вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
20 листопада 2020 року Справа №480/6008/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6008/20 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, оформлене наказом №18-25888/16-20-СГ від 21 серпня 2020 року, про відмову в наданні дозволу ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населених пунктів на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області орієнтовним розміром 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населених пунктів на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області орієнтовним розміром 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідачем наказом від 21.08.2020 року № 18-25888/16-20-СГ було відмовлено у задоволенні її заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, пославшись при цьому на підстави, котрі не зазначені в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Таким чином, позивач вважає, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у задоволенні її заяви є безпідставною, необгрунтованою та не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому наказ від 21.08.2020 року № 18-25888/16-20-СГ підлягає скасуванню.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.
На виконання зазначеної ухвали представником відповідача подано до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21.08.2020 року № 18-25888/16-20-СГ було відмовлено позивачу у задоволенні її заяви, оскільки Недригайлівська селищна рада Липоводолинського району, яка входить до складу Недригайлівської селищної об'єднаної територіальної громади, листом від 28.07.20 № 525 висловила свою позицію щодо не погодження надання дозволу на розроблення проекту. Також відповідач заперечує проти позовних вимог щодо зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є виключними повноваженнями ГУ Держгеокадастру у Сумській області і суд не може втручатись у здійснення державним органом своїх дискреційних повноважень (а.с. 21-22).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 23.07.2020 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населених пунктів на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області орієнтовним розміром 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. До заяви було додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, а також копія паспорту та ідентифікаційного номеру (а.с. 10-11, 25).
Наказом від 21.08.2020 року № 18-25888/16-20-СГ Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відмовило ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населених пунктів на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області орієнтовним розміром 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
В обґрунтування зазначеної відмови відповідач вказав, що Недригайлівська селищна рада Липоводолинського району, яка входить до складу Недригайлівської селищної об'єднаної територіальної громади, листом від 28.07.20 № 525 висловила свою позицію щодо не погодження надання дозволу на розроблення проекту (а.с. 12).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу України.
Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 вказаного Кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України).
Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
З наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21.08.2020 року № 18-25888/16-20-СГ, суд вбачає, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зазначено те, що Недригайлівська селищна рада Липоводолинського району, яка входить до складу Недригайлівської селищної об'єднаної територіальної громади, листом від 28.07.20 № 525 висловила свою позицію щодо не погодження надання дозволу на розроблення проекту (а.с. 12).
Проте вказана підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не передбачена статтею 118 Земельного кодексу України. Крім того вказана норма взагалі не містить обов'язку погодження з органом місцевого самоврядування виділення земельної ділянки на етапі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою такої земельної ділянки.
При цьому відповідно до інформаційної довідки від 27.07.2020 року № 435/408-20, виданої відділом у Недригайлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, форма власності земельної ділянки - державна та земельні ділянки раніше не були сформовані (а.с. 26).
Разом з тим, суд зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку вказаного проекту, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог Земельного кодексу України.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 360/2334/17.
А відтак, суд зазначає, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населених пунктів на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області орієнтовним розміром 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21.08.2020 року № 18-25888/16-20-СГ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про відмову ОСОБА_2 в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населених пунктів на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області орієнтовним розміром 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населених пунктів на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області орієнтовним розміром 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, суд зазначає наступне.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У даній справі, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано положеннями ЗК України.
Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі № 804/1469/17, від 14.08.2019 у справі № 0640/4434/18, від 12.09.2019 у справі № 0640/4248/18 та від 28.11.2019 року по справі №803/1067/17.
Щодо ефективності вибраного способу захисту, суд зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Зобов'язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.
А прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.
В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Проте наведених обставин судом не встановлено. Оцінка правомірності рішення стосувалася лише тих мотивів, які наведено у наказі відповідача від 21.08.2020 року № 18-25888/16-20-СГ. Однак суд, в межах даної справи, не має повноважень досліджувати, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усі інші умови для надання дозволу. За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача прийняти конкретне рішення.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що хоч і повноваження ГУ Держгеокадастру щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є дискреційними, проте належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов'язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання їй дозволу.
Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17 та від 28.11.2019 року по справі №803/1067/17, яка згідно ч. 4,5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та враховується іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
За таких обставин, суд доходить висновку, що належним та ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача, в даному випадку, є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 23.07.2020 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населених пунктів на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області орієнтовним розміром 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду. А відтак позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населених пунктів на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області орієнтовним розміром 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, задоволенню не підлягають.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області суму судового збору у розмірі 420,40 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 10.09.2020 року (АТ "Укрпошта") (а.с. 7).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) від 21.08.2020 року № 18-25888/16-20-СГ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про відмову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населених пунктів на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області орієнтовним розміром 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від 23.07.2020 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населених пунктів на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області орієнтовним розміром 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) суму судового збору в розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек