Справа №1-125/2010 р.
26 квітня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Кунцьо С.В.
за участю секретаря Музики О.М.
прокурора Гульовської О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі справу про обвинувачення :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чернихівці Збаразького району Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого 19 березня 2009 року Тернопільським міськрайонний судом за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850 грн. (штраф не сплачено),
за ч.2 ст. 185, ч.2 ст.190 КК України,
Підсудний ОСОБА_1 18 травня 2009 року близько 23.00 год., перебуваючи на зупинці громадського транспорту, що по вул. Карпенка в м. Тернополі, шляхом обману ОСОБА_2, під приводом здійснити телефонний дзвінок по його мобільному телефону «Нокіа 6233», не маючи наміру повертати його в майбутньому, незаконно заволодів мобільним телефоном марки «Нокіа 6233», вартістю 1071,90 гривень, із стартовими пакетами мобільних операторів «Діджус» та «Лайф», вартістю 25 гривень кожний та з місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 1121,90 гривень.
Крім цього, 24 травня 2009 року близько 23.00 год. ОСОБА_1 перебуваючи поблизу бару «Краб», що по вул. Парковій в м.Тернополі, шляхом обману ОСОБА_3, під приводом здійснити телефонний дзвінок по його мобільному телефону «Нокіа N73», не маючи наміру повертати його в майбутньому, незаконно заволодів мобільним телефоном марки «Нокіа N73», вартістю 1595,86 гривень, із стартовим пакетом мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 гривень та з місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1620.86 гривень.
Також, в ніч з 25 на 26 вересня 2009 року ОСОБА_1 познайомився з ОСОБА_4 в кафе-барі "777" в м. Тернополі, з якою в подальшому направились близько 02.30 год. 26.09.2009 року в готельний комплекс "Вокзальний", що розташований з правої сторони від приміщення залізничного вокзалу ст.Тернопіль, що в м. Тернополі де замовили одномісну кімнату. Там вони випили одну пляшку горілки та відразу заснули. Проснувшись зранку 26 вересня 2009 року близько 11.00 год., ОСОБА_1 помітив на столі кімнати мобільний телефон марки "Нокіа 6125", який залишила ОСОБА_4, коли лягала спати, після чого переконавшись, що потерпіла продовжує спати, таємно викрав даний мобільний телефон марки "Нокіа 6125", вартістю 420 грн. із стартовим пакетом мобільного оператора "Київстар", який для потерпілої матеріальної цінності не становить, та з місця вчинення злочину втік, чим завдав ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 420 грн.
Крім цього ОСОБА_1 17 жовтня 2009 року близько 12 год. 20 хв. перебуваючи на території автовокзалу, що по вул. Живова у м. Тернополі, шляхом обману ОСОБА_5, під приводом здійснити телефонний дзвінок по його мобільному телефону «Нокіа 6230і», не маючи наміру повертати його в майбутньому, незаконно заволодів мобільним телефоном марки «Нокіа 6230і» вартість якого разом із картою пам'яті на 1 Гб. становить 400 гривень в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 10 гривень, після чого з місця вчинення злочину втік, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 435 грн.
Допитаний у судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та показав, що 18 травня 2009 року близько 23 год. 00 хв. він разом із своїми знайомими ОСОБА_2 та ОСОБА_6 перебували на зупинці громадського транспорту, що по вул. Карпенка в м. Тернополі, де він попросив у потерпілого ОСОБА_2 його мобільний телефон марки «Нокіа 6233», під приводом зателефонувати, не маючи при цьому наміру повертати його в наступному. На його прохання ОСОБА_2 добровільно передав йому його мобільний телефон марки «Нокіа 6233». Отримавши від потерпілого мобільний телефон, він відійшов дещо в сторону, а потім заховавши у кишеню штанів викрадений ним мобільний телефон пішов в сторону бару «Маяк», що в м. Тернополі. По дорозі він викинув з телефону усі картки, які були в ньому та продав його біля вказаного бару водію таксі за 350 гривень, які потратив на власні потреби. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 на суму 1172 грн. завданої матеріальної шкоди визнає повністю, проти його задоволення не заперечує.
Крім цього, наприкінці травня 2009 року в вечірній час він разом із ОСОБА_3 поїхали в бар «Краб», що по вул. Парковій в м. Тернополі, де мали намір відпочити. У вищевказаному барі у нього виник намір заволодіти мобільним телефоном ОСОБА_3 торгової марки «Нокіа N73». Через це він попросив в потерпілого його мобільний телефон для того, щоб подзвонити, не маючи при цьому наміру повертати його в наступному. На його прохання ОСОБА_3 передав йому свій мобільний телефон, після чого він вийшов з вказаним телефоном та пішов в сторону залізничного вокзалу м. Тернополя, де витягнув стартовий пакет та викинув його, а телефон продав таксисту ОСОБА_7 за 550 грн. Отримані гроші він потратив на власні потреби.
Також перебуваючи в кафе-барі "777" в м. Тернополі ОСОБА_1 в ніч з 25 на 26 вересня 2009 року познайомився з ОСОБА_4 Пробувши до 01.00 год. 26 вересня 2009 року в барі вони домовились з нею поїхати в готельний комплекс "Вокзальний" на ст. Тернопіль, щоб продовжити відпочинок. Він з потерпілою перед цим ще заїхали до неї додому щоб взяти гроші, а після цього на таксі поїхали в готельний комплекс "Вокзальний". Приїхавши, ОСОБА_4 замовила одномісну кімнату в готелі, а він купивши пляшку горілки та закуску також пішов до неї в готель, де вони разом вжили алкоголь, та близько 04.00 год. заснули. Прокинувшись вранці, він близько 11.00 год. 26 вересня 2009 року побачив на столі в готелі мобільний телефон марки "Нокіа 6125", що належав ОСОБА_4 Переконавшись в тому, що потерпіла міцно спить, він таємно викрав вказаний мобільний телефон та вийшов з кімнати готельного комплексу. Після цього він відключив викрадений мобільний телефон, а стартовий пакет з нього викинув. Мобільний телефон цього ж дня він продав ОСОБА_8 за 305 грн. поблизу магазин "Мобілекс", що знаходиться на центральному ринку м. Тернополя, а гроші потратив на власні потреби.
Крім цього ОСОБА_1 17 жовтня 2009 року близько обіду із своїм знайомим ОСОБА_5 поїхав на центральний автовокзал м. Тернополя. На автовокзалі він побачив у нього мобільний телефон марки «Нокіа 6230і». Маючи намір заволодіти мобільним телефоном потерпілого він попросив у ОСОБА_5 його телефон для того щоб зателефонувати, не маючи при цьому наміру повертати його в наступному. ОСОБА_5 добровільно дав йому свій мобільний телефон та відійшов в сторону. Скориставшись цим він не повертаючи мобільного телефону втік від потерпілого, однак коли проходив по території автовокзалу то знову зустрів ОСОБА_5, який запитав його де телефон, на що ОСОБА_1 сказав, що мобільний телефон продав, хоча в дійсності він заховав його в кишеню та повернув потерпілому лише стартовий пакет «Київстар», який перед тим витягнув із мобільного телефону. Після цього ОСОБА_5 відвів його до працівників міліції, які і вилучили викрадений мобільний телефон при його особистому огляді.
У вчинених злочинах підсудній ОСОБА_1 щиро розкаюється та просить його не позбавляти волі, обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти. Просить врахувати його щиросердечне каяття в скоєні даних злочинів та допомогу слідству встановити у справі істину, а також те, що викрадені мобільні телефони повернуті потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та вони до нього жодних претензій не мають, а також те, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 на суму 1172 грн. він визнає повністю.
Допитаний у судовому засідання потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що 17 жовтня 2009 року близько обіду він зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_1, з яким разом поїхав на автовокзал м. Тернополя. Там ОСОБА_1 попросив в нього його мобільний телефон торгової марки «Нокіа 6230і», для того щоб зателефонувати, на що він передав підсудному свій мобільний телефон та відійшов в сторону, а коли повернувся то ОСОБА_1 вже на місці не було. Через деякий час він побачив підсудного неподалік одної із платформ автовокзалу. Підійшовши до нього він сказав, щоб той повернув мобільний телефон, на що ОСОБА_1 повернув лише його стартовий пакет «Київстар», та сказав, що його мобільний телефон продав. Після цього він відвів ОСОБА_1 у відділення міліції, що знаходиться на території автовокзалу де в останнього працівники міліції при особистому огляді вилучили викрадений мобільний телефон. Претензій матеріального та морального характеру до підсудного не має жодних, оскільки викрадені речі йому повернуті. Просить підсудного суворо не карати.
Крім власного визнання вини, підсудний ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджують його винність у вчиненні злочинів, згідно пред'явленого обвинувачення за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
З'ясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння підсудним змісту цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.
Таким чином, проаналізувавши наведені обставини суд, приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочинів і вважає, що органами досудового слідства його дії кваліфіковано вірно, зокрема:
- за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно;
- за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставини справи, особу винного, те що він раніше судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем реєстрації та проживання, а також обставини, які пом'якшують покарання, зокрема те, що він у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, позицію потерпілого ОСОБА_5, який просить підсудного суворо не карати.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 без ізоляції його від суспільства є неможливим, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статей обвинувачення у виді позбавлення волі.
Також, суд враховує те, що підсудний ОСОБА_1 19 березня 2009 року засуджений вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, який на даний час не сплачений. Тому покарання слід призначити за сукупністю вироків в порядку ст. 71 КК України та з врахуванням вимог ч. 3 ст.72 КК України, а покарання у виді штрафу до якого ОСОБА_1 засуджено вироком від 19 березня 2009 року - виконувати самостійно.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили слід змінити з підписки про невиїзд з місця постійного проживання на тримання під вартою.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 на суму 1172 грн. - задовольнити повністю. Стягнути із ОСОБА_1 в користь потерпілого ОСОБА_2 1172 грн. матеріальної шкоди.
По справі слід стягнути судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №6-610/09 від 22.07.2009 року в сумі 300,48 грн. , судово-товарознавчої експертизи №6-590/09 від 22.07.2009 року в сумі 300,48, судово-товарознавчої експертизи №6-981/09 від 25.11.2009 року в сумі 300,48 грн. на загальну суму 901,44 грн. в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, та за проведення судово-товарознавчої експертизи №676 від 28.10.2009 року в сумі 438,20 грн. в користь НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на Львівській залізниці при МВС України на залізничному транспорті з підсудного ОСОБА_1, оскільки вони виникли у зв»язку із проведенням експертизи речових доказів.
Речові докази по справі:
- мобільний телефон марки „Нокіа N73”, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 - повернути законному володільцю - потерпілому ОСОБА_3;
- мобільний телефон марки „Нокіа 6125”, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 - повернути законному володільцю - потерпілій ОСОБА_4;
- мобільний телефон марки „Нокіа 6230і” та стартовий пакет мобільного оператора «Київстар», які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_5 - повернути законному володільцю - потерпілому ОСОБА_5.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.185 КК України 3 (три) роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.190 КК України 2 (два) роки позбавлення волі.
У відповідності до ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, ч.3 ст.72 КК України, за сукупністю вироків остаточно ОСОБА_1 визначити покарання 3 (три) роки позбавлення волі, а покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 850 гривень, до якого його засуджено за ч.1 ст.185 КК України згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 березня 2009 року, виконувати самостійно.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили, змінити з підписки про невиїзд з місця постійного проживання на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити повністю. Стягнути із засудженого ОСОБА_1 в користь потерпілого ОСОБА_2 1172 грн. (одна тисяча сто сімдесят два гривень) матеріальної шкоди.
Стягнути із засудженого ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №6-610/09 від 22.07.2009 року, судово-товарознавчої експертизи №6-590/09 від 22.07.2009 року, судово-товарознавчої експертизи №6-981/09 від 25.11.2009 року на загальну суму 901,44 грн. (дев'ятсот один гривень сорок чотири копійок) в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (Банк одержувача: УДК в Тернопільській області, розрахунковий рахунок 35221003000215, МФО 838012, код ЕДРПОУ 24524727 “за проведення судово-товарознавчої експертизи №6-610/09 від 22.07.2009 року, судово-товарознавчої експертизи №6-590/09 від 22.07.2009 року, судово-товарознавчої експертизи №6-981/09 від 25.11.2009 року ”) та за проведення судово-товарознавчої експертизи №676 від 28.10.2009 року в сумі 438,20 грн. (чотириста тридцять вісім гривень двадцять копійок) в користь НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на Львівській залізниці при МВС України на залізничному транспорті (банк ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, р/р 35229002009233, ЄДРПОУ 25576416, « за товарознавчу експертизу №676»).
Речові докази по справі:
- мобільний телефон марки „Нокіа N73”, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 - повернути законному володільцю - потерпілому ОСОБА_3;
- мобільний телефон марки „Нокіа 6125”, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 - повернути законному володільцю - потерпілій ОСОБА_4;
- мобільний телефон марки „Нокіа 6230і” та стартовий пакет мобільного оператора «Київстар», які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_5 - повернути законному володільцю - потерпілому ОСОБА_5.
На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, а засудженим який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий С.В. Кунцьо
Копія вірна:
Суддя Тернопільського
міськрайонного суду С.В. Кунцьо