 2016 року № 56, яким затверджено Положення про проведення службового розслідування, відповідачем перед застосуванням дисциплінарного стягнення не проводилося, а відтак суд дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про те, що наказ про застосування дисциплінарного стягнення є незаконним та підлягає скасуванню.
Апеляційний суд враховує, що як обґрунтування підстав застосування дисциплінарного стягнення в наказі від 18 листопада 2019 року № 1184/о зазначене невиконання позивачем посадових обов'язків, надання необґрунтованих та формальних пояснень, відсутність документів, що підтверджували б виконану ним роботу впродовж жовтня 2018 - жовтня 2019 років, однак конкретні та безпосередні посадові обов'язки позивача, які, на думку відповідача, ним були при цьому порушені, в наказі не зазначено.
Також апеляційний суд приймає до уваги, що всупереч вимогам ст. 149 КЗпП України в наказі про застосування дисциплінарного стягнення не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку працівника і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Апеляційним судом враховується, що наказ від 18 листопада 2019 року № 1184/о винесений на підставі аналізу наданих документів на виконання окремого доручення Украероруху від 08 листопада 2019 року № 39, однак будь-які докази, із яких вбачається, що такий аналіз відповідачем взагалі проводився, в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведене, із цих же підстав апеляційним судом відхиляються доводи апеляційної скарги із посиланням на відзив на позовну заяву від 13 лютого 2020 року (а. с. 98 т. 1), в якому відповідач, не підтверджуючи своїх пояснень належними та допустимими доказами, зазначав, що опрацюванням наданих позивачем матеріалів щодо стану організації виробничої діяльності сектору ризиків та комплаєнсу, т.в.о. директора ОСОБА_5 та в.о. директора Ярмаком А.М. встановлено, що позивачем надано необґрунтовані та формальні пояснення і відсутні документи, які підтверджують виконану ним роботу впродовж жовтня 2018 року - жовтня 2019 року.
Крім того, особистий аналіз документів окремими посадовими особами не є належним встановленням обставин дисциплінарного проступку позивача, оскільки не узгоджується із вимогами внутрішнього нормативного акту - Положення про проведення службового розслідування в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, п. 4.1, 8.1 якого передбачає створення комісії за наказом директора Украероруху, за результатом роботи якої складається відповідний акт.
Виходячи із вищевикладеного, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що судом при дослідженні доказів було оглянуто лише декілька файлів з флеш накопичувача, вибраних позивачем, на яких були звіти, однак судом не було перевірено, чи мають ці звіти відношення до передбачених п. 4.2, 4.3, 4.5, 4.6, 4.7 Положення про сектор ризиків та комплаєнсу.
Перевірка даних обставин не належить до компетенції і повноважень суду і є втручанням в господарську діяльність відповідача, оскільки суд не аналізує результативність роботи працівника, а перевіряє дотримання порядку і підстав накладення дисциплінарного стягнення, що передбачені законом.
Не можна погодитися із доводами апеляційної скарги, що проведення службового розслідування у випадках, зазначених в Положенні про проведення службового розслідування в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України є правом, а не обов'язком керівника, із посиланням на те, що зазначені в Положенні підстави не є імперативними.
Так, Положення про проведення службового розслідування в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України є локальним (внутрішнім) актом підприємства, затверджене наказом від 25 листопада 2016 року № 56, згідно якого Положення затверджене з метою регламентації діяльності з попередження і припинення порушень службової дисципліни та забезпечення повноти розслідування і обліку виявлених порушень, а отже словосполучення «підставами для проведення службового розслідування можуть бути наступні порушення…» у пункті 2.1 Положення відноситься саме до підстав проведення службового розслідування, оскільки виключний перелік підстав для проведення службового розслідування не визначений, а не можливості проведення чи не проведення самого службового розслідування.
Наведеним доводам було надано належної оцінки судом першої інстанції, який дійшов обґрунтованого висновку, що керівник підприємства зобов'язаний був провести службове розслідування, проте всупереч вказаному положенню відповідних дій не виконав.
Доводи апеляційної скарги, що надані позивачем на флеш-носії документи були створені або датовані з 2007 по 2018 роки, в зв'язку з чим, на думку відповідача, не було підстав для колегіального засвідчення у формі проведення службового розслідування факту невиконання позивачем окремого доручення, не ґрунтуються на вимогах закону і відхиляються апеляційним судом.
Апеляційний суд також відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд, не перевіривши надані докази, встановив факти та відповідні їм правовідносини, а саме що позивачем службовою запискою від 12 листопада 2019 року було надано ґрунтовну відповідь, оскільки відповідачем в доводах апеляційної скарги не зазначено, в чому полягає неправильність встановлених судом обставин.
Так, із матеріалів справи дійсно вбачається, що на а. с. 44 - 47 т. 1 знаходиться копія службової записки начальника сектору ризиків та комплаєнсу Васильченка С.В. від 12 листопада 2019 року на виконання окремого доручення № 39 від 08 листопада 2019 року, складеної на ім'я в.о. директора ОСОБА_4 , в якій повідомлено, що зазначені у окремому дорученні питання Положення про сектор ризиків та комплаєнсу, затвердженого 09 жовтня 2018 року, виконувались за визначеними директором Украероруху напрямами діяльності підприємства, і наведено перелік цих напрямів. Додатком до службової записки є звіт на двох аркушах, який містить перелік завдань і дати виконання за кожним із них.
Відтак, висновки суду першої інстанції про незаконність наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності доводами апеляційної скарги не спростовані.
Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції в частині визнання незаконним та скасування наказу № 1184/о від 18 листопада 2019 року про зменшення ОСОБА_1 розміру винагороди за вислугу років на 50 %, апеляційний суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.
Відповідно до ч. 3 ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Згідно п. п. 7.2 Положення про порядок визначення і виплати винагороди за вислугу років у системі цивільної авіації України працівникам Державного підприємства обслуговування повітряного руху України позбавлення (часткове зменшення) винагороди за вислугу років працівникам Підприємства оформлюється наказом директора; у разі, якщо працівник є членом профспілки, такий наказ підлягає погодженню з профспілкою, членом якої він є.
Встановивши, що наказ № 1184/о від 18 листопада 2019 року про зменшення ОСОБА_1 розміру винагороди за вислугу років на 50 % не погоджувався із Первинною профспілковою організацією «Інженерно-технічних фахівців» Всеукраїнської профспілки «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв'язку України», членом якої є позивач, і доводами апеляційної скарги цього не спростовується, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про задоволення позову про визнання незаконним і скасування зазначеного наказу.
Доводи апеляційної скарги, що розмір винагороди за вислугу років ОСОБА_1 було зменшено не на підставі наказу № 1184/о від 18 листопада 2019 року про застосування догани, а саме за невиконання посадових обов'язків, що, на думку відповідача, відповідає п. 2 доповнення 2 переліку до Положення про порядок визначення і виплати винагороди за вислугу років у системі цивільної авіації України, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки наказ про зменшення розміру винагороди в будь-якому випадку підлягав погодженню з профспілкою згідно з п. п. 7.2 Положення про порядок визначення і виплати винагороди за вислугу років у системі цивільної авіації України, а обставин невиконання позивачем посадових обов'язків в жодному іншому документі, крім скасованого наказу № 1184/о від 18 листопада 2019 року, відповідачем взагалі не встановлювалось.
Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції постановлено рішення без надання належної оцінки доказам, поданим Украерорухом на підтвердження обставин, вказаних у відзиві та доповненні до відзиву, ґрунтуються на припущеннях, є необґрунтованими, безпідставними та відхиляються апеляційним судом.
В частині розподілу судових витрат рішення суду першої інстанції аргументи апеляційної скарги на його спростування не наводяться.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, зводяться до переоцінки досліджених судом доказів та незгоди із судовим рішенням і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 19 листопада 2020 року.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.