Постанова
Іменем України
(додаткова)
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 761/40112/17
провадження № 61-12354св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач),
Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» в особі Стрюкової Ірини Олександрівни, як уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Стрюкової Ірини Олександрівни, як уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання кредитного договору недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року у складі судді Макаренко І. О. та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») в особі Стрюкової І. О., як уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання кредитного договору недійсним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року, з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 10 червня 2019 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 рокув частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» в особі Стрюкової І. О., як уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним пункту 1.5 кредитного договору від 11 липня 2008 року № 445/П/99/2008-980 скасовано.
Задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» в особі Стрюкової І. О., як уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним пункту 1.5 кредитного договору від 11 липня 2008 року № 445/П/99/2008-980.
Визнано недійсним пункт 1.5 кредитного договору від 11 липня 2008 року
№ 445/П/99/2008-980, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого ПАТ КБ «Надра».
В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року залишено без змін.
Стягнуто з ПАТ КБ «Надра» на користь Держави Україна судовий збір в розмірі 720,00 грн.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткової постанови
19 травня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву, у якій просив ухвалити додаткову постанову та стягнути з ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення економічної експертизи у сумі 15 000,00 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України першої суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно до частини другої статті 270 ЦПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України до судових витрат, зокрема належать витрати, пов'язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно із статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору, позивач посилався на те, що між ним та ПАТ КБ «Надра» 11 липня 2008 року було укладено кредитний договір на споживчі потреби № 445/П/99/2008-980, відповідно до якого ОСОБА_1 було передано грошові кошти у розмірі 540 125,70 грн. Під час укладення кредитного договору банк приховав від позивача об'єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту та вказав в кредитному договорі та в додатку до нього занижені показники суттєвих умов кредитного договору, чим ввів ОСОБА_1 в оману щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту, а також в кредитному договорі також відсутнє обґрунтування комісій банку, оскільки банк не мав права отримувати від позивача комісію за видачу та супроводження кредиту.
Під час розгляду справи, Київською незалежною судово-експертною установою, було проведено економічну експертизу від 16 квітня 2018 року. За проведення експертизи позивачем сплачено 15 000, 00 грн (а.с. 66, 67).
Подаючи заяву про ухвалення додаткової постанови ОСОБА_1 зазначав, що проведення економічної експертизи у даній справі було зумовлено протиправними діями банку, який під час укладення кредитного договору, порушив права позивача, як споживача банківських послуг, та протиправно встановив у кредитному договорі комісію за видачу кредитних коштів в розмірі 2,4%, яка передбачена пунктом 1.5 кредитного договору.
Так, оскільки постановою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції тільки в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним пункту 1.5 кредитного договору від 11 липня 2008 року № 445/П/99/2008-980 та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині, а в іншій частині оскаржувані судові рішення залишено без змін, то заява ОСОБА_1 про стягнення витрат на проведення економічної експертизи підлягає частковому задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки вказана експертиза стосується не тільки пункту 1.5 кредитного договору, який постановою Верховного Суду було визнано недійсним, а стосується всього кредитного договору.
Виходячи з вищевикладеного з ПАТ КБ «Надра» на користь позивача слід стягнути витрати на проведення економічної експертизи в розмірі 360, 00 грн (15 000,00(сума, сплачена за експертизу - 2,4% відсотки комісії за видачу кредиту, передбачені пункту 1.5 кредитним договором, та які скасовані судом постановою Верховного Суду).
Керуючись статтею 133, 141, 270 ЦПК України,Верховний Суд у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 15, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 20025456) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на проведення економічної експертизи в розмірі 360,00 (триста шістдесят) грн.
Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. М. Сімоненко
Судді А. А. Калараш
С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров
С. П. Штелик