ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 листопада 2020 року м. Київ № 640/26222/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просив:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при перерахунку пенсії з 01.10.2017р. ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.10.2017р., обрахувавши її розмір за показниками середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням величини одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем порушено його конституційні права у сфері пенсійного забезпечення, що виявилося у зменшенні при перерахунку пенсії з 01.10.2017р. оцінки страхового стажу з 1,35% до 1% за кожний рік страхового стажу. Такі зміни суперечать ст. 22 Конституції України, оскільки відбулося звуження змісту та обсягу її прав, а також ст. 58 Конституції України, оскільки до нього застосовано закон, який на нього не поширюється.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та з 14.05.2009р. позивачу призначена пенсія за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чоронобильської катастрофи» обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У зв'язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017р. відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Не погоджуючись із тим, що відповідач під час перерахунку пенсії застосував величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, позивач 07.11.2019р. звернувся до відповідача із заявою щодо здійсненого перерахунку пенсії позивачу з 01.10.2017р. та повідомлення про розмір величини оцінки одного року страхового стажу, який було враховано пенсійним органом при визначені індивідуального коефіцієнта страхового стажу під час перерахунку пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.12.2019р. № 293367/02 позивача повідомлено про те, що відповідно до розділу XV п. 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсії призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017р. перераховуються із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що вкл;ючає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Відповідно до п. 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Позивачу пенсію призначено згідно з положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чоронобильської катастрофи» обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом № 2148-VIII, у зв'язку з чим підлягала перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
На думку позивача, неконституційною є не нова формула перерахунку пенсій, встановлена Законом №2148-VIII, а лише її складова у вигляді нового коефіцієнта страхового стажу (1% замість попереднього 1,35%).
Разом з тим, нормами п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином, Законом № 2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.
Суд звертає увагу, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України, яку позивач вважає порушеною, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Натомість жодним доказом у справі не підтверджується, що за наслідками проведеного з 01.10.2017 перерахунку пенсії, розмір пенсії позивача зменшився. Навпаки, розмір пенсії збільшився, а тому звуження обсягу його прав і свобод не відбулось.
Зважаючи на вищенаведене, суд не вважає, що п. 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV не відповідає ст. 22 Конституції України. Відтак, доводи позивача про звуження його прав та погіршення становища внаслідок застосування відповідачем при обчисленні пенсії величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є безпідставними.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що під час перерахунку пенсії з 01.10.2017р. з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% відповідач діяв правомірно, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 05.02.2020р. у справі № 822/3781/17 адміністративне провадження №К/9901/52829/18.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська