19 листопада 2020 року м. Рівне №460/7683/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., розглянувши у письмовому провадженні процесуальне питання, пов'язане з розглядом адміністративної справи за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобов'язання здійснити нарахування та виплату з 17.07.2018 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Ухвалою суду від 19.10.2020 прийнято позовну заяву, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.11.2020 від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а. В обґрунтування клопотання вказано, що за наслідками розгляду адміністративної справи №510/1286/16-а буде сформована правова позиція щодо застосування до спорів, пов'язаних із соціальним забезпеченням громадян, положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи подане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Отже, зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України є правом, а не обов'язком суду, при цьому зупинення провадження можливе лише у разі перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення в іншій справі у подібних правовідносинах.
На розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №510/1286/16-а (адміністративне провадження К/9901/20882/18). Предметом розгляду зазначеної справи, зокрема, є питання щодо подачі позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 99 КАС України, що кореспондує вимогам ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Предметом розгляду даної справи є бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ, починаючи з 17.07.2018, а також зобов'язання вчинення таких дій з 17.07.2018.
При цьому, з матеріалів справи судом встановлено, що про виплату пенсії в неналежному розмірі позивачу стало відомо лише з листа пенсійного органу від 21.09.2020.
Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 відновлено ст.39 Закону №796-ХІІ у відповідній редакції саме з дати ухвалення рішення Конституційного Суду України без обмеження її виплати певними строками.
Тобто, відповідно до вказаного Рішення Конституційного Суду України відповідач був зобов'язаний з 17.07.2018 автоматично нараховувати та виплачувати позивачу щомісячне підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.
Суд також зазначає, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ суд також враховує, що встановлені процесуальним законом строки не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права (права на підвищення до пенсії, передбаченого ст.39 Закону №796-XII), легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави в особі відповідача. Тобто, спірні відносини щодо реалізації позивачем конституційного права на соціальний захист є триваючими, оскільки право на виплати, передбачені ст.39 Закону №796-XII гарантується державою.
Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом без порушень вимог ст.122 КАС України.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі.
Керуючись статтями 236, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зупинення провадження у справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.М. Дудар