ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 листопада 2020 року м. Київ № 640/6046/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та рішення та зобов'язати відповідача здійснити з 03.06.2019 перерахунок та виплату пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно застосовується при розрахунку пенсії позивача величина оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%, оскільки до 01.10.2017 величина оцінки одного року страхового стажу становила 1,35%, що є більш вигідною умовою для розрахунку його пенсії.
Відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву обгрунтований тим, що застосування показника величини оцінки одного року страхового стажу 1% у порівнянні з 1,35% не призводить до звуження вже набутих прав та рівня соціальної захищеності, а розмір пенсії при цьому не був зменшений.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку з 14.07.2017 у Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У липні 2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою, у якій просив перерахувати пенсію відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що застрахована особа, яка продовжує працювати після призначення пенсії, має право на її перерахунок з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після попереднього перерахунку пенсії.
При здійсненні перерахунку пенсії відповідачем застосовано показник величини оцінки одного року страхового стажу 1%, у зв'язку з чим позивач, вважаючи, що її право на належний розмір пенсійної виплати було порушено, звернулась до пенсійного органу з заявою від 19.12.2019.
Листом від 14.01.2020 № 2600-0213-8/511 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про відсутність підстав для проведення індексації пенсії та застосуванні кратності коефіцієнта стажу у розмірі 1,35%, не погоджуючись з чим позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
Кс=См х Вс/100% х 12, де:
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Пунктом 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
На думку позивача, до 01.10.2017 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" було встановлено більш вигідні умови для розрахунку пенсії, а саме: за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а тому внесені зміни погіршили його становище, що є підставою для застосування величини оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35%.
Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно із абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" визначено, що у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно з статтею 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Таким чином, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.
Під час розгляду та вирішення даної справи суд враховує, що з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" змінено порядок перерахунку пенсії в цілому, а не лише величина оцінки одного року страхового стажу. При вирішенні питання про те, чи призвели відповідні зміни до звуження змісту та обсягу набутих позивачем прав на соціальний захист необхідно враховувати положення вказаного Закону в комплексі, а не лише його окрему норму.
Судом встановлено, що прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" не мало наслідком звуження змісту та обсягу права позивача на пенсійне забезпечення, оскільки не призвело до зменшення кількісної характеристики пенсії позивача.
Так, розмір пенсії позивача під час її призначення з 04.06.2017 складав 13 673,68 гривень. Після проведення перерахунку основний розмір пенсії позивача зменшився до суми 10 638,46 гривень, у зв'язку з чим пенсійним органом призначено доплату до старого розміру пенсії до 01.10.2017.
Суд зауважує на тому, що згідно частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо обмеження (звуження) соціальних прав та гарантій державами - учасницями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, в Рішенні від 03.06.2014 (Заява № 43331/12, справа "Валентина Великода проти України") Європейський суд з прав людини зауважив на змінюваності законодавства про соціальне забезпечення, а також наголосив на тому, що положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, запроваджувати чи ні будь-які форми системи соціального забезпечення та не гарантує як таке право на будь-які соціальні виплати у певному розмірі.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.
Відтак, зменшення величини оцінки одного року страхового стажу, визначене законом, не порушує правових позицій Європейського Суду з прав людини за умови, що остаточний розмір пенсії не буде зменшено внаслідок такого перерахунку.
Стосовно зворотної дії у часі пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058, суд зазначає, що Конституційним Судом України в Рішенні від 09.02.1999 року № 1-рп/99 у справі №1-7/99 вказано, що дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У цьому випадку, внаслідок проведеного перерахунку у позивача зменшено основний розмір пенсії, у зв'язку з чим пенсійним органом було встановлено доплату до основного розміру пенсії, а тому суд не приймає до уваги доводи позивача про звуження її прав та погіршення становища внаслідок застосування відповідачем при обчисленні пенсії величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%, оскільки розмір пенсії позивача зменшено не було та пенсія виплачується у раніше встановленому розмірі.
Суд також не приймає до уваги доводи позивача, що питання щодо застосування пенсійним органом показника величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% вже було предметом судового розгляду.
Позивач посилається на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2018 у справі № 826/5259/18, залишене в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплачувати пенсії у раніше призначеному розмірі 13673,68 гривень.
Разом з тим, з тексту зазначеного рішення вбачається, що предметом розгляду справи було обмеження пенсії позивача максимальним розміром десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. При цьому, судом при розгляду зазначеної справи не надавалась оцінка правомірності застосування пенсійним органом показника величини оцінки одного року страхового стажу.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 діяло правомірно та у межах повноважень, з огляду на що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов